Ухвала КГС ВС № 911/1902/17

УХВАЛА 14 грудня 2020 року м. Київ Справа № 911/1902/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В. розглянувши матеріали касаційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТЕРМІНАЛ" про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: 24.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 24.11.2020 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 911/1902/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.11.2020. 24.11.2020 ОСОБА_1 звернулась через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із тотожною касаційною скаргою від 24.11.2020 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. 01.12.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 24.11.2020 разом зі справою № 911/1902/17 у 10-ти томах надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 911/1902/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.12.2020. Враховуючи те, що касаційні скарги ОСОБА_1 від 24.11.2020 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 є тотожними за змістом, суд касаційної інстанції розцінює їх як одну касаційну скаргу. Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги). Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2 102,00 грн. Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 2 102,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Проте, матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 від 24.11.2020 не містять документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 у встановлених порядку і розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, або розстрочення або зменшення його сплати частинами, чи перенесення його сплати на більш пізніший строк, з посиланням на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", яке мотивоване тим, що боржник - ТОВ "АЙС ТЕРМІНАЛ" не виплачує скаржнику заробітну плату. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент заявлення клопотання) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно вимог касаційної скарги від 24.11.2020, скаржник - ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17, якою відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на постанову господарського суду Київської області від 12.07.2017 у справі № 911/1902/17. Тобто, оскарження ОСОБА_1 ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 не стосується виплати їй заробітної плати боржником. Враховуючи зазначене, а також відсутність умов визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, непідтвердження жодними належними та допустимими доказами доводів клопотання та наявності умов визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, або розстрочення або зменшення його сплати частинами, чи перенесення його сплати на більш пізніший строк, за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17. Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17. Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Частиною першою статті 110 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, було визначено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року). Оскаржувана ОСОБА_1 ухвала Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 набрала законної сили з дня її прийняття - 02.08.2017, отже останній день строку встановленого для оскарження зазначеної ухвали в касаційному порядку припадав на 22.08.2017. Касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 було подано заявником до суду касаційної інстанції - 24.11.2020, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто з пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження. Проте, касаційна скарга ОСОБА_1 від 24.11.2020 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17, яке мотивоване тим, що у скаржника не було можливості ознайомитись з матеріалами справи через те, що вона не є стороною у справі, суд її не запрошував у судове засідання на якому приймалась оскаржувана нею ухвала та постанова про визнання боржника банкрутом; про існування оскаржуваної ухвали від 02.08.2017 скаржнику стало відомо від інших працівників підприємства та з Єдиного державного реєстру судових рішень тільки зараз, а тому раніше оскаржити дану ухвалу не було можливості. Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку є неповажними, а відтак клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 02.08.2017 не підлягає задоволенню, оскільки скаржником не зазначено коли саме вона дізналась про існування оскаржуваної ухвали, доводи клопотання не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Крім того, в касаційній скарзі від 24.11.2020 скаржник - ОСОБА_1 зазначає, що після прийняття судом рішення про банкрутство (відкриття справи), проводилось декілька зустрічей з керівництвом підприємства з метою визначення шляхів погашення заборгованості, що утворилась по заробітній платі, а отже можливість дізнатись про стан відомого скаржнику судового провадження залежала виключно від власного волевиявлення скаржника, який повинен був в розумні інтервали часу вживати всі необхідні заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження. Крім того, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року. Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувану ОСОБА_1 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 надіслано судом до реєстру 09.08.2017, зареєстровано 10.08.2017 та оприлюднено 11.08.2017. Враховуючи зазначене, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятою Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 02.08.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та раніше звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017, а звернувся тільки 24.11.2020. Суд касаційної інстанції зазначає, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Виходячи із вимог частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Крім того, згідно з пунктом 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (з внесеними змінами відповідно до Закону України № 460-IX від 15.01.2020, що набрав чинності з 08.02.2020), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Згідно пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). В даному випадку, в касаційній скарзі від 24.11.2020 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 скаржником - ОСОБА_1 не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). З огляду на вищезазначене, касаційна скарга ОСОБА_1 від 24.11.2020 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, п. 14 Розділу ХІ Перехідні положення, статтями 3, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, в редакції після 15.12.2017, Верховний Суд, - У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, або розстрочення або зменшення його сплати частинами, чи перенесення його сплати на більш пізніший строк, за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17.

2. Підстави наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 - визнати неповажними.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 24.11.2020 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17 залишити без руху.

4. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 31 грудня 2020 року.

5. ОСОБА_1 усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб: - надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 у справі № 911/1902/17.

6. ОСОБА_1 має право у термін до 31 грудня 2020 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

7. ОСОБА_1 зазначити підставу (підстави), на якій (яких) нею подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Документи про усунення недоліків касаційної скарги та заяву про поновлення строку направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка,

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Білоус Судді О.В. Васьковський С.В. Жуков