Постанова 4824 № 753/15705/15

Справа № 753/15705/15 Головуючий 1 інстанція- Сирбул О.Ф. Провадження № 22-ц/824/13743/2020 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 10 грудня 2020 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В., за участю секретаря Малашевського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 15 вересня 2020 року про призначення експертиз у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства «Стадне», третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,- в с т а н о в и в: У провадженні Дарницького районного суду м.Києва перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариства «Стадне», третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Свої позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що із 1999 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дарницього районного суду м.Києва від 26 квітня 2013 року. В період шлюбу вони отримли земельну ділянку у садово-дачному товаристві «Стадне» за адресою: м.Київ, мікрорайон Осокорки, провулок 4-й Північно-Озерний 16, на якій за спільні кошти подружжя почали будувати двоповерховий будинок загальною площею 411,6 кв.м. з господарськими будівлями. На момент розлучення будинок і споруди вже були зведені, однак їй невідомо чи уведений будинок відповідачем в експлуатацію. Вважає, що зведений сторонами садовий будинок є їх спільною сумсною власністю. У зв`язку з чим просила визнати об`єкт незавершеного будіництва, а саме: двоповерховий цегляний садовий будинок загальною площею 411,6 кв.м. з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності сторін, визнати її співзабудовником цього будинку та визнати за нею право власності на 1/2 частину конструктивних елементів будинку, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів, використаних при будівництві цього будинку, стягнути із відповідача на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини конструктивних елементів будинку, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів, використаних при будівництві цього будинку та судові витрати. Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 15 вересня 2020 року задоволено - 2 - клопотання представника позивача і призначено по справі будівельно-технічну і оціночно-будівельну експертизи та визначено питання, на які експерти мають дати відповідь. Проведення експертизи доручено атестованому експерту Черніну Я.О.(03151, м.Київ, вул.Донецька 5 офіс 1), витрати на експертизу покладено на позивачку. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено. Не погоджуючись із ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована тим, що всупереч положенням ст.83 ЦПК України суд прийняв і розглянув клопотання позивачки без доказів направлення йому копії даного клопотання, що потягло порушення його прав, оскільки суд безпідставно позбавив його його можливості ознайомитися із клопотанням та доказами на його обгрунтування, що у свою чергу свідчить про передчасність і помилковість ухвали суду. Окрім того, суд призначив дві судові експертизи різних напрямків в межах однієї галузі, доручивши їх проведення одному експерту, що суперечить положенням ч.1 ст.112 ЦПК України, згідно якої у разі проведення експертизи в межах однієї галузі але за різними напрямками має призначатися комплексна експертиза, яка проводиться не менш ніж двома експертами. Суд прийняв заяву позивачки про призначення судових експертиз без її оплати судовим збором, що суперечить положенням ч.2 ст.116 ЦПК України, згідно якої за подання заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи сплачується судовий збір, а відтак суд мав повернути заяву без розгляду. Призначаючи експертизи, суд не звернув уваги на заяву позивачки про зменшення позовних вимог від 19 червня 2019 року та те, що у експертизі не поставлено питання про те чи можливий виділ частки майна, на яку претендує позивачка. Судом допущені порушення при визначенні експертної установи, зокрема взято до уваги лист КНДІСЕ від 25 січня 2018 року, який не був актуальним на час постановлення ухвали та не свідчить про неможливість призначення експертизи КНДІСЕ. Ухвалою суду від 14 травня 2020 року в даній справі залучено у якості співвідповідача Обслуговуючий кооператив садово-дачного товариства «Стадне» як власика діянки, проте об`єкт дослідження знаходиться на території садово-дачного товариства «Стадне», а не обслуговуючого кооперативу, що також свідчить про передчасність оскаржуваної ухвали. Позивачка ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законну і обгрунтовану ухвалу і правомірно задоволив її клопотання та призначив судові експертизи, що безпосередньо пов`язане із предметом її вимог, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду. Решта учасників справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кохановський В.В. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити та скасувати ухвалу Дарницького районного суду м.Києва як незаконну. Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Гуменюк І.В. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування. Інші учасники справи належним чином повідомлялися про час розгляду справи, до суду не з`явилися, причин неявки не повідомили, заяв про відкладення не подали, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що - 3 - апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що в провадженні Дарницького районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Обслуговуючого кооперативу садово-дачного товариста «Стадне», третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Предметом спору є визнання об`єкта незавершеного будіництва - двоповерхового цегляного садового будинку загальною площею 411,6 кв.м. з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності сторін, визнання позивачки співзабудовником цього будинку, визнання за нею право власності на 1/2 частину конструктивних елементів будинку, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів, використаних при будівництві цього будинку, та стягнення із відповідача на користь позивачки грошової компенсації вартості 1/2 частини конструктивних елементів будинку, будівельних матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт, експлуатації машин і механізмів, використаних при будівництві цього будинку. Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що дане майно придбане сторонами в період шлюбу і є їх спільною сумісною власністю подружжя. Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 15 вересня 2020 року задоволено клопотання представника позивачки і призначено по справі будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизи та визначено питання, на які експерт має дати відповідь. Зокрема, судом поставлені питання щодо місця розташування незавершеного будівництвом спірного садового будинку та його належності до нерухомого майна, технічногостану незавершеного будівництвом садового будинку, його будівельної готовності та можливості використання за призначенням, відповідності технічних показників зведеного будинку матеріалам технічної інвентаризації у справі № 125266 КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ринкової вартості садового будинку та наявності змін у його будівельно-технічному стані порівняно зі станом, який існував на час проведення попереднії судових експертиз. Проведення обох експертиз доручено експерту Черніну Я.О. (03151, м.Київ, вул.Донецька 5 офіс 1), а витрати на їх проведення покладено на позивачку. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено. Призначаючи по справі судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизи, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки наявністю передбачених ст.103 ЦПК України підстав для призначення експертизи. При цьому суд виходив з того, що вирішення позовних вимог ОСОБА_2 щодо технічного стану спірного об`єкта незавершеного будіництва - двоповерхового цегляного садового будинку загальною площею 411,6 кв.м. з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 та визначення його вартості для вирішення вимог про стягнення із відповідача на користь позивачки грошової компенсації вартості 1/2 частини будинку потребує спеціальних знань. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих - 4 - питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Згідно ч.4 ст.103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. При призначенні будівельно-технічної і оціночно-будівельної експертиз та визначенні кола питань, на які експерт має дати відповідь, судом обгрунтовано враховано зміст позовних вимог ОСОБА_2 . Також, судом вірно враховано необхідність спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та відсутність відповідних висновків експертів із цих самих питань. Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч положенням ст.83 ЦПК України суд прийняв і розглянув клопотання позивачки без доказів направлення йому копії даного клопотання, що потягло порушення його прав, оскільки суд безпідставно позбавив його можливості ознайомитися із клопотанням і доказами на його обгрунтування, що у свою чергу свідчить про передчасність і помилковість ухвали суду колегія суддів відхиляє як необгрунтовані. Клопотання позивачки про призначення експертизи є заявою з процесуальних питань, загальні вимоги до форми та змісту яких, врегульовані ст.ст.182 -183 ЦПК України. Вказані норми не передбачають вимог про надіслання (надання) іншим учасникам справи заяв з процесуальних питань, окрім заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення (ч.2 ст.183 ЦПК України). За таких обставин посилання скаржника на порушення судом положень процесуального закону і обмеження його прав необгрунтовані. Відхилючи дані доводи колегія суддів враховує, що згідно протоколу у судовому засіданні 15 вересня 2020 року при вирішенні судом питання про про призначення експертизи був присутній як відповідач ОСОБА_1 так і його представник адвокат Кохановський В.В., які мали повну можливість висловити свою думку з цього приводу, в тому числі висловити свої заперечення або поставити свої запитання на вирішення експерта. При цьому колегія суддів враховує, що дана справа розглядається тривалий час, а саме із січня 2016 року, проте не знаходить свого вирішення. Під час розгляду справи позивачкою вже неодноразово заявлялися клопотання та призначалася судова експертиза по аналогічних питаннях щодо технічного стану та вартості незакінченого будівництвом садового будинку (ухвали суду від 28 березня 2016 року, від 23 серпня 2016 року та від 19 грудня 2018 року), висновок експертизи КНДІСЕ № 13477/16-43/22874/17-43 від 22 грудня 2017 року міститься в матеріалах справи (т.3 а.с.204-226). Також, у справі наявний схожий за змістом висновок експертизи КНДІСЕ № 11448/13-43 від 29 серпня 2014 року проведений в іншій справі (т.2 а.с.138-161). Отже, нічого незрозумілого чи несподіваного у питаннях, поставлених позивачкою на вирішення експерта, немає, а відтак відповідач мав можливість висловити свою домку щодо заявленого клопотання. Доводи апеляційної скарги про те, що суд призначив дві експертизи різних напрямків в межах однієї галузі, доручивши їх проведення одному експерту, що суперечить положенням ч.1 ст.112 ЦПК України, згідно якої у разі проведення експертизи в межах однієї галузі але за різними напрямками має призначатися комплексна експертиза, яка проводиться не менш ніж двома експертами безпідставні. Такі доводи являють собою власне тлумачення скаржником положень ст.112 ЦПК України, яка взагалі не містить приписів про те, що у разі проведення експертизи в межах однієї галузі але за різними напрямками має призначатися саме комплексна експертиза. Дана норма містить лише припис про те, що у випадку призначення судом комплексної експертизи дослідження має проводиться не менш ніж двома експертами. Проте в даній справі комплексна експертиза судом не призначалася, а тому підстави для застосування - 5 - приписів ст.112 ЦПК України відсутні. Окрім того, намагання позивача обгрунтувати необхідність призначення судом комплексної експертизи суперечать Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, згідно п.1.2.13 комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. В даній справі визначені питання стосується безпосередньо будівництва та його вартості, а саме щодо технічного стану незавершеного будівництвом спірного садового будинку, його будівельної готовності і вартості та не потребують згідно наведеної вище Інструкції призначення комплексної експертизи. При цьому колегія суддів враховує, що якщо визначений судом експерт прийде до висновку про неможливість проведення вказаних в ухвалі суду експертиз, він поверне ухвалу без виконання. Доводи скарги про те, що, призначаючи експертизу, суд прийняв заяву позивачки про призначення експертизи без її оплати судовим збором, що суперечить положенням ч.2 ст.116 ЦПК України, згідно якої за подання заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертиизи сплачується судовий збір, а відтак суд мав повенрнути заяву без розгляду, колегія суддів відхиляє як безпідставні. В даному випадку скаржник помилково ототожнює поняття забезпечення доказів, передбачене ст.116 ЦПК України, з іншими процесуальними нормами, які регулюють подання доказів, оскільки позивачка не подавала заяви про забезпечення доказів в порядку ст.116 ЦПК України шляхом призначення експертизи. Це по-перше. По-друге, процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в поставнові від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19). В даній справі не встановлено, що згодом об`єкт дослідження - незавершеий будіництвом двоповерховий цегляний садовий будинок може бути втрачено і проведення технічної експертизи стане неможливим. Доводи скарги про те, що суд не звернув уваги на заяву позивачки про зменшення позовних вимог від 19 червня 2019 року, де вона просить стягнути з нього на її користь вартість 1/2 частини садового будинку, та те, що у експертизі не поставлено питання про наявність можливості виділу частки майна, на яку претендує позивачка, стосуються вирішення спору по суті, та не пов`язані із правильністю призначення судом експертизи. Позивачкою не заявлено вимог про виділ в натурі 1/2 частини садового будинку у її власність. Доводи скарги про те, що судом допущені порушення при визначенні експертної установи, зокрема взято до уваги лист КНДІСЕ від 25 січня 2018 року, який не був актуальним на час постановлення ухвали та не свідчив про неможливість призначення експертизи КНДІСЕ, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані з таких міркувань. Згідно ч.3 ст.103 ЦПК України право вибору експертної установи за відсутності згоди - 6 - сторін належить суду, що судом і зроблено шляхом визначення експерта Черніна Я.О. Доводи скарги про те, що ухвалою суду від 14 травня 2020 року в даній справі залучено у якості співвідповідача Обслуговуючий кооператив садово-дачного товариства «Стадне» як власника земельної ділянки, проте об`єкт дослідження знаходиться на території садово-дачного товариства «Стадне», а не обслуговуючого кооперативу, не мають правового значення для оцінки законності і обгрунтованості предмета оскарження - ухвали суду про призначення судових експертиз. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 15 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: