Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3853/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3853/20 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та роз`яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання виправленої позовної заяви, викладеної українською мовою, з її копією для відповідача; оригіналу документа про сплату судового збору; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди - повернуто заявнику. Роз`яснено заявнику, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог. Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Як встановлено судом апеляційної інстанції підставою для залишення позову без руху слугували висновки суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви вимогам позовної заяви, виклавши її у відповідності до вимог ч.5 ст.160 КАС України, а саме позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог, позовна заява викладена не державною мовою, а російською. Крім цього, судом було зазначено, що замість копії позовної заяви з додатками для відповідача, позивачем надано уточнений позов по справі №420/2470/20 (суддя Свида Л.І.). Також судом визначено, що до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору. Крім цього, судом було встановлено, що позов було подано з порушенням строку звернення року звернення до адміністративного суду. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, які регулюють спірні правовідносини. Приписами ч.ч.3,4 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу. Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху. В свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову. Керуючись наведеними процесуальними нормами права суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу від 12 травня 2020 року, якою позов ОСОБА_1 залишено без руху та позивачці наданий термін для усунення недоліків. На виконання ухвали суду від 12 травня 2020 року на адресу суду 01 червня 2020 року надійшов супровідний лист позивачки разом із заявою про виконані дії по виправленню недоліків, заявою про уточнення пункту 3 позовної заяви, заявою про звільнення від сплати судового збору, заявою про поновлення строку звернення до суду, заявою про розгляд позовної заяви на російській мові. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що ОСОБА_1 не було усунено недоліки позовної заяви, зокрема, позовні вимоги не конкретно та не чітко, навіть без зазначення всіх постанов ДВС, що оскаржуються («и другие постановления ГИС, не доведенные до ведома истца»), що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору за подачу даної позовної заяви та вирішити питання про звільнення позивачки від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви. Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу відповідає приписам процесуального законодавства. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують прийнятої судом першої інстанції ухвали про повернення позовної заяви. Належних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.