Постанова Полтавський апеляційний суд № 539/1482/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/1482/20 Номер провадження 33/814/30/21Головуючий у 1-й інстанції Алтухова О. С. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем Костюченко М.В., справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- про притягнення до адміністративної відповідальності , передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в: Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини Постановою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, просить скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.06.2020 року, провадження по справі закрити. ОСОБА_1 вказує, що в порушення вимог ст.268 КУпАП, справа була розглянута без його участі, він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Апелянт стверджує, що не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці не відмовлявся, протокол в його присутності не складався, копія протоколу не вручалася. Крім того, зазначає, що відеофіксація події почалася не на місці зупинки автомобіля, а лише в приміщенні Згурівської ЦРЛ. Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився , будучи неодноразово належним чином повідомленим про час , день та місце розгляду справи. 27.07. 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. В судове засідання , призначене на 12 березня 2021 року ОСОБА_1 не з`явився , будучи повідомленим , зокрема шляхом опублікуванням оголошення про виклик на офіційному сайті апеляційного суду. З огляду на викладене , враховуючи , що апеляційним судом вжито вичерпних заходів для належного повідомлення особи , що притягується до адміністративної відповідальності та забезпечення його прав , проте ОСОБА_1 в судове засідання з`явився , справа розглядається за його відсутності. Мотиви суду Вивчивши матеріали провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд доходить до таких висновків. Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду під час розгляду матеріалу щодо ОСОБА_1 були виконані в повному обсязі. Так , визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП , суддя суду першої інстанції послався на докази , які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення , згідно якого ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння; Висновок щодо результатів медичного огляду , в якому зазначено , що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння; відеозапис фіксації події. Оцінивши зазначені докази суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд. Натомість , доводи апеляційної скарги є непереконливими та висновків судді суду першої інстанції не спростовують. Так , позиція апелянта в цілому зводиться до того , що працівниками допущено ряд порушень під час складання протоколу щодо нього , а розгляд справи проведено без його участі. З такими доводами автора апеляції апеляційний суд не погоджується через таке. На відеозаписі нагрудної камери поліцейського зафіксовано та чітко вбачається , що ОСОБА_1 , перебуваючи в Згурівській центральній районній лікарні , в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння . При цьому , відмовився він після тривалого спілкування з працівниками поліції , які детально роз`яснили йому права та наслідки як відмови від проходження огляду на стан сп`яніння так і проходження , та , відповідно отримання позитивного чи негативного результату. Тому сумнівів щодо правильності розуміння ОСОБА_1 усіх обставин , в апеляційного суду не виникає. Не впливають на висновки суду доводи апеляції про те , що відеофіксація події почалася не на місці зупинки , а лише в приміщення лікарні , оскільки фіксація події здійснена у тому об`ємі , який у повній мірі достатній для встановлення усіх необхідних обставин правопорушення. Так , з відеозапису вбачається , що ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом , жодних скарг на дії працівників поліції не висловлював. Також , він зазначав про те , що жодних пояснень в протоколі писати не бажає. З огляду на викладене , жоден з доводів апеляції про допущення , на переконання апелянта , працівниками поліції процесуальних порушень , не знайшов свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та на правильність рішення суду не впливають. Порушення права на захист особи , яка притягається до адміністративної відповідальності через розгляд справи без його участі , апеляційним судом також не встановлено. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. Як вбачається із матеріалів провадження , ОСОБА_1 направлялася судова повістка про виклик в судове засідання та була повернута до суду з зазначенням : « адресат відсутній за вказаною адресою». Європейський суд з прав людини у рішенні « Пономарьов проти України » наголосив , що сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів , щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження. При цьому , апеляційний суд звертає увагу , що права ОСОБА_1 були поновленні під час апеляційного перегляду справи , йомі поновили строк на апеляційне оскарження постанови та він не позбавлений був можливості приймати участь в суді апеляційної інстанції , користуватись правовою допомогою та донести свою правову позицію. Проте і в апеляційний суд він не з`явився. Сам по собі факт розгляду справи щодо ОСОБА_1 без його участі не є правовою підставою для скасування судового рішення. Апеляційний суд вважає , що судовий розгляд проведено з дотриманням вимог законодавства , відповідно до положень статті 245 КУпАП , з своєчасним , всебічним , повним і об`єктивним з`ясуванням кожних обставин. З огляду на викладене , апеляційний суд приходить до висновку , що суддя суду першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини по справі та обґрунтувавши їх належними і допустимими доказами, постановив законне та обґрунтоване судове рішення про наявність в діях водія ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею і доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з додержанням вимог статті 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень законодавства про адміністративні правопорушення, суддею суду першої інстанції, які ставили б під сумнів його висновки, в ході апеляційного розгляду не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, не вбачаю підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін; Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Рябішин