Постанова 4824 № 756/3173/24

Справа № 756/3173/24 Суддя в суді першої інст. - Шевчук А.В. Провадження № 33/824/2346/2024 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2024 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Федорова Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 16.02.2024 року о 23 год. 59 хв. по вул. Богатирська, 22, у м. Києві, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «KIA» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія». Результат огляду позитивний. ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду м. Києвавід 20 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Федоров О.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що постанова судді є незаконною та необгрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Також, вказує на порушення процедури складення та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, яке полягає у тому,що протокол складено без участі ОСОБА_1 , який не був ознайомлений зі своїми правами та обов`язками, а також зі змістом протоколу. Також, звертає увагу на недопустимість як доказу висновку № 000667 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , з огляду на те, що про результати медичного огляду останній не був повідомлений, копію висновку йому вручено не було. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Всупереч доводів апеляційної скарги, постанова суду першої інстанції відповідає наведеним вище вимогам закону, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9. а) ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення ААД №861601 від 28.02.2024 року, який повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; (а. с. 1), - висновком КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» №00067 від 20.02.2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 17.02.2024 року о 00 год. 25 хв. перебуває в стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди)(а.с. 3); - рапортом інспектора поліції та повідомленням про те, що ОСОБА_1 повідомлений про виклик до підрозділу поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення на 28.02.2024 на 09 год. 00 хв. (а.с. 4, 5); відеозаписом з нагрудної камери поліцейський, на якому зафіксовано відображені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини(а.с. 9) Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9. а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги захисника, про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем спростовуються сукупність наявних в матеріалах справи доказів. Посилання за яких захисник вважає висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» №00067 від 20.02.2024 рокунедопустимим доказом, є неспроможним, оскільки даний виносок повністю відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 року №1452/732, при цьому, для вручення даного висновку, ознайомлення з результатом проведеного огляду, а також складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було викликано до підрозділу поліції, проте останній не з`явився. Апеляційний суд критично ставиться до доводів захисника про те, що під час проведення лабораторного дослідження для визначення стану сп`яніння було порушено порядок відібрання зразків, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а посилання апелянта на довідку МЛ «Діла» від 27.02.2024 року за якою у ОСОБА_1 не виявлено наркотичних речовин у сечі, є неспроможними з огляду на те, що вказана лабораторія не відноситься до закладу охорони здоров`я затвердженого КМУ для проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, а також з урахуванням того, що ОСОБА_1 звернувся на дослідження, 27.02.2024 року, а саме майже через 10 днів після події. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко