Постанова 4856 № 689/818/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 689/818/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчик О.М. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 03 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 липня 2020 року (рішення ухвалене суддею Шевчик О.М. 08.07.2020 року в смт.Ярмолинці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Хмельницькій області лейтенанта поліції Стельмаха Віталія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дії та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2486935 від 04.05.20, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2486935 від 04.05.2020 року, винесену інспектором поліції УПП у Хмельницькій області лейтенантом поліції Стельмахом В.М., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

2. У обґрунтування позову позивач зазначив, що 04.05.2020 року інспектором поліції УПП у Хмельницькій області Стельмахом В.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2486935, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що він 04.05.2020 року о 22 год. 13 хв. на а/д Н-03211 км керував автомобілем Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби частково не підсвічувався державний номерний знак, на вимогу поліцейського водій відмовився пред`являти посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4 ПДР.

3. Вважає, що винесена відповідачем постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектор не міг бачити, що номерний знак не підсвічувався, що йому не було роз`яснено його права, не були вирішенні його клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у справі, не були допитані свідки тощо. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Скаржник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. 5.1. Зазначив, що правомірність винесеної постанови не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки відповідачем не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом встановлено, що 04.05.2020 року інспектором поліції УПП у Хмельницькій області Стельмахом В.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2486935, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що він 04.05.2020 року о 22 год. 13 хв. на а/д Н-03211 км керував автомобілем Volkswagen Caddy номерний знак НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби частково не підсвічувався державний номерний знак, на вимогу поліцейського водій відмовився пред`являти посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4 ПДР.

7. Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

10. Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

11. Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12. Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху 2.1. водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

13. Згідно з підпунктом "а" п.2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

14. Таким чином, підставою для застосування до позивача адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП є саме ненадання позивачем на вимогу відповідача посвідчення водія.

15. Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

16. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

17. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

18. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

19. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення. ІV. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

20. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що оскаржувана постанова серії ЕАК №2486935 від 04.05.2020 року відповідає вимогам статті 283 КУпАП та є правомірною. Окрім того, позивачем в судовому засіданні підтверджено факт не пред`явлення посвідчення водія та інших документів на вимогу поліцейського.

21. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

22. Як вбачається з матеріалів справи, постанова серії ЕАК №2486935 від 04.05.2020 року винесена за порушення позивачем п. 2.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП.

23. Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

24. Отже, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу пред`явити працівникам поліції.

25. Аналогічна позиція вказана в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 №175/1224/16-а (2-а/175/24/16) та постанові Верховного Суду від 21.11.2018 №465/6677/16-а.

26. Колегією суддів встановлено, що позивач не заперечував факту не пред`явлення для перевірки водійського посвідчення на вимогу поліцейського.

27. Разом з тим, на думку скаржника, він мав право не пред`являти водійське посвідчення на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.

28. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

29. Отже, інспектором поліції правомірно встановлено порушення позивача, а саме не пред`явлення водійського посвідчення.

30. Таким чином, наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом обставини вказують на правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до постанови про адміністративне правопорушення ЕАК №2486935 від 04.05.2020.

31. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними дії поліцейського щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП заявлена безпідставно.

32. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом апеляційної інстанції. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

33. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

34. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

35. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

37. Переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг, перевіривши повноту встанолення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.