Постанова Велика Палата ВС № 925/642/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 року м. Київ Справа № 925/642/19 Провадження № 12-52гс20 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Князєва В. С., судді-доповідача Власова Ю.Л. суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П. за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О., позивача - Паланської сільської ради (представник - Яремчук Р. А.), відповідача - Уманської міської ради (представник - Щербак Н. Л.), розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Родниківської сільської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2020 року (головуючий суддя Агрикова О. В., судді Чорногуз М. Г., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року (суддя Васянович А. В.) у справі № 925/642/19 за позовом Родниківської сільської ради (правонаступник - Паланська сільська рада) до Уманської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2019 року Родниківська сільська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Уманської міської ради від 08 квітня 2014 року № 5.16-52/6.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка площею 5,7708 га з кадастровим номером 7110800000:02:007:0032 знаходиться в адміністративних межах Родниківської сільської ради та належить до комунальної власності територіальної громади села Родниківка, однак спірним рішенням відповідач незаконно передав земельну ділянку в оренду третій особі.

3. У відзиві на позов відповідач не погодився з позовними вимогами, указуючи, що Уманська міська рада прийняла оскаржуване рішення на підставі розробленої технічної документації, яка була погоджена в установленому порядку та містила інформацію щодо місця розташування та форми власності земельної ділянки. Уманська міська рада надала в оренду земельну ділянку із земель, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Умані, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру.

4. Також Уманська міська рада вважає, що позивачем пропущено позовну давність щодо звернення до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 серпня 2019 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

6. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2020 року, у позові відмовлено повністю.

7. Судові рішення мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач є власником або землекористувачем спірної земельної ділянки, що остання є комунальною власністю територіальної громади села Родниківки та знаходиться в адміністративних межах цього населеного пункту.

8. При цьому, врахувавши положення статей 15, 20 Закону України «Про Державний кадастр», а також те, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру, наявним в матеріалах справи, спірна земельна ділянка відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Умані, суди дійшли висновку, що позивачем не доведено наявності будь-яких прав на земельну ділянку на день подання позову, а тому й не доведено порушення його прав на цю земельну ділянку. Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

9. У квітні 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Родниківської сільської ради, у якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2020 року, рішення Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року у справі № 925/642/19 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

10. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 червня 2020 року поновив Родниківській сільській раді строк для подання касаційної скарги, відкрив касаційне провадження за її касаційною скаргою, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, призначив справу до розгляду та витребував матеріали справи № 925/642/19 з Господарського суду Черкаської області. 11. 08 липня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав цю справу разом з касаційною скаргою Родниківської сільської ради на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

12. Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що у постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 391/1055/14-ц наведено висновок про те, що сільська, селищна, міська рада має повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які віднесено до земель комунальної власності та у межах населеного пункту (села, селища, міста). Межі населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами відповідно до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж. Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункту не були встановлені/змінені в іншому порядку, передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту, його розбудови та/або зміни меж.

13. Натомість у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду з урахуванням положень статті 173, частини першої статті 174 Земельного кодексу України зазначив, що законом регламентований порядок встановлення меж населених пунктів. Судам необхідно визначити, чи були встановлені межі населених пунктів у передбаченому законом порядку, після чого з`ясувати, у межах якого з них перебуває спірна земельна ділянка. Водночас у разі, якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж. Проте судами попередніх інстанцій не було з`ясовано на підставі належних та допустимих доказів питання, у межах якого населеного пункту розташовані спірні земельні ділянки.

14. Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 вересня 2020 року цю справу прийняла та призначила до розгляду.

15. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2021 року Родниківську сільську раду Уманського району Черкаської області було замінено на її правонаступника - Паланську сільську раду Уманського району Черкаської області. Фактичні обставини справи, встановлені судами 16. 08 квітня 2014 року Уманською міською радою було прийнято рішення № 5.16-52/6 «Про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та у користування», згідно з яким, зокрема, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5,7708 га з кадастровим номером 7110800000:02:007:0032 для обслуговування оздоровчої бази «Зміна» за адресою: вул. Інтернаціональна, 147 ОСОБА_1 за рахунок земель комунальної власності Уманської міської ради, які перебували в користуванні ОСОБА_2 та віднесені до категорії земель рекреаційного призначення; надано в користування на умовах оренди вказану земельну ділянку ОСОБА_1 строком на 10 років.

17. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем до позовної заяви додано рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих № 470 від 15 липня 1966 року «Про затвердження меж міських земель міста Умані» та Положення про порядок перетворення, обліку, найменування і реєстрації населених пунктів, а також вирішення деяких інших адміністративно-територіальних питань в Українській РСР (додаток до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 28 червня 1965 року).

18. За змістом листа Черкаського обласного головного управління земельних ресурсів від 21 серпня 2004 року № 10944/5 рішення стосовно встановлення межі міста Умані Верховною Радою України не приймалось.

19. У листі Державного комітету України по земельних ресурсах від 18 жовтня 2004 року № 14-22-6/8940 зазначено, що Уманським БТІ у 1966 році на замовлення Уманської міської ради була підготовлена технічна документація зі встановлення межі міста Умані, яка затверджена рішенням виконкому обласної ради № 470 від 15 липня 1966 року, але не була подана на затвердження Верховною Радою УРСР, як це передбачено законодавством; для врегулювання межового спору між Родниківською сільською радою та Уманською міською радою рекомендовано підготувати та затвердити проект землеустрою щодо встановлення меж та зміни межі міста Умані з урахуванням технічної документації.

20. Також у матеріалах справи наявний лист Черкаського обласного головного управління земельних ресурсів від 24 липня 2006 року № Д-3/6-14 з інформацією щодо площі земель міста Умані та Уманського району.

21. Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28 травня 2019 року № 18-28-0.21-4680/2-19 за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відомості про межі міста Умані та села Родниківка в порядку, передбаченому Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру не внесені.

22. Окрім цього, позивачем надано довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 31 грудня 2015 року (Уманський район в адміністративних межах Родниківської сільської ради та міста Умані) та станом на 01 січня 2016 року.

23. Судом першої інстанції встановлено, що позивач зазначає, що вперше спірна земельна ділянка відводилась в 1985 році відповідно до проекту відведення земельної ділянки площею 5,60 га Уманському піонерському табору «Зміна» під існуючу територію із землекористування учбово-дослідного господарства «Родниківка» села Родниківка Уманського району Черкаської області за рішенням виконкому Уманської районної ради народних депутатів № 60 від 05 березня 1985 року «Про відведення земельної ділянки Уманському піонерському табору «Зміна» під існуючу територію».

24. Зазначений проект відведення земельної ділянки, що містить висновок виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 22 березня 1985 року № 4844/01 «По матеріалах відведення земельної ділянки Уманському піонерському табору «Зміна», затверджений розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 26 червня 1985 року № 377-Р.

25. Також позивачем додано до позовної заяви державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР № 002855, виданий Уманському державному аграрному університету, у якому в описі меж зазначено про розміщення земель піонерського табору «Зміна». Це, на переконання Родниківської сільської ради, підтверджує, що сусідні землі табору фактично по всьому периметру є землями Уманського національного університету садівництва, які розміщені в адміністративних межах Родниківської сільської ради та були вилучені із земель ДП НДГ «Родниківка» - правонаступника навчально-дослідного господарства «Родниківка» Уманської сільськогосподарської академії, передані Уманською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 25 грудня 2003 року № 364.

26. Звідси, позивач стверджує, що земельну ділянку площею 5,7708 га з кадастровим номером 7110800000:02:007:0032 передано в оренду Уманською міською радою незаконно, оскільки первинно дану землю відводили за рішенням Уманської районної ради народних депутатів із землекористування села Родниківки.

27. Суди також установили, що відповідачем надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за адресою: вул. Інтернаціональна, 147, місто Умань, кадастровий номер 7110800000:02:007:0032, за змістом якого державна реєстрація спірної земельної ділянки відбулася 20 червня 2007 року, спірна земля відноситься до комунальної власності, власником є Уманська міська рада. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28. Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, оскільки не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 809/563/15, від 03 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а, щодо застосування статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та частини першої статті 174 Земельного кодексу України.

29. Також Родниківська сільська рада зазначає про висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, а саме що апеляційний суд не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та обмежився висновками про те, що позивачі не подали суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог, який, як вважає скаржник, не враховано судами при розгляді цієї справи.

30. Обґрунтовуючи наявність порушення свого права та інтересу, скаржник вказує, що Уманська міська рада помилково вважала, що земельна ділянка розташована в межах міста Умані, звідси сільська рада могла б отримувати кошти в бюджет села, тобто в цьому випадку має місце упущена вигода - ненадходження коштів до бюджету Родниківської сільської ради.

31. За таких обставин скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо права сільської ради як органу місцевого самоврядування звертатись до судів для захисту свого права на отримання коштів до бюджету села від передачі в оренду спірної земельної ділянки.

32. У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та аргументи. Позиція Уманської міської ради

33. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що межа між містом Уманню і селом Родниківкою не встановлена. Земельна ділянка, якої стосується оскаржуване рішення, знаходиться за адресою: вул. Інтернаціональна, 147, м. Умань. Згідно з публічною кадастровою картою України спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності міста Умані. Твердження про упущену вигоду від ненадходження коштів до бюджету села є безпідставним.

34. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади села Родниківки, знаходиться в адміністративних межах села, або того, що позивач є землекористувачем цієї земельної ділянки.

35. Звідси відповідач просить у задоволенні касаційної скарги Родниківської сільської ради відмовити, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року у справі № 925/642/19 залишити без змін.

36. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлені заперечення на касаційну скаргу.

37. Третя особа своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористалася. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Згідно із частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

39. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

40. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

41. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

42. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

43. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

44. Предметом спору в цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Уманської міської ради від 08 квітня 2014 року № 5.16-52/6 «Про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та у користування». На думку позивача, спірна земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Родниківської сільської ради та належить до комунальної власності територіальної громади села Родниківки, тому відповідач не мав права передавати її в оренду третій особі.

45. Отже, позовні вимоги заявлено позивачем, у тому числі, з підстав порушення відповідачем меж адміністративно-територіальної одиниці - села Родниківки та виділення ним спірної земельної ділянки серед інших земельних ділянок одного земельного масиву як земельної ділянки, що знаходиться у межах міста Умані.

46. Повноваження щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць належить відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування (стаття 174 Земельного кодексу України). Натомість суд, якщо це необхідно для вирішення спору, своїм рішенням не встановлює і не змінює межі адміністративно-територіальних одиниць, а з`ясовує, в межах яких саме адміністративно-територіальних одиниць розташована земельна ділянка, оскільки від такого розташування може залежати, до чиєї саме власності така ділянка належить.

47. Велика Палата Верховного Суду вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення Уманської міської ради незаконним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки, відшкодування шкоди.

48. Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

49. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

50. Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

51. У справі, що переглядається, задоволення позовних вимог Родниківської сільської ради про визнання незаконним та скасування спірного рішення Уманської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки третій особі, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

52. Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

53. ТакожВелика Палата Верховного Суду звертає увагу на те що відповідно до обраного позивачем способу захисту належним відповідачем, крім Уманської міської ради, може бути фізична особа, якій передано земельну ділянку, тоді залежно від статусу такої особи (фізична особа або фізична особа - підприємець) спір буде належати до юрисдикції цивільного або господарського суду.

54. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Уманської міської ради № 5.16-52/6 від 08 квітня 2014 року. Однак, відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з інших мотивів.

56. Відповідно до частин першої, четвертої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

57. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року у справі № 925/642/19 слід змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Щодо судових витрат З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень і залишення без змін резолютивної частини судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. Керуючись статтями 300-302, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Родниківської сільської ради задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року у справі № 925/642/19 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. С. Князєв Суддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко В. В. Британчук К. М. Пільков І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко М. І. Гриців В. В. Пророк В. І. Данішевська Л. І. Рогач Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік О. С. Золотніков В. М. Сімоненко Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач Г. Р. Крет С. П. Штелик