Постанова 4854 № 487/438/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 487/438/20 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 18.08.2019 року №34 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та закрити провадження по справі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що реконструкцію приміщення, за проведення якої її притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою, було завершено ще у 2013 році, а тому оскаржувана постанова винесена поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того позивачем зазначено, що за наслідком перевірки було складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, за невиконання якого її 26.11.12019 року притягнуто до відповідальності. Оскільки обставини для притягнення її до відповідальності у вказаних постановах є ідентичними, позивачка вважає, що Управлінням протиправно притягнуто її до відповідальності двічі за одне й те ж саме порушення. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2020 року позов задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи, чим порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради в апеляційній скарзі просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що за наслідком проведеної перевірки 06.08.2019 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказаний протокол вручено позивачці під розписку, а відтак, вона належним чином була сповіщена про дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того апелянтом зазначено, що позивачем пропущено строк на звернення до суду. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просила залишити судове рішення без змін. Враховуючи, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участі, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу у письмовому провадженні. Фактичні обставини справи. На підставі наказу №240 від 12.07.2019 року та направлення №130, від 12.07.2019 року посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради проведено позапланову перевірку на об`єкті «Реконструкція літньої кухні зі збільшенням геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Підставою призначення перевірки стала вимога головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ у Миколаївській області Денежко Ю.Л. від 05.07.2019 №1014-2166-19, в порядку п. 7 Постанови КМУ від 23.03.2011р №553 «Порядок здійснення державного архітектурного контролю». За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт №103/2019 від 06.08.2019 року, яким зафіксовано, що будівництво виконується власником ОСОБА_1 , з усних пояснень якої вона виконує внутрішні оздоблювальні роботи по реконструкції кухні. На момент проведення позапланового заходу встановлено факт виконання будівельних робіт без подання повідомлення про їх початок відповідному органу. Згідно даних технічного паспорту ММБТІ на садибний (індивідуальний) житловий будок АДРЕСА_1 від 31.10.2013 року, інвентаризаційна справа №2172, реєстровий № 21200, літня кухня літ. «И» мала розміри 4,25 м х 3,85 м, проте фактично побудована одноповерхова будівля розмірами 4,25м х 7,50. Позивачем надано пояснення, що реконструкція літньої кухні завершена.(а.с. 11-18). Цього ж дня посадовими особами Управління складно протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого виявлено факт порушення п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та п.13 Постанови КМУ від 13.04.2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт», а саме: виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.5 ст.96 КУпАП. Також у вказаному протоколі повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 00 хв. 15 серпня 2019 року у приміщенні Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради за адресою: 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 48/8. Копію протоколу отримано позивачем, про що свідчить її підпис (а.с. 10). Постановою №34 від 15.08.2019 року по справі про адміністративне правопорушення на підставі вищевказаних документів ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. (а.с 21). Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За змістом частини другої статті 286 цього Кодексу позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Судова колегія зазначає, що визначальною обставино для встановлення початку перебігу строку є визначення моменту коли особа дізналась про існування певних обставин чи повинна була дізнатись про них. Позивачем у позовній заяві зазначено, що копію оскаржуваної постанови вона не отримала, про її існування дізналась 15.01.2020 року у органі ДВС, коли ознайомилась з підставами відрахування сум з її пенсії. Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би беззаперечно підтверджував факт вручення позивачці постанови про притягнення її до відповідальності від 18.08.2019 року №34. З огляду на зазначене твердження апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду першої інстанції є необґрунтованими та безпідставними. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, судова колегія дійшла наступних висновків. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Відповідно до п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. В свою чергу, відповідно до п. 11 Порядку №533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Пункти 15-16 Порядку №553 визначають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. За правилами пунктів 17-21 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Припис складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної Інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 06.08.2019 року, протоколі про адміністративне правопорушення від 06.08.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 на момент складення документів була присутня, підписала їх та отримала відповідні копії. В свою чергу, з протоколу про адміністративне правопорушення від 06.08.2019 року, отриманого отримано ОСОБА_1 цього ж дня, вбачається, що останню повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується її особистим підписом. Таким чином, не з`явившись у встановлену дату (15.08.2019 року) до Управління ДАБК Миколаївської міської ради на розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивач за власною волею обрала відповідну поведінку, яка у жодному випадку не може стати підставою для скасування оскаржуваної постанови, а відтак, висновки суду першої інстанції про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Положеннями ч.1 ст.34 Закону регламентовано, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП адміністративна відповідальність настає за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, законодавством встановлено обов`язок щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт та визначено наслідком відповідальність за його не виконання. Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтверджує факт виконання нею будівельних робіт без отримання відповідного дозволу, однак зазначає, що закінчила реконструкцію літньої кухні ще у 2013 році, на підтвердження чого надала технічний паспорт станом на 31.10.2013 року (а.с 24). Разом з тим, дослідивши наявний в матеріалах справи технічний паспорт ММБТІ на садибний (індивідуальний) житловий будок АДРЕСА_1 від 31.10.2013 року, інвентаризаційна справа №2172, реєстровий № 21200, судова колегія встановила, що літня кухня на плані земельної ділянки визначена літерою «И» та мала розміри 4,25 м х 3,85 м, тобто станом на 31.10.2013 року позивачка закінчила всі будівельні роботи на об`єкті «літня кухня розміром 4,25 м х 3,85 м.». Водночас, з акту перевірки №103/2019 від 06.08.2019 року вбачається, що на момент проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) побудована одноповерхова будівля літньої кухні розмірами 4,25м х 7,50 та на час проведення перевірки на об`єкті проводились внутрішні оздоблювальні роботи. Крім того, з наданих відповідачем до апеляційної скарги фотознімків, зроблених на час проведення перевірки, вбачається наявність будівельних матеріалів та будівельного сміття біля об`єкту перевірки, відсутність встановленого вікна на горищі, що вказує на фактичне проведення будівельних робіт на момент здійснення перевірки. При цьому факт збільшення об`єкту у своїх розмірах, які суттєво відрізняються від розмірів, зазначених в технічному паспорті та виявлені зовнішні ознаки проведення будівельних робіт, на переконання судової колегії, спростовують твердження позивача, що будівельні роботи на об`єкті не ведуться з 2013 року. З огляду на зазначене колегія суддів вважає доведеним належними та допустимими доказами факт здійснення позивачем будівельних робіт на час проведення перевірки. Крім того судова колегія відхиляє посилання позивача на те, що її двічі притягнуто до відповідальності за одне й теж саме порушення. Так, дослідивши постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 26.11.2019 року № 82, на яку посилається позивач, судова колегія встановила, що ОСОБА_1 притягнута до відповідальності за правопорушення на підставі ч.1 ст.188-42, тобто за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, що не є тотожнім з підставами притягнення до адміністративної відповідальності, які визначенні у постанові від 18.08.2019 року №34 (ч. 5 ст. 96 КУпАП). Таким чином, оскаржувана постанова від 18.08.2019 року №34 винесена відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та за наявності встановлених та доведених обставин про порушення позивачем законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності. Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Враховуючи ту обставину, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не повною мірою встановлені всі обставини справи, не надано належну правову оцінку доводам суб`єкта владних повноважень щодо законності оскаржуваної постанови, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалене у справі рішення не може бути визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню с ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Оскільки дану справу розглянуто в порядку ст.286 КАС України, прийняте судом апеляційної інстанції рішення в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради задовольнити. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2020 року скасувати. Прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.