Постанова Київський апеляційний суд № 756/7333/20
від 25.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 756/7333/20 Суддя в суді першої інст. - Шевчук А.В. Провадження № 33/824/3375/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 вересня2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Андрейка О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 5.06.2020 року о 18 год. 30 хв., по вул. Ганни Барвінок у м. Борзна Чернігівської області гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN TOURAN», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, порушення мови, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Алкофор» та від здійснення супроводу для проходження огляду до лікаря-нарколога водій відмовився у присутності двох свідків. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Зазначає, що поліцейськими було порушено порядок огляду на встановлення стану сп`яніння, протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації про те, який саме огляд водієві пропонувався, крім того зазначає, що його не відсторонювали від керування транспортним засобом. Крім того вказує, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення. Також зазначає, що судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням правил підсудності, оскільки ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, про те, що він зареєстрований в Подільському районі м. Києва, у зв`язку з чим, на його думку, справа мала бути розглянута Подільським районним судом м. Києва. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_4 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі. Суддя першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №034572 від 15 червня 2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків; письмові пояснення свідків події ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які підтвердили, що водію ОСОБА_1 було запропоновано прийти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Алкофор» або у лікаря, на що водій відмовився; відеозапис з бодікамери патрульного поліцейського, де зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, та прийшов до обґрунтованого висновку про достатність цих доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп`яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду. Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, суддя І-ї інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об`єктивну оцінку всім наявним доказам у справі, а також всебічно, повно та об`єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України. Крім того, інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко