Постанова 4850 № 200/4450/20-а
від 01.09.2020 ·ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року справа №200/4450/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є., представника позивача Мельніченко І.О., представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/4450/20-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року, - ВСТАНОВИВ: 22.04.2020 року (за поштовим штемпелем а.с.47) позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 на суму 41100,62 гривень. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позовну заяву ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 залишено без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Не погодившись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції безпідставно відступив від висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03.04.2020 року у справі №2540/2576/18, за якими строк для звернення платника податків із позовом до суду щодо оскарження рішення про нарахування грошового зобов`язання, після завершення процедури адміністративного оскарження становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Як свідчать матеріали справи позивач звернувся з цим позовом 22.04.2020 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.10.2018 року відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0228174603 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на загальну суму штрафу 21948,58 гривень. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДФС України, рішенням якої від 07.02.2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25 відмовлено позивачу в скасуванні податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 (а.с. 98-100). Не погодившись з рішенням ДФС України від 07.02.2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25, позивач оскаржив його до Донецького окружного адміністративного суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року у справі № 200/9041/19-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року, в задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДФС у Донецькій області, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг - відмовлено повністю. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2020 року відкрито провадження по справі та зобов`язано позивача надати пояснення щодо строків звернення до суду з урахуванням п.56.19 ст.56 ПК України (а.с.49) Позивачем надані пояснення, відповідно до яких товариство вважає, що не пропустило строк звернення до суду з цим позовом, який становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Також позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду з питання строків звернення до суду, викладений в постанові від 03.04.2020 року у справі №2540/2576/18. (а.с.56-59) Суд першої інстанції, залишаючи позов ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» без розгляду, виходив з того, що в цій справі застосовується тримісячний строк, а тому звернувшись з позовною заявою у цій справі до суду 30 квітня 2020 року, позивач пропустив встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду та не навів при цьому жодних поважних причин його пропуску, не подав заяви про поновлення строку звернення до суду. Оцінка суду. Спірним у цій справі є питання застосування строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 95760,15 грн, у разі, коли платник податків скористався процедурою адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення як досудовим порядком вирішення спору. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України. Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Також слід враховувати, що частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК України. Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (…), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2020 року в справі № 2540/2576/18 дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Натомість, в справі, що розглядається, предметом розгляду є рішення контролюючого органу, яке стосуються нарахування грошового зобов`язання платника податків, яке він повинен сплатити до відповідного бюджету як штрафну (фінансову) санкцію, - а саме податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 № 0228174603 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на загальну суму штрафу 21948,58 гривень. За таких обставин строк для звернення позивача з цим позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Враховуючи, що спірне податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 22.11.2018 року, строк звернення до суду позивачем не був порушений, у зв`язку з чим є помилковими висновки суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин тримісячного строку звернення до суду та пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин. Посилаючись на правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.10.2019 року №640/20569/18, суд першої інстанції не звернув увагу на відмінність обставин цієї справи від обставин справи за позовом ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро». Так, у справі №640/20569/18 Верховний Суд визначив, що на правовідносини щодо реєстрації податкової накладної, не поширюється порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації. Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду. Між тим, як вже зазначалося вище, у справі, що розглядається спірним є скасування рішення суб`єкта владних повноважень, яке пов`язане із визначенням грошових зобов`язань, що є відмінним від обставин справи №640/20569/18. Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» без розгляду відповідно до статті 123 КАС України, оскільки позивачем не пропущено строк звернення до суду - 1095 днів з дня отримання позивачем 22.11.2018 року спірного податкового повідомлення- рішення від 19.10.2018 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/4450/20-а задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/4450/20-а скасувати. Справу №200/4450/20-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 вересня 2020 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню. Повне судове рішення складено 01 вересня 2020 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Л.В. Ястребова