Постанова Миколаївський апеляційний суд № 482/2076/20

19.04.21 33/812/147/21 Справа № 482/2076/20 Провадження № 33/812/147/21 Категорія: ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 19 квітня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Бондаренко Т.З., із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його захисника Ярмуша В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову, яку ухвалив Новоодеський районний суд Миколаївської області 09 березня 2021 року під головуванням судді Баранкевич В.О. у приміщенні цього суду, Якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 - визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, справу про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за даною статтею закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР 18 №208617, від 25 листопада 2020 року, 01 жовтня 2020 року о 08 год. 30 хв. в м. Нова Одеса Миколаївської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAEWOO NEXIA, номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги по вул. Шмідта на головну дорогу, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не була уважною та не стежила за дорожньою обстановкою, здійснила поворот ліворуч на нерегульованому перехресті, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 10.1, п.п. 16.11, п.п 2.3.Б Правил дорожнього руху України, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, справу про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за даною статтею закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подала скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що керуючи автомобілем DAEWOO NEXIA, номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги по вул. Шмідта на головну дорогу, яка має дві смуги руху в обох напрямках, зупинила свій автомобіль з метою виконання вимог дорожнього знаку 2.1 та п.п.16.11 Правил дорожнього руху України. Автомобіль, який рухався в колоні в правій смузі руху по головній дорозі зупинився та перед перехрестям з другорядною дорогою надав можливість виконати маневр ліворуч водію т/з DAEWOO NEXIA, номерний знак НОМЕР_1 . Після повороту на праву смугу головної дороги інший водій також надав перевагу та зупинив свій автомобіль. Тобто тільки переконавшись, що поворот на головну дорогу буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху закінчила маневр. Крім того ОСОБА_1 зауважує, що на місці ДТП протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП не складалися та їй для підпису не надавались, вона не мала можливості викласти свої пояснення чи заперечення. Крім того протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП не містять підписів уповноважених осіб, протокол був складений з порушенням вимог інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та не може розглядатися, як належний доказ. Також вказує на недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення через його невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП. У ньому відсутні прізвища, адреси свідків, які були очевидцями ДТП, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та наведені в ній доводи, захисника потерпілого, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2020 року, серія ДПР18 № 208617; схемою ДТП та рапортами працівників полії, поясненням потерпілого ОСОБА_2 , протоколом огляду місця ДТП. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 7 КУпАП- провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Разом з тим, на суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ст.294 КУпАПпостанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Відповідно до ст.256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, має бути зазначено суть адміністративного правопорушення. Якщо внаслідок порушення правил дорожнього рухуспричинено пошкодження транспортних засобів, про це має бути зазначено у протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Відповідно до ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; про закриття справи. Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступних висновків. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП. Згідно п 10.1, 16.11, 2.3 Б Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; Так згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №208617 від 25 листопада 2020 року, 01 жовтня 2020 року о 08 год. 30 хв. в м. Нова Одеса Миколаївської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAEWOO NEXIA, номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги по вул. Шмідта на головну дорогу, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не була уважною та не стежила за дорожньою обстановкою, здійснила поворот ліворуч на нерегульованому перехресті, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 10.1, п.п. 16.11, п.п 2.3.Б Правил дорожнього руху України, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Таким чином протокол містить всі передбачені законом дані, а саме щодо дати, часу, та місця скоєння ДТП, данні особи яка склала протокол, а саме інспектор СРПП №3 Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції Цвєтов І.О., також відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, якою зазначено ОСОБА_1 , вказано її місце проживання: АДРЕСА_1 , та данні паспорту. Крім цього протокол містить данні про особу потерпілу, якою вказано ОСОБА_2 .. Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень. Протокол підписано особою, яка його склала. В день скоєння ДТП було складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за участі спеціаліста автотехніка, понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якому відображено місце ДТП, стан покриття проїзної частини, розмітка яка нанесена на проїзній частині, дорожні знаки, локалізація пошкоджень транспортного засобу DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 , а саме деформація передньої частини по центру та ліворуч, а також автомобіля ВАЗ модель 2109 р.н. НОМЕР_2 деформація передньої частини праворуч розбита передня права фара, будівлі та споруди, які прилягають до проїзної частини де зазначено місце ДТП. Протокол підписано слідчим ОСОБА_5 та вказаними понятими. В схемі ДТП, яка є додатком до протоколу огляду місця ДТП від 01 жовтня 2020 року, та підписано слідчим Рижовим Д.М., а також тими ж самими свідками-понятими ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , відображено дорожнє полотно, напрямки руху автомобілів учасників ДТП, їх розташування після дорожньої пригоди, а саме автомобіль ВАЗ 2109 р.н. НОМЕР_2 розвернувся та частково розміщений на зустрічній полосі руху, а автомобіль DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 більшою своєю частиною розташований на лівій полосі руху, осип скла та елементів автомобілів, тобто сліди ДТП розташовані на лівій та зустрічній полосі руху. Вказана схема дорожньо-транспортної пригоди відповідає фотознімкам з місця ДТП на яких відображено розташування автомобілів після ДТП. З письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , наданих 01 жовтня 2020 року слідує, що він цього дня рухався зі швидкістю 40 км/год по м. Нова Одеса вул. Центральній в напрямку м.Миколаїв. В районі перехрестя вул. Центральної з вул. Шмідта в правій смузі було скупчення автомобілів. Було потрібним повертати на світлофорі ліворуч, тому рухався в лівій полосі автодороги. В момент коли почав проїжджати вказане перехрестя та з вул. Шмідта на вул. Центральну з другорядної дороги виїхав автомобіль DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 білого кольору та хотів здійснити маневр, а саме поворот ліворуч, на смугу руху напрямку м.Вознесенськ. Тому ОСОБА_2 почав екстрене гальмування, але все одно стався удар, тобто ДТП, внаслідок якої отримав травми лиця, через удар головою об кермо. Також механічні ушкодження отримав його автомобіль. Відповідно до висновків медичного огляду у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознак сп`яніння не виявлено. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 пояснила, що вона дійсно виїжджала на автомобілі DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 з другорядної дороги тобто вул. Шмідта на головну дорогу, яка має по дві смуги руху в обох напрямках, повністю зупинила свій автомобіль з метою виконання вимоги встановленого дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» та п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Після чого водій, який рухався в колоні в правій смузі руху по головній дорозі (ближче до другорядної дороги), зупинив свій автомобіль перед перехрестям з другорядною дорогою, надаючи їй можливість виконати маневр повороту ліворуч. Як вона вважала, переконавшись в безпечності свого маневру, виїхала на праву смугу головної дороги та знову зупинила свій автомобіль, так як видимість була обмежена, щоб впевнитись, що в лівій смузі руху в попутному напрямку з автомобілем, який надав мені перевагу, немає інших транспортних засобів з метою безпечного завершення маневру повороту ліворуч. В цей момент, з лівої смуги руху головної дороги автомобіль ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , почав виконувати маневр перестроювання в праву смугу руху, де знаходився зупинений її транспортний засіб, в зв`язку з чим і відбулося зіткнення. Пояснення ОСОБА_1 в цілому відповідають дорожній обстановці, яка зафіксована наведеними письмовими доказами та відображена в поясненнях потерпілого. Таким чином, наведені вище докази у своїй сукупності підтверджують що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DAEWOO NEXIA р.н. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Шмідта в м. Нова Одеса, яка є другорядною, в бік головної автодороги та здійснюючи поворот ліворуч на перехресті перед початком руху та виїзду на головну дорогу не переконалася у відсутності перешкод та безпечності такого маневру для інших учасників руху через те, що оглядовість при повороті ліворуч була обмежена через автомобілі, яки рухались в колоні по правій смузі, та не давала змоги ОСОБА_1 реально оцінити дорожню обстановку і виявити перешкоди для здійснення відповідного маневру. Проте остання, в порушення п.п. 10.1, 16.11, 2.3 Б Правил дорожнього руху не утрималася від продовження руху в напрямку головної дороги та здійснення повороту ліворуч до зміни дорожньої обстановки та відновлення можливості повного її огляду в обох полосах руху і можливості безумовного переконання в безпечності свого маневру. В той же час посилання ОСОБА_1 на те, що потерпілий намагався перестроїтися в праву полосу руху та мав би пропустити її, не мають правового значення, оскільки відповідно до Правил дорожнього руху України, обов`язок щодо надання переваги руху по головній дорозі покладено саме на водія, який рухається з другорядної дороги на головну, тому саме дії ОСОБА_1 щодо здійснення маневру при виїзді з другорядної дороги на головну у вигляді повороту ліворуч, перебувають у причинно- наслідковому зв`язку з дорожньо- транспортною пригодою та її наслідками. Таким чином, дослідивши наведені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для розумного сумніву у визнанні винуватості ОСОБА_1 у скоєнні даної ДТП та заподіянні механічних пошкоджень транспортним засобам, в зв`язку з чим винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпПА, слід вважати доведеною. Так, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що в протоколі відсутні підписи свідків підлягає відхиленню, оскільки відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, протокол може бути підписаний свідками та потерпілим, тобто таке не є обов`язковим. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує і на те, що їй не було запропоновано надати пояснення, та не в її присутності було складено протокол, не можна прийняти до уваги. Відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП вказано, що в разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення вій його підписання. З матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства проводилася перевірка обставин ДТП на предмет наявності підстав для порушення кримінального провадження після чого, ОСОБА_1 неодноразово викликалася до відділку поліції для розгляду питання стосовно ДТП. Відповідно до зворотного поштового повідомлення поштове відправлення не вручено, оскільки адресат відмовився від його одержання (а.с. 24). За вказаних обставин, відповідно до положень наведеної правової норми, поліцейськими складено протокол без підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки неотримання повідомлення поліцейських є фактичною її відмовою від такого, що також підтверджується рапортом старшого слідчого Кукурудзи Я.А. По суті викладеного в протоколі адміністративного порушення скоєного ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги не містять переконливих аргументів, оскільки вони зводяться лише до заперечення своєї вини. Також зазначення в апеляційній скарзі про те, що саме потерпілим порушені відповідні положення правил дорожнього руху, не спростовують наведені висновки щодо винуватості ОСОБА_1 та виходять за межі доказування у даній справі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно потерпілого не складався. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції, в порушення її процесуальних прав, розглянуто справу за її відсутності, також не є спростовними для наведених висновків суду щодо її винуватості, оскільки вказаний недолік було усунуто шляхом подачі апеляційної скарги в якій ОСОБА_1 виклала мотиви своєї незгоди з постановою суду та її особистою участю в судовому засіданні суду апеляційної інстанції де судом заслухані її пояснення та їм надана оцінка. В той же час, в статті 247 КУпАПзазначені обставини, що виключають можливість провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Враховуючи, що дане правопорушення ОСОБА_1 вчинено 01 жовтня 2020 року, а постанова районного суду винесена 09 березня 2021 року, то строк для накладення адміністративного стягнення сплив на той час, в зв`язку з чим районний суд дійшовши обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного порушення передбаченого положеннями ст. 124 КУпАП та за вказаних обставин, закрив провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись статтями 247, 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М.Бондаренко