LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/4031/21

від 21.12.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управління міського господарства» залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2021 року справа №200/4031/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Сізонов Є.С., за участі представника відповідача Біловол В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управління міського господарства» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року (повне судове рішення складено 13 липня 2021 року у м. Слов`янську) у справі № 200/4031/21 (суддя в І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Комунального підприємства «Управління міського господарства» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 08 квітня 2021 року Комунальне підприємство «Управління міського господарства» (далі КП «Управління міського господарства») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2021 № 00014730716 та № 00014750716. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що складений відповідачем акт документальної перевірки від 17.09.2018, а також прийняті за його результатами податкові повідомлення-рішення від 23.02.2021 № 00014730716 форма «Р», від 23.02.2021 № 00014750716 форма «ПН» не відповідають нормам діючого законодавства. Зазначений акт, на думку позивача, складений всупереч Методичним рекомендаціям щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених Наказом ДФС № 396 від 01.06.2017. Таким чином, порушення, викладені в Акті №1025/05-99-14-14/23982460 від 17.09.2018 є хибними, отже, винесення податкових повідомлень-рішень на підстави цього акту є безпідставним. Також слід зазначити, що ухвалою місцевого суду від 21 травня 2021 року замінено відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на його правонаступника - філію (інший відокремлений підрозділ) Державної податкової служби Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву. Апелянт наголошує, що судом не враховано, що на виконання рішення суду у справі № 200/12778/18, яке набрало законної сили 19.01.2021, відповідач 23.02.2021 прийняв оскаржені рішення на зменшену судовим рішенням суму, майже після спливу 30 календарних днів. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув. Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Управління міського господарства», код за ЄДРПОУ 23982460 з питань дотримання податкового законодавства за період 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2012 по 31.03.2018», відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІІ квартал 2018 року, на підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 18.07.2018 № 1235, про що складено акт від 17.09.2018 № 1025/05-99-14-14/23982460 (а.с.93-161). За результатами вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняті ППР від 09 жовтня 2018 року: - форми «ПН» № 0007881414 про застосування штрафу у розмірі 4 649 338,00 гривень; - форми «Р» № 0007891414 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 195 256,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 261 580,00 гривень; - форми «П» № 0007901414 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 3 437 387,00 гривень; - форми «Р» № 0007961414 про збільшення суми грошового зобов`язання частини чистого прибутку у розмірі 585 544,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 263 306,00 гривень; - форми «Р» № 0007971414 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8 910 242,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2 227 561,00 гривень; - форми «В4» № 0007981414 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 467 125,00 гривень. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено у судовому порядку. Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 200/12778/18 позовні вимоги комунального підприємства Управління міського господарства до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0007881414, № 0007891414, № 0007901414, № 0007961414, № 0007971414, № 0007981414 від 09.10.2018 на загальну суму 21 997 339,00 грн - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДФС у Донецькій області від 09.10.2018 № 0007981414 форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 467 125,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДФС у Донецькій області від 09.10.2018 № 0007971414 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в частині суми 8 390 899,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині суми 2 097 725,00 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлення ДФС у Донецькій області від 09.10.2018 № 0007881414 форми ПН про застосування штрафу в частині суми 4 389 666,00 грн, в решті позовних вимог відмовлено (а.с.40-62) Слід зауважити, що згідно вказаного судового рішення при його винесенні досліджувався акт перевірки від 17.09.2018 № 1025/05-99-14-14/23982460. Наведене судове рішення постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 було залишено без змін (а.с.63-83). За наслідками судового оскарження, 23.02.2021 ГУ ДПС у Донецькій області складено нові податкові повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість: - форми Р № 00014730716, основний платіж - 519 343 грн., фінансова санкція - 129 836 грн.; - форми ПН № 00014750716, фінансова санкція - 259 672 грн. (а.с.85-88). Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до ДПС України із копіями первинних документів. Рішенням ДПС України від 24.03.2021 № 6629/6/99-00-06-01-01-06 скаргу КП «Управління міського господарства» залишено без задоволення (а.с.89-90). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі № 200/12778/18-а у задоволенні заяви КП «Управління міського господарства» про зупинення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 - відмовлено. Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача та заперечення відповідача, судова колегія виходить з такого. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України. За приписами пунктів 58.1, 58.2 статті 85 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо платників податків. Згідно підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок № 1204), який розроблено відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку № 1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу V Порядку № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що зазначені у раніше прийнятому податковому повідомленні-рішенні. У випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства (п. 3 розділу V Порядку № 1204). Пунктом 7 розділу II Порядку № 1204 визначено, що податкові повідомлення - рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання. На виконання рішення суду у справі № 200/12778/18, яке набрало законної сили 19.01.2021, податковий орган 23.02.2021 прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення на зменшену судовим рішенням суму грошового зобов`язання, відповідно та на виконання вимог Порядку № 1204. Так, відповідно до копії супровідного листа про надсилання копії рішення, постанову апеляційного суду у справі № 200/12778/18 відповідач отримав 01.02.2021 за вх. № 8285, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення на зменшену судовим рішенням суму останнім винесено 23.02.2021, тобто з порушенням строку, передбаченого пунктом 7 розділу II Порядку № 1204 (3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання). Прийняття спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень від 23.02.2021 відбувалось за окремою процедурою, яка передбачена в разі відкликання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, але ця процедура, зокрема, строк прийняття відкоригованого податкового повідомлення-рішення, не встановлений Податковим кодексом України. Проте, апеляційний суд зазначає, що таке порушення не може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Апеляційний суд звертає увагу, що триденний строк складення нового податкового повідомлення-рішення, встановлений підзаконним актом Порядком № 1204, є строком, встановленим для податкового органу, тобто є процедурним і порушення цього строку не має наслідком протиправність винесеного рішення. Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідачем доведена правомірність винесення спірних податкових повідомлень рішень від 23.02.2021 № 00014730716 та № 00014750716 на зменшену судовим рішенням суму грошового зобов`язання, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Слід зауважити, що доводи позивача про порушення ГУ ДПС у Донецькій області вимог Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, судом не приймаються до уваги, оскільки означений документ носить рекомендаційний характер. При цьому, як вказувалось судом вище, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 200/12778/18, при його винесенні судом досліджувався акт перевірки від 17.09.2018 № 1025/05-99-14-14/23982460 та зроблені відповідні висновки про часткове задоволення позовних вимог позивача. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, доведено суду правомірність своїх дій, тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управління міського господарства» залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року в справі № 200/4301/21 залишити без змін. Повне судове рішення 22 грудня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»