Постанова 4855 № 640/12541/20
від 22.12.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12541/20 Суддя першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Лічевецького І.О., при секретарі - Закревській І.Л., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на прийняту у порядку письмового провадження ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2020 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (далі - Позивач, АТ «Укрзалізниця») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - Відповідач, Печерський РВ ДВС у м. Києві) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві Коваль Л.І. про відкриття виконавчого провадження ВП №61447844 від 04.03.2020 року на виконання постанови ВП №60971062 від 15.01.2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 року позов залишено без розгляду з підстав повторної неявки Позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, який у прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за його участі, у той час як такий розгляд через великих обсяг матеріалів і доказів у справі неможливою здійснювати за відсутності представника товариства. Не погоджуючись із даним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, вперше судове засідання було призначено на 23.06.2020 року під час дії карантину, що перешкоджало представнику АТ «Укрзалізниця» бути особисто присутнім у ньому, по-друге, Позивачем були направлені 22.06.2020 року на адресу суду додаткові пояснення щодо позову, по-третє, будь-яких обґрунтованих мотивів неможливості розгляду справи за відсутності товариства в ухвалі не наведено, по-четверте, про дату, час та місце судового розгляду справи 18.08.2020 року Позивача всупереч положень ч. 3 ст. 11 КАС України повідомлено не було. Окремо підкреслює, що правом залишити позов без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи. Після усунення визначених в ухвалі від 30.11.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.12.2020 року. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що Позивач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув у судові засідання 23.06.2020 року та 18.08.2020 року, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його присутності, а значна кількість матеріалів справи та доказів потребувала особисту присутність представника товариства, що, в силу п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке. Приписи ч. 5 ст. 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. З наведеного випливає, що постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: позивач повторно не прибув у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причини або не повідомив про причини неявки; позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи; позивачем не подано заяву про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає залишення позову без розгляду. Аналогічна позиція викладена Верховим Судом, зокрема, у постановах від 27.02.2020 року у справі № 500/184/19, від 25.09.2019 року у справі № 815/1394/18, від 19.09.2018 року по справі №826/10538/17. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що предметом цього спору є оскарження рішення органу державної виконавчої служби. Особливості розгляду даної категорії справ регламентовані приписами статті 287 КАС України з урахуванням положень параграфу 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ». Так, відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду(ч. 2). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3). Отже, віднесення законодавцем цієї справи до категорії термінових свідчить, що процесуальний закон визначає особливості як її розгляду, так і повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання. При цьому, зважаючи на стислий строк розгляду даної категорії справ, КАС України спеціальною нормою вже згадано вище частини 3 статті 268 КАС України закріплено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Таким чином, неврахування судом першої інстанції встановлених ст. 268 КАС України особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, свідчить про помилковість застосування останнім до спірних правовідносин процесуальних наслідків повторної неявки позивача, визначених п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. Викладене, у свою чергу, вказує на невідповідність оскаржуваної ухвали нормам процесуального права, оскільки спеціальні норми процесуального закону передбачають, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій Поряд з цим, оціюючи доводи Апелянта про незабезпечення судом першої інстанції належного повідомлення Позивача про дату, час та місце судового розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено у ній підготовче судове засідання на 23.06.2020 року. Копію указаної ухвали було направлено учасникам справи та, як зазначає АТ «Укрзалізниця» в апеляційній скарзі, її було отримано товариством 17.06.2020 року. Отже, про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 23.06.2020 року, Позивач був належним чином повідомлений. При цьому твердження Апелянта про те, що останній не міг взяти участь у призначеному засіданні через дію карантину судовою колегією оцінюється критично, оскільки АТ «Укрзалізниця» не було позбавлене можливості реалізувати відповідне процесуальне право шляхом подання заяви про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у порядку, встановленому ст. 195 КАС України. Судом апеляційної інстанції вже було зазначено вище, що обов`язковою передумовою для залишення позову без розгляду є необхідність встановлення належності повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, а також можливість її розгляду без участі такої особи або його представника. Відповідно до ч. 3 ст. 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні. Згідно ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тобто, за загальним правилом, особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи виключно за умови отримання повістки не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Матеріали справи свідчать, що повістку про виклик у підготовче судове засідання, відкладене з 23.06.2020 року на 18.08.2020 року, було направлено на адресу Позивача 24.06.2020 року, штрихкодовий ідентифікатор №0105105261868 (а.с. 57). Разом з тим, згідно результатів відстеження указаного поштового відправлення, конверт із повісткою 30.06.2020 року було направлено за зворотною адресою до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з невручення поштового відправлення під час доставки з підстав: «інші причини». Відтак, у розумінні положень ч. 3 ст. 126 КАС України у взаємозв`язку з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 268 КАС України АТ «Укрзалізниця» вважалося таким, що належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду справи, який було відкладено на 18.08.2020 року. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позову без розгляду було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 268, 272, 287, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року - скасувати. Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська І.О. Лічевецький Повний текст постанови складено «22» грудня 2020 року.