Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3753/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3753/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 03 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Франовської К.С. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в липні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (відповідача), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у витягу з протоколу №45 від 20.03.2020 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.ст. 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; - зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.ст. 16,16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням раніше виплаченої суми. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 16.10.2020 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності (Причина інвалідності: Захворювання, так, пов`язане з захистом Батьківщини), відбувся 27.01.2020, а первинно інвалідність ІІІ групи (Причина інвалідності: Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби, внаслідок ураження опорно-рухового апарату) встановлено з 27.11.2017. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.03.2020 №45 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченою статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає, що така позиція відповідача суперечить нормам міжнародного права, практиці Європейського суду з прав людини, порушує норми ст. 14 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо заборони дискримінації за будь- якою ознакою та порушує права позивача в сфері соціального захисту як військовослужбовця. Вважає, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що із довідки МСЕК серія АВ № 0059048 від 27.01.2020 позивачу з 27.01.2020 була встановлена III група інвалідності, пов`язаного із захистом Батьківщини. Зазначає, що норми пункту 4 статті 16-3 Закону передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. 27.11.2017 позивача первинно визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. 27.01.2020 позивачу була встановлена III група інвалідності, пов`язаного із захистом Батьківщини. Вважає, що оскільки між подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що довідкою до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1090729 від 12.01.2018 стверджено встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності з 27.11.2017 по 01.03.2019. Причина інвалідності: Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби, внаслідок ураження опорно-рухового апарату. Згідно з Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №50 від 18.05.2018, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975, Прапорщику в запасі ОСОБА_1 (Хмельницький ОВК), звільненому 21.11.2017, який є інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, на підставі довідки МСЕК серія АВ № 1090729 від 27.11.2017 - у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2017 року в сумі 112000, 00 гривень . Платіжним дорученням №231 від 08.06.2018 стверджено виплату позивачу 112000, 00 гривень. Призначення платежу: 2101020;2730; однораз.грош.допом. за шкоду, запод.здор. ОСОБА_1 на к/р № НОМЕР_1 . Відповідно до довідки до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0059048 від 27.01.2020 стверджено встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності з 27.01.2020 по 01.02.2023. Причина інвалідності: Захворювання, так, пов`язане з захистом Батьківщини. Згідно з Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №45 від 20.03.2020, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги прапорщику в запасі ОСОБА_1 (Хмельницький ОВК), якого 21.11.2017 звільнено з військової служби та 27.11.2017 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія АВ № 1090729 від 27.11.2017), а 27.01.2020 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ № 0059048 від 27.01.2020). Згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у разі зміни рули інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 справа № 2040/5686/18 та від 21.08.2019 справа № 806/2187/18. Зміна групи інвалідності заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Допомога у зв`язку з встановленням III групи інвалідності виплачена в сумі 112000 гривень. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-XII, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Змістовно абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється. Окрім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності. Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду, яка прийнята у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.07.2020 року у справі № 240/10153/19. Судова палата у вказаній справі відступила від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року (справа №295/3091/17), 21.06.2018 року (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 року (справа №825/1380/18) та інших, де його застосовано, та дійшла такого висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII: 1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду; 2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01 січня 2014 року; 3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01 січня 2014 року чи після). Своєю чергою, у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957 розглянуто питання обмеження одноразової грошової допомоги строком у два роки з часу попереднього встановлення факту ушкодження здоров`я та зроблено такі висновки: "ті особи, стан здоров`я яких погіршиться після спливу двох років з часу первинного встановлення факту ушкодження здоров`я, втрачають право на виплату ОГД, в тому числі з врахуванням раніше виплаченої суми. Таким чином, дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а наслідок, який спричинило ушкодження здоров`я після дворічного строку, відповідно до рішення МСЕК (встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має. З огляду на вищезазначене, дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту рішення компетентного органу (МСЕК), яким вперше встановлено ступінь ушкодження здоров`я особи (незалежно від його виду: інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності), внаслідок травми або захворювання. Такий підхід (застосування дворічного строку) має на меті гарантування принципу правової визначеності для особи та запобігання можливих помилок з боку суб`єктів (органів МСЕК), які встановлюють причинно-наслідковий зв`язок між отриманою травмою або захворюванням та ступенем зумовленого ними погіршення стану здоров`я, визначивши, що лише протягом дворічного проміжку часу це можливо встановити достовірно. Як вірно зазначено судом першої інстанції, повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності (Причина інвалідності: Захворювання, так, пов`язане з захистом Батьківщини), відбувся 27.01.2020, а первинно інвалідність ІІІ групи (Причина інвалідності: Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби, внаслідок ураження опорно-рухового апарату) встановлено з 27.11.2017. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Тобто, рішення Міністерства оборони України викладене у витязі з протоколу №45 від 20.03.2020 в частині відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є правомірним. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Франовська К.С. Біла Л.М.