LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд756/15869/23

від 04.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 756/15869/23 Суддя в суді першої інст. - Майбоженко А.М. Провадження № 33/824/4803/2024 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2024 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. за участю: захисника - Павлова І.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, 26 листопада 2023 року, близько 00 год. 14 хв. рухаючись по просп. Володимира Івасюка, 64 в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 09 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Павлов І.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Мотивуючи такі вимоги зазначає, що висновки суду першої інстанції не грунтуються на належних та допустимих доказах. Вивчивши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника на підтримку вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5. ПДР України, за що передбачено відповідальність ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 726556 від 26.11.2024, який складено уповноваженою особою та який у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння рук. Від проходження медичного огляду у встаноленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрубну бодікамеру поліцейського (а.с. 1); - направленням до закладу охорони здоров`я (КНП "КМНКЛ`Соціотерапія") на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.06.2024, зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від огляду у закладі охорони здоров`я (а.с.3); - довідкою від 28.11.2023 року про те, що постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення, у зв`язку з чим, вчинення ОСОБА_1 26.11.2023 року правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с. 4); - відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксовано викладені у протоколі обставини, в тому числі і відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння (а.с 13). На переконання апеляційного суду, зазначені докази, відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5. ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, відтак, його вина у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України сумнівів не викликає. Висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. ПДР України, не спростовуються доводами апеляційної скарги. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 серпня 2024 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»