Постанова Полтавський апеляційний суд № 527/1661/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/1661/20 Номер провадження 33/814/75/21Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т. В. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Рябішин А.О., з секретарем Журою Н.Л., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в його інтересах захисника адвоката Клок В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого старшим ДО ПСП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області , проживаючого АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП,- в с т а н о в и в: Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини Постановою судді судді Глобинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 грн.40 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 17 вересня 2020 року , о 20.-5 на а/д Кременчук-Семенівка-Хорол , керував автомобілем Шкода-Октавіа д.н. НОМЕР_1 . з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5. ПДР України. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляції вказує на істотні порушення вимог законодавства , що були допущені поліцейськими при складанні протоколу , суддею під час розгляду справи щодо нього. Зазначає , що суд не в повній мірі оцінив докази у справі. Вказує , що від проходження огляду він не відмовлявся , а вимагав взяти у нього біологічні зразки. Акцентує увагу на тому , що пояснення свідків є ідентичними одне одному , а тому не є належними та допустимими доказами. Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених в ній підстав. В останньому судовому засіданні ОСОБА_1 просив слухати справу без участі його адвоката та завершити її розгляд. Мотиви суду Заслухавши пояснення особи , яка притягається до адміністративної відповідальності , адвоката , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення , перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд приходить до таких висновків. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне , всебічне , повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом , забезпечення виконання винесеної постанови , а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень , запобігання правопорушенням , виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності. Вважаю , що суддя суду першої інстанції вказаних вище вимог закону дотримався в повному обсязі , правильно встановив фактичні обставини по справі, обґрунтував їх належними на допустимими доказами та дав їм правильну юридичну оцінку. Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст..130 ч.1 КУпАП суддя послався на протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення , передбаченого ст..130 ч.1 КУпАП від 17.09.2020 , поясненнями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння; відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Із вказаними доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП погоджується і апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до порушення працівниками поліції та лікарем порядку фіксації факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Аналізуючи зазначені доводи апеляції особи , яка притягається до адміністративної відповідальності апеляційний суд виходить із такого. Так, за нормативним визначенням ст.. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями ст.266 КУпАП , п.2.5 Правил дорожнього руху України , постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103» Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду за метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують їх увагу на швидкість реакції» встановлено обов`язок особи яка керує транспортним засобом (водія) і щодо якої є підстави вважати , що вона перебуває у стані алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів , що знижують їх увагу на швидкість реакції , пройти такий огляд та порядок його проведення як на місці поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків так і в медичному закладі . Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційний суд по перше звертає увагу на тому , що відеозаписом фіксації правопорушення підтверджується , що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці і через це він був доставлений до Глобинської ЦРЛ. В приміщенні Глобинської ЦРЛ він знову відмовився від проходження огляду в присутності двох свідків і лікаря. Сама поведінка ОСОБА_1 як на місці зупинки так і в приміщенні Глобинської ЦРЛ вказує на той факт , що він не проходячи огляду (ухиляючись від нього) , при цьому фактично не погоджується із його можливими результатами. Фактично ним створювались умови для неможливості виконання як працівниками поліції так і лікарем своїх обов`язків по фіксації факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння або спростування цього. Не є обґрунтованими , на переконання апеляційного суду , доводи апеляційної скарги , що не відібрання біологічних зразків в лікарні виключає адміністративну відповідальність. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, обов`язкове відібрання біологічних зразків передбачається в разі підозри у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Тобто як працівники поліції так і лікар мають діяти у точній відповідності із передбаченим вимогами законодавства алгоритмом дій. Апеляційний суд вважає непереконливими доводи апеляційної скарги , що матеріали справи не містять доказів , що у працівників поліції та в медичному закладі був алкотестер «Драгер» і тому ця обставина впливає на правильність судового рішення. Аналізуючи зазначені доводи апеляційний суд звертає увагу на ту обставину , що діючим законодавством передбачено позначення в протоколі індивідуальні характеристики спеціальних технічних засобів в разі якщо такі засоби були застосовані. В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці так і в медичному закладі. Не є обґрунтованими доводи апеляційної скарги , що суд не дав належної оцінки доказам по справі. Як вбачається із матеріалів провадження та змісту постанови судді , під час судового розгляду суддею було допитано свідка у справі , заслухано адвоката Підгорного В.В. , перевірено докази , які були приєднано до матеріалів провадження і зокрема протокол про адміністративне правопорушення , відеозапис фіксації правопорушення. У постанові досить детально наведено та проаналізовано вимоги законодавства , що регулюють питання притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Апеляційний суд також звертає увагу , що в матеріалах провадження містяться пояснення свідків в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Та обставина , що вони схожі між собою не спростовує самого факту відмови від проходження огляду. Не відповідають фактичним обставинам посилання автора апеляції , що судом не враховано тієї обставини , що поліцейські повинні були спочатку запропонувати йому пройти огляд на місці і лише потім в медичному закладі. Із змісту самої апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається , що ним підтверджується той факт , що він відмовився від проходження огляду на місці і наполягав на проходженні огляду в лікарні і здачі біологічних зразків. В цій ситуації працівники поліції діяли у відповідності до вимог законодавства та доставили ОСОБА_1 до лікарні де він під надуманими приводами знову відмовився від проходження огляду Не відповідають фактичним обставинам по справі також і доводи апеляції , що матеріали справи не містять факту відмови від проходження огляду. Апеляційний суд вкотре звертає увагу , що із змісту відеозапису фіксації правопорушення вбачається , що працівниками поліції після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і виявлення ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння був запропонований алгоритм дій по перевірці цього факту як на місці так і в медичному закладі і ОСОБА_1 наполягав саме на проведенні огляду в медичному закладі. Та обставина , що у нього не були взяті біологічні зразки не змінює правових підстав законності притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому апеляційний суд вкотре наголошує , що ОСОБА_1 фактично створювались умови для неможливості фіксації факту перебування в стані алкогольного сп`яніння або спростування цього. Не є обґрунтованими доводи ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду , що в цій ситуації працівники поліції діяли упереджено, оскільки жодних переконливих доказів цього матеріали справи не містять і під час апеляційного розгляду цього факту встановлено не було. Встановлення в подальшому після фіксації працівниками поліції , факту , що ОСОБА_1 не перебуває у стані сп`яніння ( 17.09.2020 о 22-40) не утворює правових підстав для визнання його невинуватим оскільки він притягнутий до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку. Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з додержанням вимог статті 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення Порушень законодавства , які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст..294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 15 жовтня 2020 року щодо нього без змін; Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає Суддя Полтавського апеляційного суду А.О.Рябішин