Постанова Київський апеляційний суд № 367/7109/20

Справа №367/7109/20 Головуючий в суді І інстанції - Оладько С.І. Провадження №33/824/991/2021 Доповідач - Габрієль В.О. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., за участю ОСОБА_1 та його захисника Сучкова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2020 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23.10.2020 року о 21 год. 10 хв. в м. Ірпінь по вул. Громадська, 2б, керував автомобілем OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , згідно пояснень свідків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та ходи). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій він просить постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Мотивуючи свої вимоги зазначає, що суд першої інстанції не здійснив належної оцінки доказів яка ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апелянт стверджує, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, а вживав коньяк вже після зупинки автомобіля. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, адже це на його думку не мало ніякого сенсу. Він і так визнав той факт, що перебував у стані алкогольного сп`яніння. Вказані обставини він пояснив поліцейським, але незважаючи на це, вони все одно склали відносно нього протокол. Апелянт також вказує, що поліцейські, які склали протокол, не були безпосереднім свідками того факту, що він керував автомобілем і в цей же час мав ознаки сп`яніння. Таким чином, оскільки під час спілкування з поліцейськими він не був водієм, то і підстав для виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР у нього не було, як і підстав для складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, в матеріалах справи відсутні докази того факту, що 23.10.2020 року саме під час керування автомобілем він мав ознаки алкогольного сп`яніння. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Сучкова О.С. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858. Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами. У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №227838 від 23.10.2020 року, ОСОБА_1 23.10.2020 року о 21 год. 10 хв. в м. Ірпінь по вул. Громадська, 2б, керував автомобілем OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , згідно пояснень свідків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та ходи). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України (а.с.3). ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заперечень з приводу обставин викладених в протоколі ОСОБА_1 не зазначив. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку підтверджується письмовими поясненнями свідків: - ОСОБА_2 , який вказав, що 23.10.2020 року о 21 год. 10 хв. став свідком того, як по вул. Соборній, 42б в м. Ірпінь, біля магазину «Лоток» компанія нетверезих людей (2 чоловіки та жінка) вийшли з магазину з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Коли він побачив, що вони сіли у автомобіль, він вирішив відразу викликати поліцію та записати номер автомобіля: «Опель Вектра», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Він почав телефонувати, а його товариш ОСОБА_3 одразу поїхав за автомобілем. За кермом «Опеля» був чоловік приблизно 1,7 м зростом, міцної статури, у сірій кофті з капюшоном з написом «Super Up». За адресою вул. Громадянська, 2б, їх було зупинено, перекрито виїзд, а також затримано до приїзду поліції без застосування фізичної сили. Під час бесіди ОСОБА_1 , як представився правопорушник, був в стані алкогольного сп`яніння, як і його дружина та товариш. ОСОБА_1 різко почав тікати, але його знайшли в будиночку на дитячому майданчику. Особисто він був свідком того, що ОСОБА_1 керував автомобілем. Працівники поліції запропонували водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в присутності свідків за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога, на що він категорично відмовився. - ОСОБА_5 надав аналогічні пояснення. Також, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції у ввічливій формі було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в медичному закладі. Однак він категорично відмовився проходити огляд у присутності двох свідків. Будь-яких обставин, що свідчили б про вчинення неправомірних дій працівниками поліції на вказаному відеозаписі не зафіксовано. Таким чином, апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими, а доводи зазначені в апеляційній скарзі не впливають на законність постанови та не спростовують порушення вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені вимоги закону Ірпінським міським судом Київської області, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі. Доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто. Істотних порушень закону, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Із огляду на вищезазначене, постанова Ірпінського міського суду Київської області відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.О. Габрієль