Постанова 4857 № 161/11122/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 161/11122/18 пров. № А/857/4731/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду (ухвала винесена у м. Луцьк судом у складі головуючого судді Ковтуненка В.ВР.С.) у справі № 161/11122/18 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у Волинській області лейтенанта поліції Матіюка Сергія Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИЛА: У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у Волинській області лейтенанта поліції Матіюка Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАА №476965 від 10.07.2018р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2020 року адміністративний позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в судові засідання, призначені на 28 січня 2020 року та 25 лютого 2020 року позивач не з`явився без повідомлення про причини не прибуття (тобто, без поважних причин), у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України - це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частинами 1 та 5 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Пунктом четвертим частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов, як належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки, неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Вказана правова позиція також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.09.2019 по справі №826/10538/17, що враховується судом апеляційної інстанції згідно положень ч.5 ст.242 КАС України. Параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу КАС України закріплений розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені ст.286 КАС України. Статтею 268 КАС України визначені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. У справах, визначених ст.ст.273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 1 ст. 240 КАС України, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 19.09.2018 у справі №826/10538/17 (провадження №К/9901/54003/18). Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано, в даному випадку, особливості розгляду справ, передбачених ст. 286 КАС України, при розгляді яких неприбуття у судове засідання учасника справи, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції, а отже не врахував можливість розгляду справи по суті за відсутності позивача. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав його повторної неявки до суду. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував усі ці обставини та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача до адміністративного суду. Доводи апелянта є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити. Скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2020 року у справі №161/11122/18, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 29.05.2020р.