Постанова 4824 № 756/13431/20

Справа № 756/13431/20 Суддя в суді першої інст. - Майбоженко А.А. Провадження № 33/824/1025/2021 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 21 вересня 2020 року близько 23 год. 40 хв. рухаючись по проспекту Степана Бандери, 36 в м. Києві, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volvo» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову першої інстанції скасувати. Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подав. Із огляду на зазначене, апеляційний суд враховує вимоги ч.ч.4, 6 ст.294 КУпАП щодо строків апеляційного перегляду та необов`язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомленої особи, яка бере участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами з точки зору їх належності та допустимості, зокрема: - протоколом серії ДПР18 № 002930 про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2020 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з яких вбачається, що вказані свідки події підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку; - наявними в матеріалах справи поясненнями водіїв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з яких слідує, що водій автомобіля «Volvo» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 рухаючись по просп. Степана Бандери в м. Києві, виконував небезпечні маневри, підрізав автомібілі, в результаті чого не впорався з керуванням та влетів у стовп, при цьому по зовнішнім ознакам водій ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані; - відеозаписом, на якому зафіксовані обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про достатність вказаних доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, і які свідчать про те, що ОСОБА_1 21 вересня 2020 року близько 23 год. 40 хв. рухаючись по проспекту Степана Бандери, 36 в м. Києві, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volvo» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Положення п.4 розділу І цієї ж Інструкції визначають ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови та почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп`яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду. Апеляційний суд вважає, що суддя І-ї інстанції надав належну та об`єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об`єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України. Крім того, під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення під час апеляційного перегляду матеріалів справи не встановлено. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко