Постанова 4801 № 127/15699/16-ц

Справа № 127/15699/16-ц Провадження № 22-ц/801/327/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 рокуСправа № 127/15699/16-цм. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В., суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В. за участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу № 127/15699/16-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Венгрин О.О., встановив: У лютому 2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа виданого у цивільній справі №127/15699/16-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, яка мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2016 р. (справа №127/15699/16-ц) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 збитки в розмірі 213690,00 грн та 2136,91 грн судового збору. Проте виконавчий лист був виданий позивачу ОСОБА_1 , а сума, яка підлягає стягненню на двох позивачів, не розділена між позивачами. Вважає, що стягнення всієї суми збитків на користь ОСОБА_1 є незаконним, оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано і невідомо, в яких стосунках вони перебували в 2017 р. Просить визнати виконавчий лист, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області у цивільній справі №127/15699/16-ц, таким, що не підлягає виконанню. (а.с. 89-90 т. 3). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2020 року, у задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, заявник, ОСОБА_4 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої вказала, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення питання. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що суд першої інстанції не дослідив обставини, як підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зокрема, судом не взято до уваги, що у виданому виконавчому листі обов`язок боржника стосовно конкретного стягувача ОСОБА_1 відсутній, що є самостійною підставою для визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у відповідності 432 ЦПК України. Також в обґрунтування апеляційної скарги наведено обставини, на які вона посилалася у заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. За вказаних обставин просила скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2020 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити у повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. У судовому засіданні апеляційного суду заявниця та її представник ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримали з викладених у них підстав. Інші учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має з огляду на таке. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2016 р. (справа №127/15699/16-ц) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 збитки в розмірі 213690,00 грн та 2136,91 грн судового збору. (а.с. 54-55 т. 1) Зазначене рішення суду на час розгляду заяви не скасоване, підлягає виконанню, не виконане. Вінницьким міським судом Вінницької області 21 лютого 2017 р. видано у справі №127/15699/16-ц виконавчий лист, де боржником зазначено ОСОБА_3 , а стягувачем - ОСОБА_1 , а також зазначено зміст резолютивної частини рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збитків в розмірі 213690,00 грн та 2136,91 грн судового збору. (а.с. 91 т. 3) Оригінал виконавчого листа знаходиться у виконавчому провадженні №53469289. Постановою ст. держвиконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Щербатюка А.І. від 24.02.2017 р. відкрито виконавче провадження №53469289 з виконання виконавчого листа №127/15699/16-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 21 лютого 2017 року (а. с. 174-175 т. 1) 31 серпня 2018 року представник боржника (відповідача) ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулась з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с. 123-124 т. 2), ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2019 року (справа №127/15699/16-ц) відмовлено в задоволенні заяви. (а.с.197 т. 2) Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року (справа №127/15699/16-ц) відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 , ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2019 року залишено без змін. (а.с. 55-57 т. 3) Згідно ст. 368 ч. 2 ЦПК України в редакції, що була чинною на час видачі судом виконавчого листа, встановлено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Відповідно до ст. 432 ч. 2 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. В постанові Верховного Суду від 20.02.2019 р. (справа №2-4671/11) зазначено, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо. Але перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Аналогічний правовий висновок зазначено в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 р. у справі №308/6024/14. З виконавчого листа №127/15699/16-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 21 лютого 2017 року, вбачаться, що суд першої інстанції видав виконавчий лист стягувачу ОСОБА_1 і у виконавчому листі зазначив резолютивну частину рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_3 загальну суму збитків 213690,00 грн та 2136,91 грн судового збору на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Боржник (відповідач) ОСОБА_4 мотивує свою заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тим, що видано один виконавчий лист на стягувача ОСОБА_1 , а рішенням суду стягнуто загальний розмір збитків (213690,00 грн) і судовий збір (2136,91 грн) на обох позивачів, ці суми не розділені. Враховуючи те, що боржник (відповідач) ОСОБА_4 не довела обставини, які можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що виконавчий лист видано помилково або обов`язок боржника відсутній повністю або частково, а також про наявність інших причин, за яких виконавчий лист може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд першої інстанції правильно не вбачає. При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що боржник (відповідач) ОСОБА_4 мотивує свою заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тим, що видано один виконавчий лист на стягувача ОСОБА_1 , а рішенням суду стягнуто загальний розмір збитків (213690,00 грн) і судовий збір (2136,91 грн) на обох позивачів, ці суми не розділені. Зазначене питання можливо вирішити в порядку ухвалення додаткового рішення або роз`яснення судового рішення (чи є право стягнення солідарним відповідно до ст. 266 ЦПК України). З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та правильних висновків суду не спростовують. Відповідно до ст.375 ЦПК України рішення суду, яке ухвалене у відповідності до норм процесуального і матеріального права, та у повній відповідності із встановленими обставинами справи не підлягає скасуванню чи зміні, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.367,374,375 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2020 року залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Міхасішин Судді: М.В. Матківська В.В. Сопрун