LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС1-24-7-5/297-06-7817

від 26.05.2026 · Господарська

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Київ cправа № 1-24-7-5/297-06-7817 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я., за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В. розглянув касаційні скарги ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" арбітражного керуючого Нестеренка О. А. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СЕРВІС-06" на ухвалу Господарського суду Одеської області (суддя Райчева С. І.) від 02.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Верхогляд Т. А., судді: Паруснікова Ю. Б., Іванова О. Г.) 03.12.2025 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртекстільмаш" до Відкритого акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Краян" про визнання банкрутом. за участі Фонду державного майна України, Південного міжрегіонального управління юстиції, Прокуратури міста Одеси Учасники справи: представник скаржника, кредитора (ТОВ "ЮГ-СЕРВІС-06") - Багно В. С., адвокат; представник кредитора (ТОВ "Укртекстильмаш")- Бурцева І. Ю., адвокат; представник кредиторів ( ОСОБА_1 та ТОВ "Краянліфт")- Лепеха К. Г., адвокат; представник боржника - арбітражний керуючий Нестеренко О. А., ліквідатор; представник працівників боржника - Євлаш О. В.; представник Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України") - Кремізіон Н. М., в порядку самопредставницва; представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Стапінський В. О., в порядку самопредставницва; представник Фонду державного майна України - Скороход Р. В., Ставнійчук Л. В., в порядку самопредставництва; за участі прокурора (Офісу Генерального прокурора України) - Цимбалістий Т. О.

1. Короткий зміст вимог 1.1. 09.08.2006 Господарський суд Одеської області ухвалив порушити провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" (далі - Боржник) за загальною процедурою згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991. 25.07.2014 Господарський суд Одеської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Фоменко М. С. тощо. 1.2. 19.07.2017 ОСОБА_1 як кредитор подав заяву про визнання недійсними результатів першого, повторного та другого повторного аукціонів з продажу цілісного майнового комплексу Боржника, проведених Торговою Біржою "Електронні торги України", та визнання недійсним договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016, укладеного з переможцем аукціону Закритим акціонерним товариством UAB NASTER та Боржником в особі ліквідатора Фоменко М. С. 1.3. Заява, з урахуванням наданих ОСОБА_1 09.10.2017 та 29.11.2022 уточнень вимог, обґрунтована порушенням організатором аукціону процедури підготовки і порядку проведення аукціонів, оскільки порушені правила оприлюднення оголошень про їх проведення (надана неправдива інформація щодо обтяжень майна Боржника і недостовірна інформація про право вимоги), порушені правила проведення аукціонів зі штучним обмеженням кількості учасників торгів, порядку оформлення кінцевих результатів аукціону, так як щодо частини майна Боржника були запроваджені обтяження у вигляді заборони на продаж та арешт, строк укладення оспорюваного договору купівлі-продажу майна на аукціоні пропущений, відповідний договір нотаріально не був посвідчений, а кошти за придбане майно надійшли від переможця аукціону несвоєчасно. 1.4. 29.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ" також подало заяву, в якій просило визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Боржника, оформленого протоколом від 04.01.2016 № 200945, та договір від 10.02.2016 (купівлі - продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні), укладеного з переможцем аукціону Закритим акціонерним товариством UAB NASTER та Боржником в особі ліквідатора Фоменко М. С. 1.5. Заява обґрунтована порушенням ліквідатором Боржника та організатором аукціону вимог закону під час підготовки (організації), проведенні і оформленні кінцевих результатів аукціону з продажу майна Боржника, через що цілісний майновий комплекс Боржника був відчужений за заниженою ціною, у зв`язку з чим визнані у цій справі грошові вимоги ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" в сумі 2 284 222 грн 86 коп. залишились незадоволеними. 1.6. 27.03.2023 до господарського суду надійшли доповнення Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ" до заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Боржника та визнання недійсним договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016, що укладений з переможцем аукціону Закритим акціонерним товариством UAB NASTER та Боржником в особі ліквідатора Фоменко М. С. У зазначених доповненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ" заявило додаткову вимогу, а саме про витребування з незаконного володіння Одеської міської ради нежитлового приміщення адміністративного призначення загальною площею 14 394,5 кв.м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, та повернення цього майна Боржнику як законному власнику. 1.7. Доповнення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Боржника та визнання недійсним договору купівлі-продажу вимогами про витребування майна обґрунтовано вчиненням протягом 2016 року низки правочинів з купівлі-продажу Закритим акціонерним товариством UAB NASTER, а також іншими особами (ТОВ VALTON GROUP LP, а після нього ТОВ "Девелопмент Еліт") нежитлового приміщення адміністративного призначення загальною площею 14 394,5 кв.м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, з подальшим прийняттям Одеською міською радою рішення від 19.10.2016 про придбання у комунальну власність міськради зазначеного майна. 1.8. 27.03.2023 у судовому засіданні Господарський суд Одеської області постановив ухвалу про відмову у прийнятті наведених доповнень до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ", про що зазначено у протоколі судового засідання. 1.9. Відмова суду щодо прийняття до розгляду доповнення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ" додаткової вимогою про витребування майна на користь банкрута, ґрунтується на зміні після подання ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" заяви та початку її розгляду судом відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) форми провадження, у якому підлягає розгляду спір про повернення (витребування) майна боржника, а саме зазначено, що відповідний вид спору має бути розглянуто в порядку позовного провадження за правилами ГПК України.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій 2.1. Справа в судах першої і апеляційної інстанцій переглядалась неодноразово. 26.05.2020 Верховний Суд постановив скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 (про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Боржника та визнання недійсним договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016, укладеного з переможцем аукціону Закритим акціонерним товариством UAB NASTER та Боржником в особі ліквідатора Фоменко М. С.) та направити справу у скасованій частині на новий розгляд до Господарського суду Одеської області. 2.2. При новому розгляді справи 02.06.2023 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2025) про визнання недійсними результатів першого, повторного та другого повторного аукціонів з продажу цілісного майнового комплексу Боржника та договору купівлі-продажу майнового комплексу Боржника на аукціоні від 10.02.2016, що укладений між Боржником в особі ліквідатора Фоменко Мілени Сергіївни та ЗАТ UAB NASTER. 2.3. Судові рішення мотивовані встановленими порушеннями при підготовці першого аукціону, а саме: ліквідатор Боржника не визначив початкову вартість майна Боржника відповідно до вимог закону, організатор аукціону не розмістив інформаційного повідомлення про проведення електронних торгів з продажу майна Боржника на нерухомому майні; ліквідатор Боржника не повідомив організатора аукціону про наявність арештів, обтяжень майна Боржника, що зумовило публікацію організатором аукціону оголошення про його проведення з недостовірними даними; організатор аукціону в оголошенні про проведення аукціону встановив такий строк реєстрації учасників аукціону, який створив необґрунтовані перешкоди для залучення учасників; що в сукупності обмежило (виключило) кількість учасників торгів та вплинули на формування продажної ціни лота. Також суди зауважили, що зміна інформації в публікації про повторний аукціон з продажу майна Боржника від 25.06.2015 №19478 призвела до скорочення строку на прийом заявок на торги (повторний аукціон) з 36 днів до 6 днів, з яких 2 дні були вихідними, що у сукупності з необґрунтованою зміною організатором аукціону розділу для публікації інформації на сайті організатора аукціону (електронних торгів) про продаж цілісного майнового комплексу Боржника є порушеннями при проведенні повторного аукціону ліквідатором та організатором аукціону, які призвели до того, що потенційні учасники аукціону отримували недостовірну інформацію щодо предмету аукціону, умов реєстрації учасників аукціону та порядку його проведення, що, в свою чергу, вплинуло на формування попиту, можливості участі в аукціоні потенційних покупців і, як наслідок, кінцеву ціну реалізації майна. Також суди врахували, що згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12017161500003800 встановлено, що учасники аукціону з продажу майна цілісного майнового комплексу Боржника, ЗАТ UAB Naster та ТОВ "Агрохолдинг "Бессарабія" є пов`язаними між собою товариствами, що підконтрольні одній особі.

3. Встановлені судами обставини 3.1. На стадії ліквідаційної процедури Боржника, введеної постановою про визнання від 25.07.2014, ліквідатором Фоменко М.С. проведено інвентаризацію майна Боржника, за результатами якої сформовано ліквідаційну масу, перелік якої погоджено з Фондом державного майна України 24.12.2014, як органом управління майном Боржника в порядку положень частини дванадцятої статті 96 Закону про банкрутство. 3.2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ" до Боржника у сумі 2 284 222 грн 86 коп., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів. 3.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2015 визнано грошові вимоги кредиторів до Боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого сума заборгованості підприємства перед ОСОБА_1 становить 591 375 грн 66 коп. з черговістю задоволення вимог у першу чергу. 3.4. 04.01.2016 здійснено продаж майна Боржника з другого повторного аукціону у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 11 534 898 грн 73 коп. 3.5. За рахунок грошових коштів, отриманих від продажу майна Боржника погашено, зокрема, грошові вимоги ОСОБА_1 у сумі 300 000 грн 00 коп. Інша частина грошових вимог ОСОБА_1 у сумі 291 375 грн 66 коп. не погашена. Грошові вимоги ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" не погашені у повному обсязі. 3.6. Відповідно до реєстру погашення вимог кредиторів Боржника із заробітної плати, наданого ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Фоменко М. С., в якому зазначено прізвище, ім`я, по-батькові, адресу особи, загальна сума заборгованості із заробітної плати становить 10 366 991 грн 80 коп., сума оплаченої заборгованості - 9 881 879 грн 00 коп. Згідно із реєстром ОСОБА_1 було оплачено заборгованість із заробітної плати у сумі 300 000 грн 00 коп., а не оплачено 291 375 грн 66 коп. Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками за період з 11.03.2016 до 22.03.2016 з рахунку Боржника та не заперечується учасниками справи. 3.7. Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2018 задоволено скаргу ОСОБА_1 та зобов`язано ліквідатора Боржника арбітражну керуючу Фоменко М. С. провести з ним повний розрахунок та перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" залишок належних на підставі ухвали суду від 10.07.2015 коштів у сумі 291 375 грн 66 коп. 3.8. На виконання вимог ухвали від 06.03.2018 ліквідатор Боржника надав письмові пояснення, до яких долучено копію квитанції № 5 від 06.03.2018, у яких суду повідомлено, що з метою виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.02.2018 ліквідатор банкрута звернувся до відділення ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень", де працівник банку було повідомив, що зарахувати кошти на вказаний ОСОБА_1 рахунок не є можливим, у зв`язку з тим, що рахунок закрито. 3.9. Арбітражний керуючий Фоменко М. С. вніс кошти у сумі 291 375 грн 66 коп. на депозитний рахунок приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавель М. В. з метою їх перерахування М. П. Вказаний факт підтверджений копією квитанції про таке перерахування та листом Приватного нотаріуса Журавель М.В. від 05.03.2018 до господарського суду Одеської області. 3.10. При первісному розгляді заяви ОСОБА_1 встановлено, що арбітражна керуюча Фоменко М. С. внесла на депозитний рахунок приватного нотаріуса власні грошові кошти, які ніколи не належали банкруту. Арбітражна керуюча вважала, що таким чином було здійснено погашення вимог ОСОБА_1 до Боржника у повному обсязі, шляхом виконання обов`язку Боржника іншою особою, а саме арбітражною керуючою Фоменко М. С. Станом на дату постановлення ухвали Господарського суду Одеської області від 09.02.2018 про зобов`язання ліквідатора Боржника провести повний розрахунок з ОСОБА_1 у сумі 291 375 грн 66 коп. та станом на 06.03.2018 (внесення арбітражною керуючою Фоменко М.С. власних грошових коштів на депозитний рахунок нотаріуса) у Боржника були відсутні власні грошові кошти для задоволення вимог кредитора ОСОБА_1 , рахунки Боржника були закриті. 3.11. ОСОБА_1 зазначив, що згоди на переведення боргу з Боржника на арбітражну керуючу Фоменко М. С. не надавав. Докази згоди кредитора на переведення боргу та прийняття кредитором виконання зобов`язання Боржника іншою особою у матеріалах справи відсутні. Кредитором ОСОБА_1 у судових засідання неодноразово зазначено, що грошові кошти арбітражної керуючої Фоменко М. С., які розміщені на депозитному рахунку нотаріуса, ним не отримано. Докази протилежного ліквідатор Боржника не надав. 3.12. У договорі на проведення незалежної оцінки від 31.01.2015, укладеному з ПП "Аналітик", ліквідатор передбачила у розділі 6 "конфіденційність", що для забезпечення режиму конфіденційності, документи та інші інформаційні матеріали, зібрані під час проведення оцінки, разом зі звітами про оцінку, передаються на зберігання "Замовнику", електронна версія звіту знищується. 3.13. Частина документу, на який посилається ліквідатор Боржника, містить напис "згідно з оригіналом", однак не містить дати її засвідчення, і була надана до суду разом із проміжним звітом ліквідатора 11.11.2016, через 9 місяців після підписання акту про передання права власності на куплене майно. Ліквідатор надала пояснення, що оригінал звіту був втрачений після оформлення результатів аукціону. Ліквідатор у поясненнях зазначила, що виготовлення копій звіту не здійснювалось у зв`язку з великим об`ємом документу. 3.14. Згідно зі зверненням від 11.09.2017 від 28 працівників Боржника до адвоката Лепехи К. Г., протягом проведення електронних торгів у період з 16.06.2015 до 04.01.2016 жодних оголошень про продаж на реалізованих з аукціону об`єктах нерухомого майна Боржника розміщено не було. 3.15. В матеріалах справи містяться копія "Переліку ліквідаційної маси" від 24.11.2014, що було затверджено Фондом державного майна України 24.12.2014 та копія листа Фонду державного майна України № 10-17-18052 про погодження зазначеного "Переліку ліквідаційної маси", засвідчені ліквідатором Боржника. 3.16. Згідно з пунктом 5.1 Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Боржника на аукціоні від 10.02.2016, укладеного між ліквідатором Боржника і переможцем аукціону UAB Naster "Продавець гарантує, що Об`єкт аукціону, який відчужується до моменту укладення цього договору нікому іншому не відчужений, в спорі і під забороною (арештом) не перебуває". Аналогічна умова щодо обов`язку замовника надати Організатору виключно повну та достовірну інформацію про майно, що підлягає продажу на аукціоні, в тому числі щодо наявності обтяження майна передбачена підпунктами 2.3.1 і п.п.2.3.5 договору № 5/1-15 про проведення аукціону від 19.01.2015, укладеним ліквідатором з ТБ "Електронні торги України", а саме: "Замовник зобов`язаний повідомити організатора про наявність арешту, прав третіх осіб, наявність судового спору чи інших обтяжень". 3.17. Відповідно до повідомлення № 16/06-15/367-ОГ/МЮ/ВГСУ від 16.06.2015 у виконавчого Директора ТБ "Електронні торги України" Пономарьової З. Ю. щодо розміщення оголошення про проведення електронних торгів на веб-сайті в порядку статті 58 Закону про банкрутство (перший аукціон), в повідомлені не зазначено, що майно банкрута обтяжено арештами або заборонами. У тексті зразка договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні за лотом № 200857, який є додатком до повідомлення, у пункті 1.2. зазначено, що "об`єкт аукціону, який є предметом цього Договору, на момент його укладення не має будь-яких обтяжень, є його власністю". Аналогічні положення містяться у повідомленні директора ТБ "Електронні торги України" Пономарьової З. Ю. щодо розміщення оголошення про проведення електронних торів на веб-сайті Вих. № 23/06-15/384-OГ/МЮ/ВГСУ від 23.06.2015 щодо проведення повторного аукціону, та у повідомленні № 18/11-15/582-OГ/МЮ/ВГСУ від 18.11.2015 щодо проведення другого повторного аукціону. 3.18. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 63521090 від 14.07.2016 щодо об`єктів нерухомого майна за місцезнаходженням за адресою: місто Одеса, вул. Косовська, буд. 2 та вул. Шота Руставелі, 5, що входить до цілісного майнового комплексу Боржника, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться ряд обтяжень, а саме: - зареєстрована заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 12399734 зареєстровано: 13.04.2012 16:11:15 за № 12399734 реєстратором: Одеська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, (048) 717-52-12. Підстава обтяження: Постанова по К/С № 051200700076, б/н, 15.02.2012, Прокуратура Одеської області, слідчий Гакман М.С. Об`єкт обтяження: нежитлова будівля, Будівля виробничого корпусу №1 ВАТ "Холдингова компанія "Краян", адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Косовська, будинок

2. Власник: ВАТ "Холдингова компанія "Краян", Код: 057692299, Одеська обл., м. Одеса, вул. Косовська, буд.

2. Обтяжувач: Прокуратура Одеської області, Код: 03528552, 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.

3. Заявник: Прокуратура Одеської області. - зареєстрована заборона на нерухоме майно. Реєстраційний номер обтяження: 12399905. Зареєстровано: 13.04.2012 16:17:26 за № 12399905 реєстратором: Одеська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, (048) 717-52-12. Підстава обтяження: Постанова по К/С № 051200700076, б/н, 15.02.2012, Прокуратура Одеської області, слідчий Гакман М.С. Об`єкт обтяження: нежитлова будівля, Будівля центральної прохідної ВАТ "Холдингова компанія "Краян", адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Косовська, будинок

2. Власник: ВАТ "Холдингова компанія "Краян", Код: 057692299, Одеська обл., м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2, Обтяжувач: Прокуратура Одеської області, Код: 03528552, 65026, Одеська обл., м.Одеса, вул. Пушкінська, буд.

3. Заявник: Прокуратура Одеської області. - зареєстрований арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 12549571. Зареєстровано: 28.05.2012 17:04:56 за № 12549571 реєстратором: Одеська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, (048) 717-52-12. Підстава обтяження: Постанова про накладення арешту на майно, б/н, 25.05.2012, СУ ДПС в Одеській області, А.В. Васюков. Об`єкт обтяження: інше, 9-ти поверховий інженерно-побутовий корпус інв. №902645, адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Косовська, будинок 2 . Власник: ВАТ "ХК "Краян", Код: 05769299, Одеська обл., м. Одеса, вул. Косівська, буд.

2. Обтяжувач: СУ ДПС в Одеській області, Код: 01292140, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечникова, буд.

59. Заявник: СУ ДПС в Одеській області. - зареєстрований арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 12614516. Зареєстровано: 13.06.2012 15:12:24 за № 12614516 реєстратором: Одеська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, (048) 717-52-12. Підстава обтяження: Постанова про накладення арешту на майно, б/н, 25.05.2012, СУ ДПС в Одеській області. Об`єкт обтяження: інше, 9-ти поверховий інженерно-побутовий корпус інв. № 902645, адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Косовська, будинок

2. Власник: ВАТ "ХК "Краян", Код: 05769299, Одеська обл., м. Одеса, вул. Косівська, буд.

2. Обтяжувач: СУ ДПС в Одеській області, Код: 01292140, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечникова, буд.

59. Заявник: СУ ДПС в Одеській області. - зареєстрована заборона. Реєстраційний номер обтяження: 8157414. Зареєстровано: 06.11.2008 11:25:35 за № 8157414 реєстратором: Перша Одеська державна нотаріальна контора, 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 26, (048) 705-13-17; 705-13-18; 705-13-19; 705-13-20; 705-13-2. Підстава обтяження: рішення, 594, 15.12.1987, Виконком Одеської області. Об`єкт обтяження: будинок, адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Руставелі Шота, будинок 5. 3.19. 16.06.2015 на сайті ТБ "Електронні торги України", сайт http://ubiz.com.ua/, опубліковано Оголошення про проведення перших електронних торгів з продажу майна Боржника (лот № 200857), яке було розміщено на сайті організатора аукціону в розділі "ЦМК" ("Цілісні майнові комплекси"), що відповідає статусу майна, яке пропонується до продажу. 24.06.2015 на сайті ТБ "Електроні торги України", сайт http://ubiz.com.ua/, опубліковано Оголошення про проведення повторного аукціону електронних торгів з продажу майна Боржника (лот № 200906), котре вже було розміщено в розділі "ПРАВО ВИМОГИ" сайту ТБ "Електронні торги України", сайт http://ubiz.com.ua/. 3.20. 17.06.2015 на офіційному сайті Міністерства юстиції України та на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковані оголошення про проведення аукціону з продажу майна Боржника: номер публікації 19168, час розміщення публікації 10 год 57 хв. на сайті Міністерства юстиції України; 11 год 13 хв. на сайті Вищого господарського суду України. В публікації Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України зазначено, що майно Боржника (лот №200857) продавалося з аукціону як цілісний майновий комплекс, за початковою вартістю 66 752 886 грн. 00 коп., час проведення аукціону з 20.07.2015 з 00:00 год. до 04.08.2015 до 11 год 59 хв. Останній день прийому заявок на торги зазначений як 19.06.2015 року 15 год 00 хв. 3.21. 22.06.2015 на офіційному сайті Міністерства юстиції України та на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковані оголошення про результати проведення аукціону з продажу майна Боржника, номер публікації 19327. При опубліковані оголошення про результати проведення аукціону, Міністерство юстиції України та Вищий господарський суд України посилаються на лист-повідомлення ТБ "Електронні торги України" № 225/06-15/АП від 19.06.2015 року "Повідомлення про визнання аукціону таким, що не відбувся". В повідомлені організатор аукціону ТБ "Електронні торги України" повідомляє, що аукціон з продажу майна Боржника, який проводиться з 20.07.2015 00:00:00 - 04.08.2015 11:59:59 за лотом № 200857, вважати таким, що не відбувся, у зв`язку з відсутністю учасників на участь у електронних торгах. 3.22. 24.06.2015 на сайті ТБ "Електронні торги України" опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону електронних торгів з продажу майна Боржника (лот № 200906). В розділі "параметри аукціону" майно Боржника (лот № 200906) продається з аукціону як цілісний майновий комплекс. В розділі сайту "Офіційний текст оголошення" розміщено лист-повідомлення ТБ «Електроні торги України» № 23/06-15/384-ОГ/МЮ/ВГСУ від 23.06.2015 2Щодо розміщення оголошення про проведення електронних торгів на веб-сайті в порядку статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з продажу майна банкрута Боржника, в якому в пункті 2 "Номер лоту" вже зазначений як лот № 200904. 3.23. 24.06.2015 на офіційному сайті Міністерства юстиції України та на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковані оголошення про проведення аукціону з продажу майна Боржника, номер публікації 19462. В публікації Міністерства юстиції України та на офіційному сайті Вищого господарського суду України зазначено, що майно Боржника (лот № 200904) продається з аукціону як цілісний майновий комплекс. При опубліковані оголошення про проведення аукціону, Міністерство юстиції України та Вищий господарський суд України посилаються на лист-повідомлення ТБ "Електроні торги України" № 23/06-15/384-ОГ/МЮ/ВГСУ від 23.06.2015 "Щодо розміщення оголошення про проведення електронних торгів на веб-сайті в порядку статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з продажу майна Боржника (лот № 200904). Останній день прийому заявок на торги зазначений як 30.07.2015 15 год 00 хв. 3.24. 16.08.2017 ТБ "Перший електронний майданчик", яка є правонаступником ТБ "Електронні торги України" (організатора аукціону), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протоколи № 54 від 21.10.2016, № 57/16 від 28.12.2016 загальних зборів учасників, до господарського суду Одеської області надано письмові пояснення з доданими до них документами. 3.25. Відповідно до пункту 1.1 Договору про проведення аукціону від 19.01.2015 в порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник (ліквідатор Фоменко М. С.) доручає, а Організатор (ТБ "Електронні торги України") зобов`язується за свій рахунок провести аукціон продажу майна Боржника. За цим договором Організатор має виключне право на вчинення від імені замовника всіх дій, визначених в пунктом 1.1 Договору (пункт 1.2 Договору). Умови проведення аукціону визначаються Замовником у заявці на проведення аукціону, яка підписується Замовником, зокрема, щодо порядку та особливостей проведення аукціону, повторного та другого повторного аукціону, відповідно до статей 64-66 Закону про банкрутство (пункт 3.2.1 Договору). 3.26. 19.11.2015 на офіційному сайті Міністерства юстиції України та на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковані оголошення про проведення аукціону з продажу майна Боржника, номер публікації 25165. Час розміщення публікації: 09 год 28 хв. на сайті Міністерства юстиції України та 11 год 23 хв на сайті Вищого господарського суду України. В публікації Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України зазначено, що майно Боржника (лот № 200945) продається з аукціону як цілісний майновий комплекс, за початковою вартістю 42 721 847 грн 04 коп. з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні. Час проведення аукціону, з 18.12.2015 з 00:00:00 год. до 04.01.2016 до 11:59:59 год. Розмір гарантійного внеску становить 10 % від початкової вартості лоту та становить 4 272 184 грн 70 коп. Кінцевий строк сплати гарантійного внеску 30.11.2015 до 12:00:00. 3.27. 20.11.2015 на сайті Товарної біржі "Електронні торги України" було опубліковано оголошення про проведення другого повторного аукціону електронних торгів з продажу майна Боржника (лот № 200945). У розділі сайту "Офіційний текст оголошення" розміщено лист-повідомлення ТБ "Електроні торги України" № 18/11-15/582-ОГ/МЮ/ВГСУ від 18.11.2015 "Щодо розміщення оголошення про проведення електронних торгів на веб-сайті в порядку статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з продажу майна банкрута Боржника. Оголошення було розміщено в розділі "ПРАВО ВИМОГИ" сайту ТБ "Електронні торги України". 3.28. Пунктом 6.10 Правил проведення електронних торгів з продажу майна боржників в провадженні у справі про банкрутство (затверджених протоколом загальних зборів членів ТБ "Електронні торги України" № 47 від 26.06.2015) передбачено, що заява про участь в електронних торгах може бути подана виключно в строк, передбачений в оголошенні про проведення аукціону. Після завершення зазначеного строку заяви організатором не приймаються. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам цих Правил організатор повідомляє про це заявника та після надходження гарантійного та реєстраційного внеску на банківський рахунок організатора, допускає заявника до електронних торгів (пункт 6.16 цих Правил). Організатор відмовляє в допуску заявника до електронних торгів, зокрема, якщо на час завершення прийому заяв про участь в електронних торгах не підтверджено зарахування гарантійного та реєстраційного внесків на банківський рахунок організатора (пункт 6.17.3 Правил). 3.29. Згідно з протоколом № 200945 про проведення аукціону у другому повторному аукціоні з продажу майна Боржника брали участь два учасника, а саме переможець аукціону, UAB Naster (номер учасника 200959), ТОВ "Агрохолдинг Бессарабія" (номер учасника 200976). 3.30. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 було витребувано у Акціонерного товариства "Укрексімбанк" відомості щодо перерахованих коштів за придбане майно Боржника з банківського рахунку № НОМЕР_1 у АТ "Укрексімбанк", що належить ТБ "Електронні торги України" (виписки з банківського рахунку із зазначенням платника) за період з 27.11.2015 до 04.01.2016. Відповідно до виписок з банківського рахунку № НОМЕР_1 у АТ "Укрексімбанк", що належить організатору аукціону, ТБ "Електронні торги України", зарахування гарантійного внеску та реєстраційного внеску від ТОВ "Агрохолдинг Бессарабія" відбувалось двома частинами. Першу частину було зараховано 30.11.2015 о 12:11:48 з призначенням платежу "сплата гарантійного внеску за лот № 200945 та реєстраційного внеску за лот № 200945 згідно Рахунку № 200945-1083-0 від 26.11.2015" у сумі 3 600 000 грн 00 коп. Другу частину було зараховано 30.11.2015 о 12:42:39 з аналогічним призначенням платежу у сумі 672 684 грн 70 коп. 3.31. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна Боржника та визнання недійсним договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016, що укладений з переможцем аукціону Закритим акціонерним товариством UAB NASTER та Боржником в особі ліквідатора Фоменко М.С. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 28.05.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 скасовано, справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що при новому апеляційному розгляді справи апеляційному суду належить перевірити обставини припинення зобов`язання щодо виплати заробітної плати ОСОБА_1 шляхом внесення коштів ліквідатором Боржника на депозитний рахунок нотаріуса та дотримання нотаріусом процедури повідомлення ОСОБА_1 про наявність коштів внесених на його ім`я ліквідатором боржника; розглянути доводи конкурсного кредитора - Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт", викладені у заяві про приєднання до апеляційної скарги, на предмет порушення його прав оспорюваним правочином та по суті доводів апелянта ОСОБА_1 про порушення норм законодавства про банкрутство при проведенні оспорюваних торгів, з огляду на його приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 ; з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду як апеляційної скарги ОСОБА_1 , так і заяви Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 про відповідність вимогам закону оспорюваного правочину з продажу майна боржника з публічних торгів та обґрунтованість ухвали місцевого суду 07.03.2018 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину з продажу майна боржника з аукціону 10.02.2016. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018р. залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.03.2018р. скасованого, справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг 4.1. 06.02.2026 ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Нестеренко Олег Анатолійович (якого призначено ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2023) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" подали касаційні скарги, у яких, з урахуванням заяв про усунення недоліків касаційної скарги на вимогу Суду в ухвалах від 02.03.2026 про залишення скарг без руху, просять скасувати постанову Центрального господарського суду від 03.12.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ТОВ "Краянліфт" у повному обсязі.

5. Доводи осіб, які подали касаційні скарги 5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі ліквідатора Боржника арбітражного керуючого Нестеренка О. А., підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди: - порушили статті 520, 528 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.12.2019 справа № 709/1089/17, та помилившись у висновках, що кредитор ОСОБА_1 не прийняв виконання обов`язку Боржника арбітражним керуючим Фоменко М. С., що не відповідає фактичним обставинам справи про перерахування Боржником на рахунок нотаріуса коштів в рахунок погашення кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 , який отримав 291 375 грн 66 коп.; - порушили норми статей 9, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 42, 58, 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з помилковим висновком про допущенні порушення при визначенні початкової вартості майна Боржника, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.08.2024 року у справі № 824/10/23 щодо однієї із форм оцінки майна як рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна); - вдалися до суб`єктивної оцінки факту розміщення оголошень на нерухомому майні Боржника під час його реалізації, проігнорувавши положення частини третьої статті 58 Закону про банкрутство, які не ставлять кількість, порядок, розмір оголошення про продаж нерухомого майна на аукціоні на нерухомому майні в залежність від площі такого нерухомого майна, не врахувавши також, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку документального засвідчення, ліквідатором або організатором аукціону, факту розміщення оголошення про продажу майна на аукціоні на нерухомому майні, як і не встановлено необхідності додавання такого підтвердження до оголошень про аукціони, що розміщені на веб-сайтах Вищого господарського суду України, Міністерства юстиції України та організатора аукціону, тоді як відсутні висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування частини третьої статті 58 Закону про банкрутство в частині питання про те, чи є обов`язок ліквідатора (організатора аукціону) документально підтверджувати факт розміщення оголошення про продаж на нерухомому майні та яким чином, з огляду на відсутність законодавчо визначеного порядку такого підтвердження та з урахуванням презумпції правомірності правочину; - помилились у висновках про обтяження майна Боржника, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, та з огляду на факт погодження Фондом державного майна України наданого ліквідатором переліку ліквідаційної маси Боржника, що свідчить про виконання ліквідатором вимог розділу 7.4 Порядку погодження планів санацій, мирових угод та переліків ліквідаційних мас, затвердженого Фондом державного майна України наказом № 895 від 06.06.2007, в тому числі й щодо надання ліквідатором відомостей про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, яке включено до переліку ліквідаційної маси (разом з відповідними підтвердними документами) та про достовірність таких відомостей щодо майна, що увійшло до переліку ліквідаційної маси Боржника, тоді як Фонд державного майна України, який є учасником у справі про банкрутство, не заперечував виконання ліквідатором вимог Порядку погодження планів санацій, мирових угод та переліків ліквідаційних мас, затвердженого зазначеним наказом № 895 від 06.06.2007; - суди не дослідили обставину того, чи належать об`єкти нерухомого майна, зазначені в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 63521090 від 14.07.2016 щодо об`єктів нерухомого майна за місцезнаходженням за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2 та вул. Шота Руставелі, 5; до об`єктів нерухомого майна, що увійшли до ліквідаційної маси та були реалізовані на другому повторному аукціоні; - порушили норми статей 387, 388 ЦК України, не врахувавши застосування заявниками неналежного способу захисту у спірних правовідносинах (витребування майна замість визнання аукціону недійсним), оскільки суди, задовольнивши вимоги, не вирішили питання про повернення майна (реституцію) та не дослідили, хто є поточним власником майна, що є неефективним способом захисту, не врахувавши при цьому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19. 5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі ТОВ "Юг-Сервіс-06" підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди: - неправильно застосували статтю 16 ЦК України, статті 2 Господарського кодексу України (що діяв станом на дату прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали), статті 2, 4, 5 ГПК України, оскільки не врахували застосований заявниками неефективний спосіб захисту порушеного права, адже задоволення вимог про визнання результатів першого, повторного та другого повторного аукціонів з продажу цілісного майнового комплексу банкрута та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами другого повторного аукціону, не призведе до захисту або відновлення можливо порушених прав зазначених кредиторів, тоді як вимога про недійсність виконаного правочину може бути ефективним способом захисту, якщо вона поєднується з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину (витребування майна тощо), не врахувавши при цьому висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц,від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, від 11.07.2024 у справі № 926/2179/20, а також постановах Великої Палати Верховного Суду: від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12- 204гс19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19. - порушили частину третю статті 55 Закону про банкрутство (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) щодо висновків про порушення правил розміщення оголошення про продаж майна безпосередньо на нерухомому майні, щодо оцінки майна, щодо строків для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні, переклавши тягар доказування відповідних обставин на ліквідатора, не врахувавши при цьому висновки Верховного Суду, які викладені у постановах: від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 21.11.2024 у справі № 911/2794/21 (911/3542/23), від 24.06.2025 у справі № 909/270/21 (909/442/24); - порушили статті 58, 59, 61, 63, 64-68 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", помилившись у висновках про надання ліквідатором та організатором аукціону учасникам аукціону недостовірної інформації щодо предмету аукціону, умов реєстрації учасників аукціону та порядку його проведення, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо необхідності встановлення судом порушень, що могли вплинути на результат торгів, які викладені у постановах: від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі № 11/19, від 06.04.2021 у справі № 5027/398-6/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12, від 06.10.2022 у справі № 911/1902/17, від 15.02.2023 у справі № 295/17258/21, від 14.02.2024 у справі № 554/154/22.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 6.1. Заступник прокурора Одеської обласної прокуратури, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, представник працівників Боржника Євлаш Олександр Вікторович та ОСОБА_1 у відзивах на касаційні скарги заперечують викладені в них аргументи з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на: - недобросовісності кредитора ТОВ "Юг-Сервіс-06", який виконує функцію підконтрольного суб`єкта впливу в процедурі банкрутства; - незазначення заявниками касаційних скарг про втручання у свої права внаслідок прийняття цих судових рішень; - незазначення скаржниками належних підстав для касаційного оскарження; - посилання скаржників на нерелевантну судову практику; - неврахування скаржниками виконання судами вказівок Верховного Суду, наданих під час попереднього розгляду справи; - фактичній імітації оспорюваного аукціону з метою купівлі державного майна за найнижчою ціною.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо захисту права на майно, відчужене у боржника у процедурі банкрутства 8.1. Суди встановили, що предметом спору у цій справі за вимогами заявників, якими є визнані судом у цій справі кредитори Боржника, ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЯН ЛІФТ" (пункти 3.2, 3.3), став проведений у межах провадження у справі про банкрутство Боржника оскаржуваний аукціон, за результатами якого на користь ЗАТ UAB Naster як переможця було продано майно Боржника як цілісний майновий комплекс, про що з переможцем аукціону ЗАТ UAB NASTER та Боржником в особі ліквідатора Фоменка М. С. укладений оспорюваний договір від 10.02.2016 купівлі - продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні (пункти 1.2, 1.4, 3.4, 3.16, 3.18, 3.29). Отже спір у цій справі був ініційований щодо цілісного майнового комплексу Боржника (у складі якого перебувають також декілька об`єктів нерухомого майна Боржника у зв`язку із їх реалізацією за результатами проведення у справі про банкрутство Боржника оспорюваних публічних торгів (аукціону) від 04.01.2016 (пункти 3.4, 3.18). 8.2. У цій справі заявники обґрунтовують вимоги порушенням правил організації і проведення оспорюваного аукціону, відповідною незаконністю реалізації цілісного майнового комплексу Боржника на оспорюваному аукціоні, зокрема також і через перебування під обтяженням із забороною на відчуження (арешт) окремих об`єктів нерухомого майна Боржника у складі цілісного майнового комплексу під час його реалізації, що спричинило реалізацію цілісного майнового комплексу Боржника на оспорюваному аукціоні за значно заниженою ціною (пункти 1.3, 1.5). Тож заявники вважають, що фактом реалізації ліквідатором Боржника на аукціоні, результати якого оспорюються, цілісного майнового комплексу Боржника та порушенням правил порядку організації, підготовки та проведення аукціону відбулось порушення як права Боржника на продане майно, так і інтересів заявників, вимоги яких не були задоволені у повному обсязі, які зацікавлені в реалізації майна Боржника за якомога вищою ціною з метою найповнішого задоволення вимог кредиторів Боржника (пункти 1.3, 1.5). 8.3. За змістом статті 7 КУзПБ спори про визнання недійсними результатів аукціону вирішує господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України. Наведені правила КУзПБ застосовуються щодо розгляду вимог за поданими ОСОБА_1 та ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" як у 2017 році, так і у грудні 2018 року заявами про недійсність оспорюваних результатів аукціону та укладеного за результатам його проведення договору купівлі-продажу (пункти 1.2, 1.4) з огляду на введення в дію з 21.10.2019 КУзПБ, враховуючи положення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу щодо застосування його положень при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство (за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації), а також з урахуванням перебування цієї справи про банкрутство Боржника з 25.07.2014 на стадії ліквідаційної процедури (пункт 1.1). 8.4. Згідно зі статтею 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. 8.5. Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. 8.6. Разом з тим, суд не має права самостійно змінювати предмет і підстави позову, адже це могло б свідчити про порушення принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін і диспозитивності (подібний висновок викладений Верховний Судом у постанові від 02.02.2023 у справі № 922/2507/18). Відтак, надаючи оцінку предмету та підставам позову, суд повинен здійснювати правильну правову кваліфікацію таких правовідносин та застосовувати для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, а не змінювати предмет та/або підстави позову. 8.7. У зв`язку з викладеним Суд доходить висновку, що попри те, що предметом спору у цій справі заявники зазначили оспорювані результати аукціону та укладеного за результатами їх проведення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Боржника, метою вирішення цього спору є повернення цього майна Боржнику (до складу ліквідаційної маси) задля повторної реалізації цього майна у процедурі банкрутства Боржника з дотриманням порядку організації, підготовки та проведення відповідних торгів з продажу державного майна за найвищою ціною та задоволення вимог Кредитора. Отже, об`єктом захисту у спірних правовідносинах є похідний інтерес заявників як кредиторів від відповідного інтересу Боржника, що у спірних правовідносинах полягає у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси Боржника. Тому відповідні вимоги заявників у спірних правовідносинах спрямовані на наповнення ліквідаційної маси Боржника, а інтерес кредиторів як осіб, які оскаржують результати оспорюваного аукціону, полягає у відчуженні повернутого в ліквідаційну масу майна Боржника за максимально високою ціною та задоволенні за рахунок цього майна наявних грошових вимог до Боржника. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої щодо кола осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника (стаття 55 Закону про банкрутство) уточнені та актуалізовані згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункт 100). 8.8. Щодо порядку та способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах Суд зазначає про таке. За змістом статей 15, 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (який був чинним на момент звернення заявників із вимогами у спірних правовідносинах) особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.) Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. 8.9. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача. Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21). Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18). Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. 8.10. Крім того, згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 22)). 8.11. Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи. Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто повинне залежати як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17). Тож особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами спору. 8.12. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (Провадження № 12-25гс21). 8.13. Під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна важливим є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору. У правовідносинах з повернення майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, для вирішення питання, кому належить право на пред`явлення позову і з якими саме вимогами (про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу чи про витребування майна) необхідно з`ясовувати, у кого перебуває у власності майно на момент виникнення спору, чи був боржник власником відчуженого на аукціоні майна та відповідно у який спосіб позивач має захистити саме своє право у разі його порушення. У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункти 131-135). 8.14. Щодо ефективності таких способів захисту прав як визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за результатами його проведення договору купівлі продажу, заявлені вимоги про що були розглянуті у спірних правовідносинах, Суд зазначає про таке. 8.15. За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункт 88), порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону, правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону, правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (див. подібні за змістом висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 904/3388/15, від 11.08.2020 у справі № 924/1708/14, від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, від 07.10.2021 у справі № 922/3059/16, від 29.06.2022 у справі № 23/334-б (910/3657/21), від 06.10.2022 у справі № 911/1902/17). 8.16. Відповідно до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235 ЦК України) (зобов`язально-правовий спосіб захисту), так і з позовом про витребування майна (статті 330, 387, 388 ЦК України) (речово-правовий спосіб захисту). На практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням його майна. 8.17. Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право. Отже захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин (за договором тощо) та якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно, зокрема в добросовісного набувача. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 6-3104цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18), та аналогічними висновками Верховного Суду в постановах від 11.04.2018 у справі № 904/9655/16 та від 16.07.2020 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129. 8.18. Натомість реституція це спеціальна форма відновлення становища, що існувало до порушення, сутність якої полягає в поверненні сторін правовідношення у стан, який передував вчиненню певної протиправної дії. Реституція може поставати як реституція володіння (повернення кожною із сторін недійсного правочину того, що така сторона за ним отримала) або ж як компенсаційна реституція відшкодування (в грошовій чи негрошовій формі) вартості одержаного у разі неможливості його повернення в натурі. Реституція як правовий наслідок недійсності правочину та спосіб захисту суб`єктивного цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Тобто застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином за положеннями статті 216 ЦК України є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц, від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/7606/17, від 11.07.2018 у справі № 910/8955/16, від 06.08.2019 у справі № 910/1922/18, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 757/57019/17-ц, від 24.06.2021 у справі № 331/4782/18). 8.19. В постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі пред`явлення вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника правовим наслідком їх задоволення судом є повернення відчуженого з порушенням вимог Закону про банкрутство майна до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку заявлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору (пункт 184). 8.20. З огляду на викладене, якщо майно боржника за результатом проведеного аукціону у справі про банкрутство перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону. Якщо ж за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону). Пред`явлення вимог подібного змісту узгоджується з положеннями абзацу другого частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, де чітко визначено, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу майна боржника, та статті 216 ЦК України, яка передбачає правовим наслідком недійсності правочину застосування реституції. У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункти 131-135) (пункти 137-149). 8.21. Поряд з викладеним, щодо застосування такого способу захисту порушеного права як застосування реституції, Суд зазначає також про таке. За змістом положень частин першої-третьої, п`ятої та шостої статті 203, частин першої, третьої статті 215 ЦК України при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15). Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. 8.22. Проте, якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 11.03.2025 у справі № 924/1341/23 з посиланням на висновки в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19). При цьому, уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду у пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України). 8.23. Тобто позовна вимога про визнання виконаного (частково виконаного) правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача". У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої, зокрема в постанові від 11.03.2025 у справі № 924/1341/23 8.24. Між тим, всупереч наведеним висновкам (пункти 8.21- 8.23) жодний із заявників ( ОСОБА_1 або ТОВ "Краянліфт") у цьому провадженні не заявили за правилами статті 216 ЦК України вимог про застосування реституції щодо майна у складі цілісного майнового комплексу Боржника, що було продано за результатами проведення оспорюваного аукціону за оспорюваним договором купівлі-продажу та перебуває на момент вирішення цього спору у власності переможця аукціону, а саме ЗАТ UAB Naster. 8.25. А тому Суд доходить висновку, що правові наслідки задоволення пред`явлених заявниками у цій справі (провадженні) вимог про недійсність результатів аукціону з реалізації цілісного майнового комплексу Боржника та укладеного за результатами його проведення договору купівлі-продажу не призведуть до відновлення порушеного права у спірних правовідносинах на майно, що реалізовано за результатами проведення оспорюваного аукціону та перебуває у власності переможця аукціону ЗАТ UAB Naster. 8.26. Поряд з цим, у цій справі про банкрутство на момент вирішення спору щодо оспорюваного аукціону та укладеного з його переможцем договору купівлі-продажу один із заявників стверджує факт вибуття частини реалізованого на аукціоні майна Боржника від переможця аукціону, ЗАТ UAB Naster, на користь третьої особи, Одеської міської ради як кінцевого набувача такого майна (пункти 1.2, 1.4, 1.5). 8.27. У разі ж відчуження на аукціоні у справі про банкрутство майна, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна (у спірних правовідносинах похідного інтересу заявників як кредиторів Боржника, пункт 8.7 цієї постанови) здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України. Для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у тому числі в разі якщо перший з договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19). У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 (Провадження № 12-41гс23) (пункти 131-135) (пункт 155) з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 у справі № 908/976/19. 8.28. Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не заявляв також і вимог про витребування реалізованих на спірному аукціоні у складі цілісного майнового комплексу Боржника належних йому об`єктів нерухомого майна Боржника від третіх осіб, Одеської міської ради, яка, за ствердженням іншого заявника Боржника (ТОВ "Краянліфт") є кінцевим набувачами такого майна (пункти 1.2, 1.4, 1.5). 8.29. Водночас Суд звертає увагу, що суди (і місцевий, і апеляційний) не розглядали вимоги про витребування відповідного майна від його кінцевих набувачів за правилами статті 388 ЦК України, які були заявлені іншим заявником, а саме ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" (пункт 1.6, 1.7), однак які не були прийняті до розгляду та відхилені судом (пункти 1.8, 1.9 цієї постанови). При цьому Суд не погоджується з викладеними в оскаржуваній ухвалі мотивами місцевого суду згідно з ухваленим судом в ході розгляду цього спору, а саме 27.03.2023 у судовому засіданні протокольним рішенням (зафіксованим у протоколі судового засідання від 27.03.2023) для відмови ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" у прийнятті доповнень до заяви (про скасування результатів аукціону та визнання недійним договору купівлі-продажу) із додатковою вимогою про витребування від Одеської міської ради на користь Боржника частини проданого за результатами оспорюваного аукціону нерухомого майна Боржника, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке. 8.30. Так, не є належними наведені місцевим судом в оскаржуваній ухвалі мотиви для неприйняття до розгляду та відхилення наведених доповнень ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" до власної заяви, а саме мотиви, якими є зміна після подання ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" заяви та початку її розгляду судом відповідно до статті 7 КУзПБ форми провадження, у якому підлягає розгляду спір про повернення (витребування) майна боржника, з продовженням розгляду судом відповідного виду спору в порядку позовного провадження за правилами ГПК України, оскільки такі мотиви, окрім зазначення судом про зміну форми провадження з розгляду спору щодо визнання недійсними результатів аукціону, не містять в собі жодних встановлених судом процесуальних або інших порушень з боку ТОВ "КРАЯН ЛІФТ". Зокрема, відповідні мотиви суду не містять посилання на порушення конкретних положень ГПК України та /або спеціальних норм КУзПБ щодо порядку та умов доповнення поданої ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" заяви по суті (про скасування результатів аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу) додатковою вимогою про витребування від Одеської міської ради на користь Боржника частини проданого за результатами оспорюваного аукціону нерухомого майна Боржника. Тоді як правила доповнення / зміни позовних вимог визначені положеннями частини третьої статті 46 ГПК України, згідно з якими до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Між тим, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції (погодившись із висновками місцевого суду щодо неприйняття до розгляду та відхилення доповнення ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" власної заяви вимогою про витребування від кінцевого набувача частини проданого за результатами проведення оспорюваного аукціону майна) не зазначили про порушення (недотримання) ТОВ "КРАЯН ЛІФТ", зокрема наведених приписів статті 46 ГПК України щодо порядку, строків та підстав зміни предмету або підстави позову. 8.31. У зв`язку з викладеним, за наведених процесуальних порушень, через які суд не розглянув доповненні ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" вимоги про витребування від кінцевого набувача частини проданого за результатами проведення оспорюваного аукціону майна, є передчасним розгляд та вирішення судом по суті спору у цій справі щодо скасування результатів аукціону та визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Боржника. Суд же апеляційної інстанції наведених процесуальних порушень не врахував та не усунув. Тож суди не надали належної правової оцінки фактичним обставинам справи та аргументам заявників в контексті як первинно заявлених, так і контексті доповненої ТОВ "КРАЯН ЛІФТ" вимоги про витребування частини майна Боржника від третіх осіб, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 8.32. Дійшовши цього висновку, Суд частково погоджується з відповідними аргументами скаржників (пункти 5.1, 5.2) в тій частині, в якій скаржники зазначають про неврахування судами необхідності застосування ефективного способу захисту порушеного права на майно Боржника у спірних правовідносинах та про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. 8.33. Поряд з цим, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості за правилами статті 300 ГПК України з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку, що у зв`язку зі скасуванням оскаржуваних судових рішень за наведених процесуальних порушень справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення відповідних процесуальних порушень зі здійсненням розгляду та вирішення спору за вимогами заявників з урахуванням тих вимог, що належно заявлені ними у спірних правовідносинах відповідно до вимог процесуального закону. Під час нового розгляду справи суду необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку аргументам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а отже вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи. 8.34. Поряд з цим Суд відхиляє аргументи скаржників (пункти 5.1, 5.2) в тій частині, в якій вони апелюють до недоведення належними доказами у справі право ОСОБА_1 ініціювати спір у цій справі щодо оспорення результатів аукціону з продажу цілісного майнового комплексу Боржника та відповідного договору купівлі-продажу та щодо недоведення порушення порядку підготовки, організації, проведення аукціону та відсутність підстав для задоволення заявлених вимог у цьому спорі, оскільки, за висновку про необхідність вирішення відповідного спору з урахуванням належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, заявлення, однак неприйняття судом до розгляду відповідних вимог у цій справі (пункти 8.30, 8.31) відповідні аргументи є передчасними. А тому у Суду у цьому касаційному провадженні відсутні підстави оцінювати висновки судів в оскаржуваних рішеннях в частині дотримання/порушення порядку підготовки, організації та проведення оспорюваного аукціону, укладення оспорюваного договору купівлі-продажу. 8.35. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 8.36. Дійшовши висновку про направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду, судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються. Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" арбітражного керуючого Нестеренка О. А. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СЕРВІС-06" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального господарського суду від 03.12.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.06.2023 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 скасувати.

3. Справу № 1-24-7-5/297-06-7817 в скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді К. М. Огороднік В. Я. Погребняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»