LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Миколаївський апеляційний суд369/11159/20

від 10.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову.

10.02.21 33/812/33/21 Справа № 369/11159/20 Провадження № 33/812/33/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 10 лютого 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць В.В. із секретарем судового засідання Лівшенком О.С., за участю представника особи, відносно якої провадження у справі закрито - адвоката Прутяна О.А., представника потерпілого - адвоката Важеніної С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року, якою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 28 серпня 2020 року відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол, з якого вбачається, що той 26 серпня 2020 року о 12 год. 00 хв. на автодорозі «Київ-Одеса», 19 км+600 м, керуючи автомобілем «ДАФ-95 XF», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel SN 24», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічний стан транспортного засобу, під час руху не стежив за технічним станом транспортного засобу, внаслідок чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з напівпричіпом «Lag 0-3-375 L», державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобіля «DAF-95XF», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що стояв попереду, чим порушив вимоги п.п. а, б п. 2.3., п. 12.1 Правил дорожнього руху України. В результаті чого було завдано матеріальну шкоду автомобілю «ДАФ-95 XF», державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу «Lag 0-3-375 L», державний номерний знак НОМЕР_3 , а також водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначав, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджують наявність вини ОСОБА_2 , в скоєнні адміністративного правопорушення. Однак, суддя закрив провадження у справі, не встановивши вину ОСОБА_2 , чим позбавив його права на відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення захисника потерпілої особи ОСОБА_1 - Важеніної С.А. - на підтримку доводів апеляційної скарги, та захисника особи, відносно якої провадження у справі закрито - ОСОБА_4 , який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити оскаржувану постанову без змін, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Так, згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив строку, передбаченого ст.38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення - з дня його виявлення). Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, відсутня можливість закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення саме за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). Як вбачається з постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Отже, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про можливість закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, оскільки всупереч ст.280 КУпАП не встановив наявності або відсутності вини особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення. Встановлення таких обставин не суперечить рішенням Європейського суду з прав людини, на які посилався суд першої інстанції, та не порушує права особи на справедливий суд, оскільки з`ясування того: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, - не має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності після закінчення встановлених законом строків для цього. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічний стан транспортного засобу, під час руху не стежив за технічним станом транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, чим порушив вимоги п.п. а, б п. 2.3., п. 12.1 Правил дорожнього руху України. що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої були пошкоджені транспортні засоби. Так, пунктом 2.3. ПДР України передбачений обов`язок водія для забезпечення безпеки дорожнього руху: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу (підпункт «а»); бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (підпункт «б»). Приписами пункту 12.1. ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно термінів, що наведені у Правилах дорожнього руху України: безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. Згідно ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено наступне. Так, з аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №433455 від 28 серпня 2020 року, згідно якого 26 серпня 2020 року о 12 год. 00 хв. на автодорозі «Київ-Одеса», 19 км+600 м, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ДАФ-95 XF», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом «Kogel SN 24», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічний стан транспортного засобу, під час руху не стежив за технічним станом транспортного засобу, внаслідок чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з напівпричіпом «Lag 0-3-375 L», державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобіля «DAF-95XF», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що стояв попереду, чим порушив вимоги п. 12.1., п.п. а, б п. 2.3 ПДР України. В результаті чого транспортному засобу «ДАФ-95 XF», державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу «Lag 0-3-375 L» було завдано матеріальну шкоду, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП. До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення долучені: схема місця ДТП, яка містить графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об`єктів та обставин, що стосуються події; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, де зазначено, що зіткнення транспортних засобів, які рухалися у попутному напрямку, сталося на горизонтальній ділянці дороги, прямому спуску, на місці для розвороту, яке регулюються світлофором, під час ДТП асфальтобетонне покриття дороги було сухим; фототаблиця, де зафіксовані характер та місце розташування пошкоджень транспортних засобів. Також, до протоколу долучені письмові пояснення учасників ДТП - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Так згідно пояснень ОСОБА_3 26 серпня 2020 року 0 12 год 00 хв. він керуючи автомобілем ДАФ державний номерний знак НОМЕР_4 рухаючись в сторону м. Київ на 20 км. Автодороги М-05 Київ-Одеса, зупинився на червоне світло світлофора і відчув удар в задню частину напівпричепу, державний номерний знак НОМЕР_3 . Під час удару знаходився в крайньому правому ряді, задні ліхтарі на напівпричепі були в справному стані. Згідно пояснень водія ОСОБА_2 26 серпня 2020 року близько 12год.00хв. він керував автомобілем «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Одеса-Київ, під`їжджаючи до населеного пункту Круглик зі швидкістю 60 км/год, рухаючись в другій смузі руху (з напівпричіпом НОМЕР_2 , перевозив вантаж 18 тон кольорового металу) при загорянні червоного сигналу світлофора він почав гальмувати, при натисканні на педаль відбулась відмова гальм, почав гальмувати ручником він не спрацював. При спуску відбувся удар стоячого автомобіля в причіп НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до м. Васильків, де йому була надана необхідна медична допомога. В даній ДТП свою вину визнає частково. Таким чином, аналізуючи фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність того, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ДАФ-95 XF», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Kogel SN 24», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку (наближення до місця для розвороту, що регулюється світлофором спад дороги), особливості вантажу (18 т. кольорового металу) та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з напівпричіпом «Lag 0-3-375 L», державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобіля «DAF-95XF», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що стояв попереду, зупинившись на заборонений сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Апеляційний суд вважає, що вищевказане порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та суспільно небезпечними наслідками у виді пошкодження транспортних засобів, у т.ч. напівпричіпу «Lag 0-3-375 L», державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є апелянт, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП. Проте, як вірно встановив суд, на ОСОБА_2 не може бути накладено адміністративне стягнення за це порушення, оскільки термін, протягом якого можливе таке накладення, сплив, а тому за правилами п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі щодо ОСОБА_2 має бути закрите через закінчення на момент її розгляду строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП. Разом із тим, оскільки всупереч вимогам ст.ст. 245, 280 КУпАП суд першої інстанції постановив необґрунтоване рішення про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_2 , не з`ясувавши всі обставини справи та не давши їм належну оцінку, то постанова місцевого суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови відповідно до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, якою ОСОБА_2 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, та за зазначених вище підстав провадження щодо нього закрити відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. З огляду на вимоги потерпілого ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, його апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову. ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Коломієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»