Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4398/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4398/20 Головуючий у І інстанції - Рідзель О.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, в якому просив: - визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області в частині визначення навмисними дій ОСОБА_1 в неповідомленні про наявність заробітку її чоловіка ОСОБА_2 без перевірки матеріально-побутових умов проживання сім`ї та правомірності виплати соціальної допомоги та припинення її виплати з 01.05.2020 року; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області не утримувати з Позивача соціальну допомогу за період з 01.04.2019 до 30.04.2020 та провести її нарахування і виплату з 01.05.2020 протягом 6 місяців. В обґрунтування позову зазначено, що Позивач має право на отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, оскільки чоловік та дитина є особами з інвалідністю, а у сім`ї четверо дітей, двоє з яких супроводжують тривалі хвороби. Також Позивачка вказала, що не приховувала відомостей про доходи чоловіка, оскільки не володіла такою інформацією. При цьому чоловік не проживав із сім`єю і задля допомоги був змушений працевлаштуватись. З огляду на це, а також скрутний матеріальний стан, просить задовольнити позов. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована доводами, які аналогічні, заявленим у позовній заяві. Крім того, Позивачем наголошено на неповному з`ясуванні обставин справи, оскільки судом першої інстанції помилково не враховано, що чоловік Позивачки ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, а розлучитись вони не можуть, позаяк Позивачка спочатку була вагітна, а потім народилась їхня спільна дитина, що позбавляє можливості розлучитись до досягнення останньою одного року. Також вказано, що відповідно до довідки, яка видана виконавчим комітетом Липянської сільської ради, ОСОБА_2 в період з 01.11.2018 року по 01.02.2020 року проживав в с. Кавунівка, Шполянського району Черкаської області. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з посвідченням від 15.10.2012 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є членом багатодітної сім`ї, до складу якої входять її чоловік - ОСОБА_2 , діти: ОСОБА_4 2008 р.н., ОСОБА_5 2011 р.н., ОСОБА_6 2012 р.н., ОСОБА_7 2020 р.н. Чоловік Позивачки ОСОБА_2 , є інвалідом ІІІ групи з 01.05.2015 року, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 186945. 18.01.2019 року Позивачка подала Відповідачу заяву про призначення їй допомоги як одинокій матері. Рішенням від 21.01.2019 року їй призначено вказану допомогу з 01.01.2019 року до 30.06.2019 року в розмірі 711,34 грн. 01.04.2019 року Позивачка подала Відповідачу заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Рішенням від 18.04.2019 Позивачу призначено вказану допомогу з 01.04.2019 року до 30.09.2019 року в розмірі 5970,53 грн. 04.07.2019 року Позивачка подала Відповідачу заяву про призначення їй допомоги, як одиноким матерям. Рішенням від 12.07.2019 їй призначено вказану допомогу з 01.07.2019 до 31.12.2019 в розмірі 676,63 грн. 11.10.2019 року Позивачка подала Відповідачу заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Рішенням від 25.10.2019 року Позивачці призначено вказану допомогу з 01.10.2019 до 31.03.2020 в розмірі 6042,63 грн. 28.01.2020 року Позивачка подала Відповідачу заяву про призначення допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами, допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у зв`язку зі зміною складу сім`ї. Рішенням від 03.03.2020 року Позивачці призначено допомогу одиноким матерям з 01.01.2020 до 30.06.2020 в розмірі 754,80 грн. Рішенням від 07.02.2020 року Позивачці перераховано державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям з 01.01.2020 року до 31.03.2020 року в розмірі 8414,53 грн. За наслідками перевірки доходів сім`ї Позивачки встановлено факт отримання її чоловіком - ОСОБА_2 у 3, 4 кварталах 2019 року доходів у вигляді заробітної плати. На запит Відповідача від 22.04.2020 року № 433 Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 надав довідку, що у період грудень 2018 року - грудень 2019 року ОСОБА_2 отримав дохід на посаді приймальника молочної продукції в сумі 48 840,67 грн. 29.05.2020 року Відповідач направив Позивачці повідомлення № 26 про припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01.05.2020 року у зв`язку з виявленим фактом подання Позивачкою недостовірної інформації про доходи чоловіка та зазначено, що внаслідок цього надміру виплачені кошти допомоги одиноким матерям за період з 01.01.2019 року до 30.06.2020 року в сумі 5238,42 грн. та допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.04.2019 року до 30.04.2020 року в сумі 61401,04 грн. та вказано про необхідність повернення цих коштів. Також 29.05.2020 року складено акт проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається для призначення соціальних допомог, в якому зафіксовано, що в поданих Позивачкою деклараціях не вказано дохід від заробітної плати чоловіка за період грудень 2018 року - грудень 2019 року, внаслідок чого було надміру виплачено кошти з 01.01.2019 року до 30.06.2020 року в сумі 66 639,46 грн. У зв`язку з цим, рішеннями Відповідача від 04.06.2020 року здійснено перерахунок Позивачу вищевказаних сум допомоги, а саме: - допомоги одиноким матерям з 01.01.2019 року до 30.06.2019 року - 587,01 грн., з 01.07.2019 року до 30.11.2019 року - 102,58 грн., з 01.12.2019 року до 31.12.2019 року - 202,58 грн., з 01.01.2020 року до 30.06.2020 року - 580,11 грн. - допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01.04.2019 року до 30.06.2019 року - 3311,03 грн., з 01.07.2019 року до 30.09.2019 року - 3651,33 грн., з 01.10.2019 року до 30.11.2019 року - 2132,82 грн., з 01.12.2019 року до 31.12.2019 року - 2507,27 грн., з 01.01.2020 року до 31.03.2020 року - 4504,72 грн. Також, 21.07.2020 року Відповідачем складено уточнюючий акт проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається для призначення соціальних допомог, в якому зафіксовано, що суму переплати по вищевказаним допомогам зменшено до 49169,92 грн. у зв`язку з тим, що після зміни складу сім`ї Позивачки новопризначені суми не були прописані в базі даних програми, а тому суму була виведена невірно. На звернення Позивачки щодо призначенні їй вищевказаної допомоги Відповідач листами від 25.06.2020 року № 01-20/Н-7, від 21.07.2020 року № 01-20/Н-9 та від 05.08.2020 року № 07-13/Н-112 повідомив, що у зв`язку із виявленням подання Позивачкою недостовірних даних щодо доходів сім`ї на наступний строк допомога може бути призначена не раніше, ніж через 6 місяців, починаючи з 1 числа місяця виявлення порушення. Оскільки виплату припинено з 01.05.2020 року, тому державну соціальну допомогу можливо призначити не раніше листопада 2020 року. Не погоджуючись із цим, Позивачка звернулась до адміністративного суду з адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачкою було надано Управлінню соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області недостовірні відомості про доходи, позаяк з поданих Відповідачу заяв від 18.01.2019, 01.04.2019, 04.07.2019, 11.10.2019 та від 28.01.2020 вбачається, що Позивачка додавала декларації про доходи та майновий стан, в яких зазначено про доходи її сім`ї виключно у вигляді соціальної допомоги від Управління соціального захисту населення. Водночас, за наслідками перевірки зазначених відомостей Відповідачем було встановлено отримання чоловіком Позивачки - ОСОБА_2 доходу у вигляді заробітної плати у період грудень 2018 року - грудень 2019 року сумі 48 840,67 грн., що вплинуло на розмір відповідної допомоги, що свідчить про правомірність дій Відповідача в межах спірних правовідносин. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (далі - Закон № 1768-III) соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Статтею 4 Закону № 1768-III визначено порядок надання державної соціальної допомоги. Так, заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації. У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: - документ, що посвідчує особу; - довідка про склад сім`ї. До складу сім`ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім`ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; - декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім`ї аліменти; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених заходів); - довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); - довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Форми заяви, довідки про склад сім`ї, декларації про доходи та майно встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту. Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї. Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог вищезгаданої норми Закону № 1768-III Кабінет Міністрів України постановою від 24 лютого 2003 року № 250 затвердив Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі - Порядок), який визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом № 1768-III. Пунктом 2 Порядку визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї. За правилами пункту 6 Порядку для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно. При розгляді апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на те, що вимогами ч. 4 ст. 7 Закону № 1768-III встановлено, що якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. Аналогічні положення визначено п. 12 Порядку, за якими у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. Колегія суддів також зазначає, що Позивачкою в апеляційній скарзі не спростовано жодними обґрунтованими доводами або доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, факт подання недостовірних відомостей про доходи за вищевказані періоди, що свідчить про правомірність дій та висновків Відповідача в межах спірних правовідносин, що узгоджується з вимогами чинних нормативно-правових актів. Колегія суддів вважає необгрунтованими твердження Позивачки в апеляційній скарзі стосовно того, що її чоловік, отримуючи дохід, не проживав із сім`єю, позаяк суд першої інстанції обгрунтовано відхилив такі, вказавши, що Позивачкою самостійно було подано довідки (т. 1 а.с. 105, 120, 141), згідно яких ОСОБА_1 разом із чоловіком - ОСОБА_2 та дітьми (5 осіб) дійсно проживають за адресою: АДРЕСА_1 . За наведених обставин, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій Відповідача, який припинив виплату соціальної допомоги, встановивши факт подання недостовірних відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, позаяк наявність недостовірних відомостей, що вплинули на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру є підставою для припинення її виплати, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21.02.2019 у справі № 511/1562/15-а. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Позивачкою в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України. В частині доводів апеляційної скарги Позивачки щодо відсутності умислу при поданні недостовірних відомостей, колегія суддів зазначає про неспроможність таких посилань, позаяк вони не спростовують факт подання недостовірних відомостей останньою, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 7 Закону № 1768-III та п. 12 Порядку є підставою для припинення відповідних виплат. Поряд з наведеним, суд першої інстанції вірно зазначив про необґрунтованість доводів Позивачки щодо визначення Управлінням соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області навмисними дій Позивачки щодо неповідомлення про наявність заробітку її чоловіка, позаяк з акту від 29.05.2020 року вбачається встановлення факту подання недостовірних відомостей про доходи. Натомість, про визнання навмисними дій Позивачки у даному акті не вказано. В частині позовних вимог щодо зобов`язання Управління соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області не утримувати з Позивачки соціальної допомоги за період з 01.04.2019 до 30.04.2020, суд першої інстанції вірно вказав, що пунктом 28 Порядку № 250 визначено, що якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку. Отже, суд першої обґрунтовано вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені в межах даного спору суперечать вимогам положень чинного законодавства та не підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Колегією суддів враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко