Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 689/2423/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 689/2423/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кульбаба А.В. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 09 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року (смт. Ярмолинці, 09 лютого 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, начальника СРПП Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Садовця Руслана Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2020 року серія ГАА № 927662. Відповідно до рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що постановою серії ГАА № 927662 від 15 грудня 2020 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що начебто він 28 листопада 2020 року о 15 год. 02 хв. на автодорозі «Житомир-Чернівці» 225 км в порушення вимог ст.. ст.. 16, 31 Закону України «Про дорожній рух» керував транспортним засобом Фольксваген Транспортер н.з. НОМЕР_1 , щодо якого порушено митні обмеження, встановлені МКУ, а саме: транспортний засіб ввезено на митну територію України громадянином Білорусі 02 липня 2020 року та передано у користування позивачу, який не ввозив даний автомобіль на митну територію України. Зазначено постановою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Зазначив, що вказана постанова не відповідає обставинам справи, є необґрунтованою та не підтверджується наявними доказами. Вказав, що відповідно до частини 3 статті 283 КУпАП постанова повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Відповідачем порушена процедура притягнення до відповідальності, яка полягає у тому, що не складався протокол про адміністративне правопорушення. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до оскарженої постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2020 року серія ГАА № 927662, яка винесена начальником СРПП Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Садовцем Русланом Юрійовичем, вбачається, що 28 листопада 2020 року о 15 год. 02 хв. на А/Д Житомир-Чернівці 225 км водій ОСОБА_1 в порушення ст. ст. 16, 31 Закону України «Про дорожній рух» керував транспортним засобом Фольксваген Транспортер н.з. НОМЕР_1 , щодо якого порушено митні обмеження, встановлені МКУ, а саме: транспортний засіб ввезено на митну територію України громадянином Білорусії 2 липня 2020 року та передано у користування позивачу, який не ввозив даний транспортний засіб на митну територію України. Тобто, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього штраф в розмірі 8500 грн. Ця обставина підтверджується копією постанови від 20.11.2020. Також встановлено, що позивач 28 листопада 2020 року був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 15 грудня 2020 року о 8 год. 30 хв., про що свідчить повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, що додане відповідачем до відзиву, а також відеозапис, що долучений до матеріалів справи. Відповідно до відповіді Подільської митниці Державної митної служби України згідно наявних баз даних Держмитслужби транспортний засіб марки Фольксваген Транспортер, реєстраційний номер НОМЕР_1 ввезено на митну територію України 03.07.2020 громадянином Республіки Білорусь з метою особистого користування у митному режимі тимчасове ввезення» терміном до одного року. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно ст.16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту. Частиною 8 статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Слід зазначити, що аналіз наведених норм у сукупності та в контексті запровадження заборони керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, та цілей Закону України "Про дорожній рух", свідчить, що порушення вказаної заборони, посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. В силу ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. За змістом частин 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності. Стаття 245 визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. У відповідності до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. За приписами частин 2 та 3статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Частиною 5 ст.258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Оскільки адміністративне правопорушення передбачене ч.8 ст.121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є необґрунтованим висновок позивача про обов`язкове складання протоколу про таке адміністративне правопорушення. Так само, обов`язковою умовою для застосування ч.5 ст.258 КУпАП щодо констатації наявності в уповноваженої посадової особи обов`язку скласти протокол про адміністративне правопорушення є те, що особа оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення. Відтак, є необґрунтованими доводи позивача про те, що не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення є порушенням відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Нормами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, твердження позивача про те, що останній не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи є безпідставними, оскільки з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив позивача про час і місце розгляду справи. Доводи позивача про невідповідність постанови вимогам ст. 283 КУпАП не заслуговує на увагу, адже вказана постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Посилання позивача про те, що відеозапис, долучений до відзиву на позов, не може бути належним і допустимим доказом, оскільки він не підписаний електронним цифровим підписом, є необґрунтованими, з огляду на таке. Зазначений доказ (відеозапис з портативного реєстратора XIAOMI mai dash pro) є належним та допустимим доказом по справі і закон не вимагає його підписання електронним цифровим підписом. Отже, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем надано суду належні і допустимі докази, які свідчать, що вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2020 року серія ГАА № 927662, яка винесена начальника СРПП Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Садовцем Русланом Юрійовичем, є правомірною. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.