Постанова 4850 № 200/4453/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 року справа №200/4453/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представників позивача Мельниченка І.О., відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року (у повному обсязі складено 14 січня 2021 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/4453/20-а (головуючий І інстанції суддя Троянова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2018 року № 0229274603, В С Т А Н О В И В: 30.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою і просило: скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.10.2018 року № 0229274603; зобов`язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили; вирішити питання відшкодування судових витрат (т. 1 а.с. 1-7). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 200/4453/20-а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» відмовлено (т. 2 а.с. 153-157). Не погодившись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що 03.12.2018 року позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0229274603 від 22.10.2018 року, яка отримана 07.12.2018 року. Оскільки ДФС України не було прийнято відповідного рішення за результатами розгляду скарги в 20-денний строк, то позивач звернувся до відповідача із вимогою про вчинення певних дій щодо внесення необхідних змін до облікової картки позивача. Відповідачем дана вимога виконана не була, на обґрунтування чого було зазначено, що зміни до облікової картки платника податків вносяться на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Вказує, що рішення суду прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновку суду не відповідають обставинам справи, що стало наслідком порушення норм процесуального права та не правильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим, судом першої інстанції було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення. Представник апелянта в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. 22.10.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі акта перевірки № 1834/05-99-46-03/40914220 від 05.09.2018 року, яким вказано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на підставі ст. 120-1 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0229274603, яким до позивача застосований штраф у загальному розмірі 63 515,91 грн. (т. 1 а.с. 9-15). На зазначене податкове-повідомлення рішення позивачем подана скарга вих. № 03/11 від 03.12.2018 року про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, яка 03.12.2018 року була надіслана до Державної фіскальної служби України, що підтверджується відповідним описом вкладення в цінний лист і накладною від 03.12.2018 № 0200242174010 (т.1 а.с. 17-20) За роздруківкою з веб-сайту Укрпошти щодо пошуку поштового відправлення за трек номером 0200242174010, поштове відправлення зі скаргою на оскаржуване податкове повідомлення-рішення вручене представнику Державної фіскальної служби України 07.12.2018 року за довіреністю (т. 1 а.с. 21). Крім того, в матеріалах справи наявний лист Акціонерного товариства Укрпошта від 11.05.2019 № 33-М-10196, в якому зазначено, що відправлення за трек номером 0200242174010 на адресу Державної фіскальної служби України вручене 07.12.2018 уповноваженій на одержання пошти Державної фіскальної служби України Компанець О.В. під підпис на підставі довіреності від 29.12.2017 (т. 1 а.с. 30). Рішенням Державної фіскальної служби від 28 грудня 2018 року № 42167/6/99-99-11-06-01-25 було продовжено строки розгляду скарги до 07 лютого 2019 року (т. 1 а.с. 22). З поштового конверту з трек номером 0405340728300 і роздруківки з веб-сайту Укрпошти щодо пошуку поштового відправлення за трек номером 0405340728300 випливає, що рішення Державної фіскальної служби України від 28 грудня 2018 року № 42167/6/99-99-11-06-01-25 було надіслане позивачу 28.12.2018 (а.с. 23-24) Постановою Першого апеляційного адміністративного суду в справі № 200/9041/19-а, яка набрала законної сили, встановлені наступні обставини: Головним управлінням ДФС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення рішення: від 19 жовтня 2018 року № 0228174603, яким застосовано штраф у розмірі 41 100,62 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0227294603, яким застосовано штраф у розмірі 364 976, 10 грн., від 22 жовтня 2018 року №0229274603, яким застосовано штраф у розмірі 63 515,91 грн., від 22 жовтня 2018 року № 0229024603, яким застосовано у розмірі 193 473,63 грн. 03 грудня 2018 року на вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем було направлено на адресу Державної фіскальної служби України скарги № 1831/05-99-46-03/40914220, № 1828/05-99-46-03/40914220, № 1833/05-99-46-03/40914220 та № 1834/05-99-46-03/40914220, які було отримано податковим органом 07 грудня 2018 року, про що свідчить дані з веб-сайту Укрпошти. Рішеннями Державної фіскальної служби України від 28 грудня 2018 року № 42171/6/99-99-11-06-01-25, № 42169/6/99-99-11-06-01-25, № 42167/6/99-99-11-06-01-25 та № 42168/6/99-99-11-06-01-25 продовжено розгляд скарг до 07 лютого 2019 року. Рішенням Державної фіскальної служби від 07 лютого 2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25 податкові повідомлення-рішення № 0228174603, № 0227294603, № 0229274603, № 0229024603 залишено без змін, а скарги без задоволення. Згідно приписів ч.4 ст. 78 КАС України наведені обставини не підлягають доказуванню повторно при вирішенні даної справи. 4 квітня 2019 року представником ТОВ Торговий дім Інтерелектро направлено до ГУ ДФС у Донецькій області вимоги за вих. № 08-04 щодо внесення необхідних змін до облікової картки платника податків в частині розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 0229274603. (т.1 а.с. 25-26). Позивач вважає, що, оскільки ДФС України не було прийнято відповідного рішення за результатами розгляду скарги на спірне податкове повідомлення-рішення в 20-денний строк, то таке рішення є скасованим, а тому відповідач повинен був внести відповідні зміни до облікової картки шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 0229274603. Вирішуючи спір у даній справі, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За унормуванням п. 201.1. ст. 201 ПК України (надалі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Зі змісту п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. В п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України занотовано: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Судами встановлено, що позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення через те, що Державною фіскальною службою України рішення про продовження строку розгляду скарги від 28.12.2018 року прийнято та надіслано не протягом 20-ти календарних днів, як передбачено п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, а на 21-й день. При цьому позивачем не доводилась своєчасність реєстрації податкових накладних. За приписами п. 56.9 ст. 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці 1 цього пункту. Матеріалами справи підтверджено, що рішення ДФС України від 28.12.2018 року № 42167/6/99-99-11-06-01-25 про продовження розгляду скарги прийнято на 21-й календарний день після отримання скарги ТОВ Торговий дім Інтерелектро (07.12.2018 року) (том 1 а.с. 21, 22). Відтак, відповідно до приписів п. 56.9 ст. 56 ПК України, скарга позивача вважається повністю задоволеною на користь платника податків, через те, що рішення податкового органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, про що правильно зазначив суд першої інстанції. Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення - рішення вважається скасованим в силу закону, а судове рішення, в свою чергу не може підміняти закон. Суд не приймає доводи апелянта стосовно необхідності прийняття рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, таке податкове повідомлення - рішення, на підставі яких у ІКП позивача обліковуються відповідні суми штрафу, вважаються скасованими в силу ПК України. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності відмовити у задоволені позовних вимоги. Згідно п.41 висновку №м11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись 195, 205, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 200/4453/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 квітня 2021 року. Колегія суддів: Г.М. Міронова І.В. Сіваченко Е.Г. Казначеєв