Ухвала КЦС ВС № 204/8598/20

Ухвала 07 квітня 2021 року м. Київ справа № 204/8598/20 провадження № 61-2234св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Дніпропетровський окружний адміністративний суд, розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції із залученням до участі у справі на його стороні правників та клопотання про витребування доказів, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у зазначеній справі. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутний матеріальний стан та пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2021 року відмовлено у звільненні позивача від сплати судового збору, його апеляційну скаргу залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги в спосіб надання документу про сплату судового збору та копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року визнано неподаною та повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу. У лютому ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року, а справу повернути на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду. У квітні 2021 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду - без змін. У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив Дніпропетровського окружного адміністративного суду. У відповіді на відзив позивач просить задовольнити його касаційну скаргу у повному обсязі. У касаційній скарзі міститься клопотання, в якому ОСОБА_1 просить здійснити розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції із залученням до участі у справі на його стороні правників на підставі статей 3, 19, 22, 24, 50, 56, 59 Конституції України та статей 13, 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 викладено клопотання, у якому позивач просить суд: надати роз`яснення про порядок відшкодування моральної шкоди цивільними судами на підставі статті 56 Конституції Україні, статей 1173, 1176 ЦК України, за приховування, зокрема адміністративними судами першої, другої та третьої інстанції інформації у справі № 160/7227/9 про його звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України та таким чином обмеження його прав на доступ до правосуддя за матеріальним станом та з інших причин; порушити перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України положень ЦК України та норм КАС України про порядок відшкодування моральної шкоди цивільними та адміністративними судами за приховування суддями інформації про звернення громадянина до суду безпосередньо на підставі статті 8 Конституції України, тобто за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене статтею 364 КК України. Щодо клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції із залученням до участі у справі на його стороні правників Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Згідно статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, тому підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції із залученням до участі у справі на його стороні правників відсутні. Щодо клопотання ОСОБА_1 про надання роз`яснень про порядок відшкодування моральної шкоди цивільними судами на підставі статті 56 Конституції Україні, статей 1173, 1176 ЦК України за приховування судами адміністративної юрисдикції інформації про його звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України та таким чином обмеження його прав на доступ до правосуддя за матеріальним станом та з інших причин Відповідно до норм ЦПК України надання роз`яснень щодо застосування норм законодавства України, в тому числі щодо порядку відшкодування моральної шкоди цивільними судами на підставі статті 56 Конституції Україні, статей 1173, 1176 ЦК України за приховування судами адміністративної юрисдикції інформації про звернення особи до суду на підставі статті 8 Конституції України не належить до повноважень Верховного Суду. Схожі повноваження у контексті пункту 10-1 частини другої статті 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має Пленум Верховного Суду, проте не Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду, який розглядає конкретну справу. Тому у задоволенні цього клопотання належить відмовити. Щодо клопотання ОСОБА_1 про порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України положень ЦК України та норм КАС України про порядок відшкодування моральної шкоди цивільними та адміністративними судами за приховування суддями інформації про звернення громадянина до суду безпосередньо на підставі статті 8 Конституції України, тобто за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене статтею 364 КК України Відповідно до частини шостої статті 10 ЦПК України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України. Оскільки в процесі розгляду справи Верховним Судом не встановлено підстав, визначених частиною шостою статті 10 ЦПК України, для внесення подання до Конституційного Суду України щодо неконституційності положень ЦК України та норм КАС України про порядок відшкодування моральної шкоди цивільними та адміністративними судами за приховування суддями інформації про звернення громадянина до суду безпосередньо на підставі статті 8 Конституції України, то відповідне клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Щодо клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про витребування доказів. Згідно з статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про прийняття нових доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. Тому в задоволенні клопотання позивача про витребування доказівслід відмовити. Щодо клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали У відповіді на відзив ОСОБА_1 міститься клопотання про постановлення окремої ухвали щодо голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А. О. Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Доводи позивача про те, що дії голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А. О. є такими, що спрямовані на введення суду в оману, вчинені із перевищенням службових повноважень, оскільки, на думку позивача, направлені на скасування дії статей 8, 55 Конституції України в спосіб обмеження щодо нього гарантії права на звернення до суду з метою захисту порушеного права, є власним судженням позивача, яке не підтверджене доказами. Тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення судом касаційної інстанції окремої ухвали щодо голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А. О. слід відмовити. Керуючись статтями 7, 10, 260, 262, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про: розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції із залученням до участі у справі на його стороні правників; надання роз`яснень про порядок відшкодування моральної шкоди цивільними судами на підставі статті 56 Конституції Україні, статей 1173, 1176 ЦК України за приховування судами адміністративної юрисдикції інформації про звернення особи до суду на підставі статті 8 Конституції України; звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо неконституційності положень ЦК України та норм КАС України про порядок відшкодування моральної шкоди цивільними та адміністративними судами за приховування суддями інформації про звернення громадянина до суду безпосередньо на підставі статті 8 Конституції України; витребування доказів; постановлення окремої ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. М. Русинчук Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю. Тітов