Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 490/6034/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 490/6034/21 Головуючий в 1 інстанції: Шолох Л.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д.. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: 23 липня 2021 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 13 липня 2021 року № 36 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн 00 коп.; - провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП; - стягнути з відповідача на його користь 5908 грн 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що документи про будівельні роботи на адресу відповідача не надходили. При цьому позивач заперечував факт проведення реконструкції, а відповідач в свою чергу визнав позивача винним у проведенні реконструкції без відповідних документів. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міською ради від 13 липня 2021 року № 36 скасована. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною тринадцятою статті 96 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито. Стягнуто з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міською ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу та 908 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні позову у іншій частині відмовлено. В апеляційній скарзі Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про неврахування судом першої інстанції того факту, що відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на правомірність оскаржуваного судового рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що відповідачем 02 червня 2021 року видане направлення № 100 для проведення планового (позапланового) заходу, а саме позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція будинку за адресою АДРЕСА_1 ». Це направлення видано на підставі виявлення факту самочинного будівництва (службова записка 21 квітня 2021 року № 116/22.01-14). Строк дії направлення з 18 червня до 05 липня 2021 року. Матеріали справи не містять належним чином засвідченої копії службової записки від 21квітня 2021року № 116/22.01.-14. За результатами проведеної позапланової перевірки апелянтом складений акт від 05 липня 2021 року № 77/2021. Також, апелянтом складений протокол про адміністративне правопорушення від 05 липня 2021 року, в якому зафіксоване встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 31, пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 9, 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектурі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 та пункту 4.8, 7.2 ДБН А.3. 1-5-2016 «Організація будівельного виробництва». Вказано і про те, що відповідальність за виявлені порушення передбачена частинами першою, п`ятою та тринадцятою статті 96 КУпАП. Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 13 липня 2021 року № 36 позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП та на позивача накладений штраф в сумі 17000 грн 00 коп. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною тринадцятою статті 96 КУпАП. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначені положення Закону кореспондуються із приписами, передбаченими Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553. Разом з цим, за правилами п. 9 Порядку від 23.05.2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування. В обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладається, у тому числі: - у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; - ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку від 23.05.2011 року №553). В свою чергу, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: - допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; - одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; - виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; - надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку від 23.05.2011 року №553). Одночасно, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: - вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; - перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; - бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; - за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; - подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. У п.п. 16, 17, 18 Порядку від 23.05.2011 року №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акту. Один примірник акту перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Відповідно до п.п. 19, 20, 21 Порядку від 23.05.2011 року №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акту. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також на усунення порушень суб`єктів містобудування у цій сфері, та проводиться за обов`язковою участю суб`єкта містобудування. У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, вирішити питання про відповідальність суб`єкта містобудування. Правомірність дій та рішень органу під час державного архітектурно-будівельного контролю досягається повнотою та об`єктивністю контролю, законністю підстав для його проведення, забезпеченням суб`єкта містобудування, стосовно якого проводиться державний архітектурно-будівельний контроль, участю у його проведенні, обізнаністю із заходами контролю, доведенням такому суб`єкту змісту матеріалів відповідної перевірки, її висновків тощо. Виходячи з обставин справи, апеляційний суд враховує, що позивач є власником об`єкту будівництва, відносно якого організовано заходи контролю, а відтак - відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI є замовником будівництва та суб`єктом містобудування. На початку та завершенні контролюючих заходів позивач не був присутнім під час державного архітектурно-будівельного контролю. У тому числі, матеріали адміністративної справи не містять відомостей про його обізнаність із організацією перевірки. Разом з цим, відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Слід враховувати, що висновки контролюючого органу про виконання позивачем будівельних робіт без отримання в установленому порядку права на виконання таких робіт обумовлено встановленням під час перевірки збільшення геометричних розмірів балкону у квартирі, що належить позивачу на праві приватної власності. Замірів об`єкту або вчинення інших дій, які б давали можливість підтвердити розширення поза установленого порядку площі об`єкту, апелянтом проведено не було. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 229, 242, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2021 року у справі № 490/6034/21 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 22.03.2022 року. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.