Постанова Київський апеляційний суд № 381/2650/20

Головуючий у І інстанції Соловей Г.В. Провадження № 22-ц/824/14914/2020 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА Іменем України 14 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Поливач Л.Д., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року про передачу на розгляд іншому суду позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Фастівський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гірченка О.А. подав до Фастівського міськрайонного суду Київської області позовну заяву до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Фастівський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Фастівський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, направлено за підсудністю Жовтневому районному суду м.Дніпра. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовженнярозгляду до Фастівського міськрайонного суду Київської області. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу на розгляд Жовтневому районному суду м. Дніпра, виходив з положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України, яка визначає загальне правило подачі позову до відповідачів - юридичних осіб, за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначивши, що відповідач АТ КБ «ПриватБанк» знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,

50. Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного. Дійсно, за загальним правилом відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, згідно ч. 12 ст. 28 ЦПК України, яка надає позивачу право обирати альтернативну підсудність, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна. З матеріалів справи вбачається, що місцем проживання ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому написі, є АДРЕСА_1 . Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 заявив вимогу до стягувача (АТ КБ «ПриватБанк») про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, він на підставі ч. 12 ст. 28 ЦПК України мав право подати позовну заяву до Фастівського міськрайонного суду Київської області за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, яким в даній справі є місце проживання позивача ( АДРЕСА_1 ), як боржника за виконавчим написом. Суд першої інстанції на вищенаведені обставини належної уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд Жовтневому районному суду м. Дніпра, за місцезнаходженням відповідача. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки Фастівським міськрайонним судом Київської області ухвалу від 15 жовтня 2020 року про передачу справи на розгляд іншому суду постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: