Постанова 4857 № 380/8878/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8878/20 пров. № А/857/3446/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року про повернення позовної заяви (суддя - Потабенко В.А., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не зазначена), в адміністративній справі №380/8878/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій, рішення і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, встановив: У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ у Львівській області, в якому просила: 1) визнати протиправним, дискримінаційним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі №5342 від 03.06.2019 про припинення виплати пенсії позивачці, на підставі спливу строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в тому числі якщо воно було прийнято але не передано позивачу; 2) визнати дії відповідача по припиненню виплати пенсії позивачу на підставі спливу строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон - протиправними та дискримінаційними; 3) визнати бездіяльність відповідача щодо не продовження виплати пенсії позивачу з серпня 2019 на підставі спливу строку дії її паспорта громадянина України для виїзду за кордон - протиправною та дискримінаційною; 4) зобов`язати відповідача виплатити усі неотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з серпня 2019 року до фактичного виконання відповідачем рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми позивачу, починаючи з серпня 2019 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу довічно; 5) стягнути з відповідача кошти в сумі 100 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу на підставі спливу строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк для усунення її недоліків, зазначених в мотивувальній частині. Із змісту цієї ухвали суду від 22.10.2020 року видно, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом подання уточненої позовної заяви із копією для відповідача, та долучення документів (квитанцій) про сплату судового збору в розмірі 2522,40 грн. (доплатити 1681,60 грн.) за три вимоги немайнового характеру (по 840,80 грн. за кожну вимогу) і в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди. На виконання вимог вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано суду першої інстанції письмове повідомлення про усунення недоліків позовної заяви, а також уточнений адміністративний позов (у двох примірниках). У цьому повідомленні про усунення недоліків позовної заяви позивачем зазначено, що з врахуванням предмету позову про визнання протиправними рішення, дії і бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити дії, можна дійти висновку про те, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн.. Вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою і не являється об`єктом справляння судового збору. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року позовну заяву повернуто позивачу, на підставі п.1 ч.4, ч.5 ст.169 КАС України, у зв`язку із тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк. Роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. З ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2020 року про повернення позовної заяви не погодилась позивач ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною і необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, перешкоджає доступу до правосуддя, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає те, що суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру за які слід сплатити судовий збір в розмірі по 840,80 грн. за кожну вимогу. З врахуванням предмету позову про визнання протиправними рішення, дії і бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити дії, можна дійти висновку про те, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн.. Також апелянт вказує, що вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 грн. є похідною вимогою немайнового характеру і не являється об`єктом справляння судового збору. Покликається апелянт на практику Верхового Суду з приводу питання сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди, та на приписи п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір». За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 20.11.2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач ГУ ПФУ у Львівській області подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 20.11.2020 року залишити без змін. Позивач (апелянт) подала суду апеляційної інстанції відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що заперечення відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу позивача жодним чином не спростовують доводів апеляції, а тому апеляційну скаргу слід задоволити. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з урахуванням наступного. Судом встановлено, що у розглядуваній справі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року про повернення позовної заяви, спірним являється питанням про те, чи дотримано позивачем вимог законодавства щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову, з врахуванням усіх заявлених позовних вимог. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.4, ч.5 ст.169 КАС України, у зв`язку із тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунено недоліків позовної заяви в частині долучення документів (квитанцій) про сплату судового збору в розмірі 2522,40 грн. (слід доплатити 1681,60 грн.) за три вимоги немайнового характеру (по 840,80 грн. за кожну вимогу), і в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру про стягнення 100 грн. моральної шкоди. З такими висновками суду першої інстанції, частково не погоджується суд апеляційної інстанції, з врахуванням наступного. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення вимог щодо форми та змісту позовної заяви, а також обсягу документів, які слід долучати до позовної заяви. Законодавчі вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України, а статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви. Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Статтею 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною 3 цієї статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1). Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (частини 5, 6 статті 169 КАС України). Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов відповідає вимогам законодавства, в тому числі щодо питання долучення документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Із змісту адміністративного позову ОСОБА_1 та матеріалів справи видно, що у заявленому адміністративному позові позивачем сформовано такі позовні вимоги: 1) визнати протиправним, дискримінаційним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі №5342 від 03.06.2019 про припинення виплати пенсії позивачці, на підставі спливу строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в тому числі якщо воно було прийнято але не передано позивачу; 2) визнати дії відповідача по припиненню виплати пенсії позивачу на підставі спливу строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон - протиправними та дискримінаційними; 3) визнати бездіяльність відповідача щодо не продовження виплати пенсії позивачу з серпня 2019 на підставі спливу строку дії її паспорта громадянина України для виїзду за кордон - протиправною та дискримінаційною; 4) зобов`язати відповідача виплатити усі неотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з серпня 2019 року до фактичного виконання відповідачем рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми позивачу, починаючи з серпня 2019 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу довічно; 5) стягнути з відповідача кошти в сумі 100 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу на підставі спливу строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Суд першої інстанції вважав, що позивачем фактично заявлено три вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити судовий збір у розмірі 2522,40 грн. (слід доплатити 1681,60 грн., бо сплачено лише 840,80 грн.), тобто по 840,80 грн. за кожну вимогу. Також суд вважав, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 100 грн. моральної шкоди, за яку слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апелянт (позивач) вважає, вимоги про визнання протиправними рішення, дії і бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити дії, являються фактично однією вимогою немайнового характеру, за що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн.. Також апелянт вважає, що вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 грн. є похідною вимогою немайнового характеру і не являється об`єктом справляння судового збору. Суд апеляційної інстанції з проводу досліджуваних обставин зазначає наступне. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України «Про судовий збір». Так, відповідно до статей 1, 2, 3 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Судовий збір справляється: - за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; - за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; - за видачу судами документів. Згідно статті 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: - за подання до адміністративного суду адміністративного позову: - майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ч.3 ст.6 цього Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Суд апеляційної інстанції враховує, що зміст адміністративного позову ОСОБА_1 вказує, що фактично позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру. Так, позовні вимоги про визнання протиправним, дискримінаційним та скасування рішення відповідача, викладене у листі №5342 від 03.06.2019 року про припинення виплати пенсії позивачці (позовна вимога 1) та про визнання протиправними та дискримінаційними дій відповідача по припиненню виплати пенсії позивачу (позовна вимога 2), являються взаємопов`язаними і є фактично однією вимогою щодо оскарження дій та рішень відповідача з приводу припинення виплати пенсії позивачу. Також являються взаємопов`язаними і є фактично однією вимогою щодо оскарження бездіяльності відповідача з приводу не продовження виплати пенсії позивачу з серпня 2019 року, позовні вимоги про визнання протиправною та дискримінаційною бездіяльності відповідача щодо не продовження виплати пенсії позивачу з серпня 2019 року (позовна вимога 3) та про зобов`язання відповідача виплатити усі неотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з серпня 2019 року (позовна вимога 4). Таким чином, за вказані вище вимоги немайнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн. ( з розрахунку 840,80 грн. + 840,80 грн.). Водночас, позовна вимога про стягнення з відповідача 100 грн. моральної шкоди являється вимогою майнового характеру, заявлена в адміністративному позові згідно приписів частини 5 статті 21 КАС України, та підлягає оплатою судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 грн.). При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена у грошовому виразі (у розмірі 100 грн.) тому така вимога є майновою, і відповідно оплачується судовим збором як за вимогу майнового характеру, яка заявлена до адміністративного суду. Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, відображені, зокрема, в ухвалі від 30.07.2020 року у справі №9901/194/20. Наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд першої інстанції не врахував, не навів обґрунтувань своїх висновків після отримання уточненого адміністративного позову та письмового повідомлення позивача про усунення недоліків позовної заяви, не визначив обсягу позовних вимог, які підлягають оплатою судового збору, не вказав точної грошової суми судового збору, яку необхідно сплатити за вимогу про стягнення моральної шкоди, та як наслідок дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи неповно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду від 20.11.2020 року про повернення позовної заяви винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому цю ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зі стадії відкриття провадження у справі. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №380/8878/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, рішення і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль