LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857380/9955/20

від 17.02.2021 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9955/20 пров. № А/857/813/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П., з участю секретаря судового засідання Кітраль Х. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 380/9955/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів, завідувача відділу з питань нотаріату Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів Крохмального Андрія Ігоровича про зобов`язання до вчинення дій,- суддя в 1-й інстанції Потабенко В. А., час ухвалення рішення 07.12.2020 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначена, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - завідувача відділу з питань нотаріату Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів Крохмального Андрія Ігоровича, в якому просила вчинити належні дії по наданню необхідної консультативної допомоги відповідачем Нотаріусу для забезпечення ним виправлень нотаріальних помилок в актах (акті), які є доказами заявлення спадкоємцем волевиявлення про прийняття спадщини нотаріусу в передбачений законом спосіб (особисто нотаріусу) та у встановлений для цього строк та для надання актам від 22 червня 2020 року та (або) від 09 жовтня 2020 року статусу легітимного документа; зобов`язати забезпечити відповідача відповідно до делегованих владних повноважень дотримання нотаріусом вимог закону про: надання нотаріусом спадкоємцю належної йому копії документа, який є доказом вчинення невідкладної нотаріальної дії із оформленням її відповідно до вимог діловодства (замість пропонованих нотаріусом самостійного виготовлення фотокопій та надання на вимогу ксерокопій, які не є валідизуючим фактором в правовідносинах спадкоємець-нотаріус; надання письмової довідки нотаріусом відповідно до порядку як легальної підстави вчинення нотаріальної дії по оформленню волевиявлення спадкоємця; донесення до нотаріуса обов`язку вчинення ним дій по отриманню відомостей щодо речових прав на спадкове майно: витягу із Держгеокадастру щодо земельної ділянки спадкодавця; інформаційної довідки щодо частки квартири спадкодавця; донесення до нотаріуса необхідності оформлення нотаріусом вихідних документів нотаріуса відповідно до Правил діловодства із простановкою необхідних реквізитів-повного підпису (без вилучення прізвища та ініціалів) та завірення печаткою нотаріуса; зобов`язати відповідача вчинити відповідно до делегованих владних повноважень дії по руйнуванню корупційних схем, факти задіювання яких щодо позивача наведено в позовній заяві; зобов`зати відповідача донести до нотаріуса протиправність вилучення із матеріалів спадкової справи копій правовстановлюючих документів на спадкове майно спадкодавця (виготовлених на підставі наданих спадкоємцем ІНФОРМАЦІЯ_1 та 14 вересня 2020 року оригіналу Державного акта про право власності на земельну ділянку спадкодавцем та 14 вересня 2020 року - оригіналу Свідоцтва про право власності на частку квартири, належну спадкодавцю). Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів, завідувача відділу з питань нотаріату Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів Крохмального Андрія Ігоровича про зобов"язання до вчинення дій повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала судді прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що у позовній заяві нею заявлено виключно одну вимогу немайнового характеру про захист права шляхом заявлення вимоги про винесення зобов`язання про усунення відповідачем наслідків його протиправної бездіяльності шляхом зобов`язання його судом до вчинення дій відповідно до компетенції. Просить скасувати оскаржувану ухвалу. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому з врахуванням наведеного вище суд вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати з таких підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не у повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, а саме не надано доказів доплати судового збору у сумі 5045,60 грн. Водночас, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18 жовтня 2020 року позивач подала лише докази доплати судового збору на суму 01,00 грн. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції. За правилами ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Також статтею 161 КАС України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18 листопада 2020 року, суд першої інстанції керувався тим, що позивач заявила сім вимог немайнового характеру. До того ж вказаною ухвалою про залишення позовної заяви без руху позивача зобов`язано надати суду належним чином оформлену, з врахуванням вимог ст.160, 161 КАС України, позовну заяву та її копію для відповідача/відповідачів у справі. На виконання вимог вказаної ухвали позивач направила на адресу суду уточнену позовну заяву та свої заперечення щодо сплати судового збору в розмірі 5885,60 грн (розмір доплати 5045,60 грн) за вимогу немайнового характеру. Разом з тим, ухвалою від 07 грудня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву ОСОБА_1 з тих підстав, що позивач не в повному обсязі усунула недоліки позовної заяви, оскільки нею не додано документа про сплату судового збору в сумі 5045,60 грн. Водночас, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18 листопада 2020 року позивач подала лише докази доплати судового збору на суму 01,00 грн, оскільки сплатила судовий збір у розмірі 840 грн, замість 840,40 коп. Колегія суддів вважає помилковими такі обґрунтування суду першої інстанції, та враховує правовий висновок про застосування норм Закону України «Про судовий збір» при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог немайнового характеру, зроблений Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2019 року у справі №640/21330/18, у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, відповідно до якого вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено фактично одну вимогу немайнового характеру про захист права (спадкування) шляхом зобов`язання відповідача до вчинення дій у зв`язку з протиправними, на думку позивача, діями/бездіяльністю. Таким чином, вимога про зобов`язання відповідача до вчинення дій відповідно до його компетенції є однією вимогою, оскільки така є передумовою для застосування інших способів захисту та відновлення порушеного права. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 містить сім вимог немайнового характеру, за які відповідно остання повинна була сплатити судовий збір у розмірі 5885,60 грн, що стало підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення такої з тих підстав, що позивач сплатила судовий збір не в повному обсязі. Таким чином, суд першої інстанції не врахував наведені вище норми права, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасуванню, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.229, 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 380/9955/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»