Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1964/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1964/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 16 лютого 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : в квітні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Державної екологічної інспекція України, в якому просить прийняти рішення про визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 27 лютого 2020 року №59-О "Про переведення ОСОБА_1 ". Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 17.09.2020 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що станом на час винесення спірного наказу в Державної екологічної інспекції України була наявна згода державного службовця, обов`язкова наявність якої встановлена частиною 2 статті 41 Закону України "Про державну службу" та статтею 32 Кодексу законів про працю України, яка була ініційована позивачем шляхом подання заяви від 17.02.2020. Державна екологічна інспекція України діяла на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що заява від 17.02.2020 про переведення з 18.02.2020 на посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області є наданням згоди на переведення, а заява позивача від 26.02.2020 свідчить про відсутність такої згоди. При цьому, незважаючи на заяву від 26.02.2020, т.в.о. Голови Держекоінспекції України підписав наказ від 27.02.2020 №59-О "Про переведення ОСОБА_1 ", як наслідок, відповідач порушив приписи статей 41 Закону України "Про державну службу" та статті 32 Кодексу законів про працю України. Вказує на отримання відповідачем заяви від 26.02.2020 о 11:23 27.02.2020, після її направлення на офіційну електронну адресу Державної екологічної інспекції України. Вважає, що ця обставина підтверджена самим відповідачем, який зазначає, що на момент отримання заяви від 26.02.2020, було підготовлено лише проект спірного наказу, який проходив відповідні погодження, але підписаний не був. Вважає, що відповідачем навмисно виправлено в поданій ним заяві від 17.02.2020 зазначену дату переведення - 18.02.2020 на 28.02.2020. Вказує на порушення відповідачем норм статті 141 Кодексу законів про працю України, оскільки за позивачем повинен зберігатися середній заробіток протягом двох тижнів після переведення. Також зазначає, що повноваження ОСОБА_3 як т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України закінчились 20.02.2020 в зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №549-р "Про призначення ОСОБА_4 Головою Державної екологічної інспекції України". У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що оскільки ініціатива виходила від працівника та позивач надав згоду на переведення, тому відповідачем було дотримано вимог статті 41 Закону України "Про державну службу" та статті 32 Кодексу законів про працю України. При цьому, законодавством не встановлено форму надання згоди працівника на переведення. Вважає, що Держекоінспекцією дотримано всіх умов, що зумовлюють правомірність переведення ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 є державним службовцем категорії "Б" у зв`язку з чим на спірні правовідносини поширюються норми Закону України "Про державну службу". Відповідно до наказу від 27.02.2020 №59-О "Про переведення ОСОБА_1 " позивач переведений з посади начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області. Обидві посади державної служби віднесено до категорії "Б" відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про державну службу". Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до інформації з особової картки державного службовця №54, ОСОБА_1 , згідно з наказом №105-О від 22.12.2011, призначений на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області. Також позивачу визначено категорію "Б" державної служби. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0324205, виданої 04.08.2014, ОСОБА_1 встановлено довічно другу групу інвалідності. Позивач звернувся до відповідача з заявою від 17.02.2020, в якій просив його перевести з 28.02.2020 з займаної посади на рівнозначну вакантну посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області. 25.02.2020 ОСОБА_1 подав заяву про надання йому, відповідно до пункту 7 статті 25 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати як інваліду ІІ групи тривалістю 60 календарних днів з 28.02.2020. На підставі цієї заяви, наказом Державної екологічної інспекції України від 28.02.2020 №23-О "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , першому заступнику начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - першому заступнику Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області надано відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівнику в обов`язковому порядку тривалістю 60 календарних днів з 28.02.2020 по 27.04.2020. На адресу відповідача позивач направив заяву від 26.02.2020 про відкликання заяви, за змістом якої в силу приписів статті 41 Закону України "Про державну службу", статей 31, 32 Кодексу законів про працю України, відкликав подану заяву від 17.02.2020 про переведення із займаної посади на вакантну посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області. За змістом інформації про відправлення з Нової пошти, заява позивача від 26.02.2020 отримана відповідачем 27.02.2020 о 11 год. 27 хв. Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 27.02.2020 №59-О "Про переведення ОСОБА_1 ", підписаного т.в.о. Голови ОСОБА_3 , відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 переведено з 28.02.2020 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, на посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, згідно з його заявою. В якості підстави вказано заяву ОСОБА_1 від 17.02.2020. За змістом наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 28.02.2020 №22-0 "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 27 лютого 2020 року №59-о "Про переведення ОСОБА_1 ", позивачу оголошено зазначений наказ від 27.02.2020 "Про переведення ОСОБА_1 ". Позивач з наказом ознайомлений, що підтверджується його підписом на наказі. Згідно з наказом Державної екологічної інспекції України від 15.05.2020 №127-о "Про призначення ОСОБА_2 ", призначено ОСОБА_2 на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, як переможця конкурсу, з 19.05.2020. Вважаючи, що наказом Державної екологічної інспекції України від 27.02.2020 №59-О "Про переведення ОСОБА_1 " порушено права та законні інтереси позивача, він звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Законом України "Про державну службу" (далі-Закон № 889-VIII). Зокрема, згідно з частиною 2 статті 5 вказаного закону, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Водночас, в силу положень частини 3 цієї статті, дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Порядок та підстави переведення державних службовців визначені статтею 41 Закону № 889-VIII. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця (частина 2 статті 41 Закону № 889-VIII). Аналогічні вимоги щодо обов`язкової наявності згоди працівника на переведення містяться в статті 32 Кодексу законів про працю України. Отже, переведення із займаної посади на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, здійснюються за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення при наявності згоди державного службовця. Разом з тим, нормами законодавства не встановлено форму згоди працівника на переведення. Водночас, ні законом України "Про державну службу", ні Кодексом законів про працю України не передбачено відкликання особою згоди на переведення. Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача з заявою від 17.02.2020 про його переведення із займаної посади на рівнозначну вакантну посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області. Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, така згода позивача на переведення передбачена чинним законодавством, зокрема приписами частини 2 статті 41 Закону України "Про державну службу" та статтею 32 Кодексу законів про працю України. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо твердження позивача про те, що вказана заява не свідчить про його згоду на переведення у зв`язку з її відкликанням заявою від 26.02.2020, отриманою Державною екологічною інспекцією України до прийняття наказу від 27.02.2020 №59-О "Про переведення ОСОБА_1 ", колегія суддів виходить з наступного. Так, приписами підпункту 14 пункту 12 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 (далі - Положення №275), встановлено, що Голова Держекоінспекції призначає на посаду та звільняє з посади керівників та заступників керівників територіальних органів Держекоінспеції відповідно до законодавства про державну службу. Тобто, Голова Державної екологічної інспекції України або особа, яка виконує його повноваження є суб`єктом призначення. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Типового положення про службу управління персоналом державного органу, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 №47, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2016 за №438/28568, служба управління персоналом відповідно до покладених на неї завдань розробляє і бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, що стосуються питань управління персоналом, трудових відносин та державної служби. Отже, суб`єкт призначення відповідно до власної резолюції надає доручення службі управління персоналом щодо підготовки проекту відповідного рішення щодо проходження державної служби. При цьому, Голова Держекоінспекції підписує накази Держекоінспекції (підпункт 23 пункту 12 Положення №275). Водночас слід зазначити, що відповідно до пункту 80 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 (далі - Типова інструкція №55), накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань. Проекти наказів (розпоряджень) з кадрових питань (особового складу) (про прийняття на роботу, звільнення, надання відпустки, відрядження тощо) готує кадрова служба на підставі рішень (вказівок) керівника установи організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру, доповідних записок керівників структурних підрозділів, конкурсних документів (протоколів та рішень атестаційної чи іншої комісії), заяв працівників, трудових договорів та інших документів (абзац 2 пункту 81 Типової інструкції №55). Також, положеннями абзацу 2 пункту 82 Типової інструкції №55 встановлено, що проекти наказів (розпоряджень) з кадрових питань (особового складу) візуються працівником кадрової служби, який створив документ, та його керівником, а також залежно від видів наказів посадовими особами структурного підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, бухгалтерської служби, іншими посадовими особами, яких стосується документ. Водночас, уповноваженою особою юридичної служби обов`язково візуються проекти наказів нормативно-правового характеру, а також накази з кадрових питань (особового складу) (пункт 83 Типової інструкції №55). Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що після прийняття т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України ОСОБА_3 рішення щодо переведення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, на посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, здійснювалася підготовка проекту наказу та його візування відповідними особами. Відповідно до пункту 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181, типові строки виконання документів встановлюються нормативно-правовими актами, а індивідуальні - розпорядчим документом установи або резолюцією керівника (структурного підрозділу). Водночас, строки розгляду заяв з кадрових питань не встановлені, у тому числі щодо переведення особи. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованою критичну позицію суду першої інстанції щодо доводів позивача про те, що на момент отримання відповідачем заяви від 26.02.2020 спірний наказ ще не був підписаний, а проходив процес візування, оскільки останній не містить зазначення часу його підписання. При цьому, доказів відсутності підписаного наказу від 27.02.2020 №59-О "Про переведення ОСОБА_1 " станом на час отримання Державною екологічною інспекцією України заяви від 26.02.2020 позивач не надав. Не здобуто таких доказів і судом. На доводи апеляційної скарги, на які посилається позивач в частині порушення відповідачем вимог статті 114 Кодексу законів про працю України внаслідок відсутності в спірному наказі посилання на збереження йому протягом 2 тижнів після переведення оплати попереднього середнього заробітку, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судом першої інстанції, наказом Державної екологічної інспекції України від 28.02.2020 №23-О "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 60 календарних днів з 28.02.2020 по 27.04.2020. Відомості про перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 28.02.2020 по 27.04.2020 містяться і в наданій позивачем довідці Державної екологічної інспекції України від 18.05.2020 №67. Таким чином, перебування ОСОБА_1 протягом 2 тижнів після переведення на іншу посаду в відпустці без збереження заробітної плати виключає нарахування та виплату йому попереднього середнього заробітку. Тобто, висновки суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів вважає обгрунтованими. Щодо висновків суду першої інстанції на доводи позивача про виправлення сторонньою особою в заяві від 17.02.2020 дати, з якої ОСОБА_1 просив перевести його на іншу посаду (28.02.2020 замість 18.02.2020), колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявна заява позивача від 17.02.2020, в якій він просив перевести його з 28.02.2020. Доказів направлення відповідачу заяви від 17.02.2020 із визначеною датою переведення з 18.02.2020 позивач не надав, як і не надав доказів вчинення виправлень іншою особою в зазначеній заяві. Тобто, станом на час винесення спірного наказу в Державної екологічної інспекції України була наявна згода державного службовця, обов`язкова наявність якої встановлена частиною 2 статті 41 Закону України "Про державну службу" та статтею 32 Кодексу законів про працю України. Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку тій обставині, що станом на 27.02.2020 (час винесення спірного наказу), ОСОБА_3 тимчасово виконував обов`язки Голови Державної екологічної інспекції України, а також про залучення ОСОБА_2 до участі в справі №560/1964/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. При цьому, доводи ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_2 з порушенням норм законодавства є оціночними судженнями позивача. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним висновок суду першої інстанції, що Державна екологічна інспекція України діяла на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить. Також, скаржником не надано доказів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Колегія суддів враховує, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.