Постанова 4824 № 753/22586/14-ц
від 18.02.2021 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 753/22586/14-ц Головуючий у І-й інстанції - Цимбал І.К. апеляційне провадження № 22-ц/824/1240/2021 Доповідач Заришняк Г.М П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 рокуКиївський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М. при секретарі - Діденко А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року в справі за заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : В червні 2020 року АТ «ОТП Банк» звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В обгрунтування вказаної заяви Банк вказував, що 13.07.2015 року було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості. 11.04.2017 року Апеляційним судом м. Києва рішення Дарницького районного суду було скасовано в частині вимог щодо ОСОБА_2 , в іншій частині рішення залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2019 р. рішення Дарницького районного суду м.Києва та Апеляційного суду м. Києва в частині вимог щодо ОСОБА_1 залишено без змін. 26.12.2019 р. справа була повернута на адресу Дарницького районного суду м. Києва. Зважаючи на тривалий розгляд справи у вищих судових інстанціях, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув, в зв`язку з чим заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року заяву АТ «ОТП Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - задоволено. Поновлено строк пред`явлення виконавчого листа №753/22586/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені заяви АТ «ОТП Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - в повному обсязі. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу АТ «ОТП Банк» не скористалося. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник АТ «ОТП Банк» проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду повідомлені належним чином, при причини своєї неявки суд не повідомили. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 липня 2015 року позов АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - задоволено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2015 року скасовано в частині вимог щодо ОСОБА_2 , в іншій частині рішення суду залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2019 року рішення Дарницького районного суду м. Києва та Апеляційного суду м. Києва в частині вимог до ОСОБА_1 - залишено без змін. Згідно з ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Зазначене конституційне положення відображено і у ст.18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Рішення по даній справі не виконане. З матеріалів справи слідує, що 12 серпня 2015 року ПАТ «ОТП Банк» зверталось до суду першої інстанції із завою про видачу копії судового рішення та виконавчих листів (а.с.184-186 т.3). Аналогічну заяву Банк надсилав суду в січні 2020 року (а.с.187-189 т.3). Виконавчі листи були видані 30.01.2020 року (а.с.191,192 т.3). Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Так, ч.1 вказаної статті Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України уразі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Як вбачається з матеріалів справи, боржником не надано доказів добровільного погашення заборгованості перед банком, що свідчить про невиконання судового рішення і є неприпустимим. Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та прийшов до правильного висновку про те, що причини пропуску АТ «ОТП Банк» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважним, а тому обґрунтовано поновив строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №753/22586/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості. Постановленасудом ухвала відповідає вимогам норм процесуального права й не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги про те, що у заявника були відсутні перешкоди для отримання виконавчого листа №753/22586/14 і його пред`явлення до виконання, не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду, оскільки спростовуються матеріалами справи, з якої слідує, що в період з серпня 2015 року по квітень 2017 року справа перебувала на розгляді в суді апеляційної інстанції, а з травня 2017 року по 20 листопада 2019 року знаходилася в суді касаційної інстанції. Із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання Банк звернувся в червні 2020 року, при цьому посилався на те, що вказаний строк був пропущений через запровадження на території України карантину, пов`язаного із поширенням короновірусної хвороби COVID-19, про що було видано службове розпорядження АТ «ОТП Банк» №57 від 17.03.2020 року, згідно з яким працівники Банку виконували посадові обов`язки дистанційно та не мали можливості подати оригінал виконавчого листа до виконання, що є також поважною причиною пропуску вказаного строку. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду на спростовують й не впливають на правильність постановленої судом ухвали. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 19 лютого 2021 року. Головуючий Судді: