Постанова Київський апеляційний суд № 761/22364/20

Головуючий у І інстанції Пономаренко Н.В. Провадження № 22-ц/824/12958/2020 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА Іменем України 28 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Поливач Л.Д., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року про передачу на розгляд іншому суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка Олександра Борисовича про визнання недійсною довіреності та стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка Олександра Борисовича про визнання недійсною довіреності та стягнення моральної шкоди. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року матеріали цивільноїсправи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка Олександра Борисовича про визнання недійсною довіреності та стягнення моральної шкоди передано на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач, користуючись наданим йому ч. 15 ст. 28 ЦПК України правом вибору, подав позовну заяву до Шевченківського районного суду м. Києва, за зареєстрованим місцем роботи приватного нотаріуса Гнідюка О.Б., відповідача по справі. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва, виходив з того, що відповідач Гнідюк О.Б. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.167), що територіально відноситься до Дарницького району м. Києва. Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 порушує питання про визнання недійсною довіреності, посвідченої 13.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., згідно якої громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 уповноважив громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_2 від його імені управляти всім належним йому майном в Латвії, в тому числі рухомим і нерухомим майном, розпоряджатися ним, де б воно не знаходилося, в якому б стані воно не було; укладати будь-які дозволені законом угоди по його управлінню, обслуговувати і користуватися ним (а.с.21-24). Нотаріус здійснює нотаріальну діяльність згідно ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат» в межах нотаріального округу - територіальної одиниці, в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса. Нотаріус невправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом. Згідно ст. 41 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями. Відповідно позов до нотаріуса щодо визнання недійсною нотаріальної дії, посвідченого ним документа, стягнення з нього матеріальної шкоди подається з додержанням загальних правил підсудності до суду за місцем знаходження державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, органів місцевого самоврядування та іншого відповідного органу, до відання яких віднесено вчинення нотаріальних дій. Заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію та/або нанесення їй моральної шкоди вправі подати про це скаргу до районного (міського) суду за місцем знаходження того або іншого суб`єкта виконання нотаріальних дій: державної нотаріальної контори, державного архіву, виконавчого комітету міської, селищної, сільської ради чи робочого місця приватного нотаріуса, дії яких оскаржуються. Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» визначено, що подання позовної заяви до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача - нотаріуса неможливе, оскільки нотаріус діє не як фізична особа, а як орган юрисдикційної діяльності від імені держави. Отже, суди мають враховувати таке: у випадках оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, коли відповідачем у справі є приватний або державний нотаріус, позов повинен подаватися за місцем здійснення ним зареєстрованої нотаріальної діяльності, а не за місцем його зареєстрованого проживання чи перебування як фізичної особи. Згідно наявної в матеріалах справи копії листа Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31.08.2018 року №15440/4-18, робоче місце приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гнідюка О.Б. знаходиться за адресою: 04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36, прим. 2 (а.с.67), що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва. Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем оскаржується нотаріальна дія, вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., зареєстроване робоче місце якого знаходиться на території Шевченківського району м. Києва, звернення позивача з цим позовом до Шевченківського районного суду м. Києва відповідає вимогам діючого процесуального закону. Суд першої інстанції на вищенаведені обставини належної уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва, за місцем зареєстрованого проживання приватного нотаріуса, як фізичної особи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки Шевченківським районним судом м. Києва ухвалу від 28 серпня 2020 року про передачу справи на розгляд іншому суду постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2020 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядкудо Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: