Постанова 4872 № 1-24-7-5/297-06-7817

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 1-24-7-5/297-06-7817 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ярош А.І. суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М., секретар судового засідання Молодов В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області, Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування", ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року про закриття провадження (суддя Волков Р.В.) по справі №1-24-7-5/297-06-7817 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕКСТІЛЬМАШ" до Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "КРАЯН" за участю Фонду державного майна України Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції Одеської обласної прокуратури про визнання Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "КРАЯН" банкрутом, представники сторін: Від прокуратури - Ейсмонт С.О., посвідчення № 057916, дата видачі : 06.11.20; Від ОСОБА_1 - Федько Г.М., довіреність № 01-18-18, дата видачі : 10.01.18; Від Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції - Волков Д.О., довіреність № 03-05/457, дата видачі : 10.01.20; Кредитор - ОСОБА_2, паспорт серія № НОМЕР_1 , дата видачі : 24.03.97; Від ОСОБА_2 - Лепеха К.Г., Ордер Кредитор - ОСОБА_3, паспорт серія № НОМЕР_2 , дата видачі : 03.06.96; Кредитор - ОСОБА_4, паспорт серія № НОМЕР_3 , дата видачі : 01.10.98; Кредитор - ОСОБА_5, паспорт серія № НОМЕР_4 , дата видачі : 27.04.00; Кредитор - ОСОБА_6, паспорт серія № НОМЕР_5 , дата видачі : 20.11.97; Кредитор - ОСОБА_13, паспорт серія № НОМЕР_6 , дата видачі : 19.04.00; Інші представники в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином. В провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року (суддя Волков Р.В.) по справі №1-24-7-5/297-06-7817 клопотання представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (від 15.06.2020 за вх.№15296/20) про закриття провадження у справі про банкрутство - задоволено. Провадження у справі №№ 1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Краян"- закрито. Ухвала мотивована тим, що 02.10.2019 прийнято Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ. Даний закон набрав законної сили 20.10.2019. Пунктом 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Враховуючи дату набрання законної сили цим законом, то відповідні процедури ліквідації не застосовуються до 20.10.2022р.. Враховуючи те, що боржник є акціонерним товариством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно нього не застосовується судова процедура ліквідації, а перехід до іншої процедури після визнання боржника банкрутом чинним Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено, суд першої інстанції дійшов висновку, що справа не підлягає подальшому розгляду господарським судом. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства. 07.09.2020 року до суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року по справі №1-24-7-5/297-06-7817, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2020, що перешкоджає подальшому провадженню у справі №1-24-7-5/297-06-7817, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга обґрунтована тим, що провадження у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" регулювалось ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З 21 жовтня 2019 року введено в дію положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі -Кодекс) від 18.10.2018 №2597-VIII. Згідно з преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Пунктами 1, 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність : ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості ВР України, 1992р., №31, ст. 440 із наступними змінами); Постанова ВР України «Про введення в дію ЗУ «Про банкрутство» (Відомості ВР України, 1992 р., №31, ст. 441); ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (Відомості ВР України, 2014 р., №28, ст. 940; 2015 р., №43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього Кодексу. Відповідно до п. 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Крім того, 20.10.2019 набрав чинності ЗУ «Про визнання таким, що втратив чинність, ЗУ «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-ІХ. По - друге, частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 ч. 3, 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Проте, на час подання апеляційної скарги відповідна заява на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надходила, що є порушенням процесуальних прав. Тобто, скаржник вважає, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції керувався виключно доводами лише одного учасника справи, що не відповідає основним засадам (принципам) господарського судочинства. Проаналізувавши норму пункту 2 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ, апелянт вважає, що дана норма передбачає не застосування ліквідаційної процедури у справах про банкрутство державних підприємств, якщо така ліквідаційна процедура не була застосована раніше. Тобто дана норма забороняє переходити у справах про банкрутство державних підприємств від процедури розпорядження майна чи санації до ліквідаційної процедури протягом трьох років з дня набрання чинності такою нормою. Однак жодних вказівок на необхідність припинення уже існуючої ліквідаційної процедури чи процедури санації, яка; була розпочата до 20.10.2019, Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ, не містить. Окрім того, висновок суду першої інстанції, що з підстав набрання законної сили ЗУ «Про визнання таким, що втратив чинність ЗУ «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ, необхідно закрити провадження у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство, оскільки дана справа не підлягає розгляду господарськими судами України, є безпідставним та незаснованим на нормах Господарського процесуального кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства. 07.09.2020 року до суду надійшла апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року (суддя Волков Р.В.) по справі №1-24-7-5/297-06-7817, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2020, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає аналогічні доводи як і в апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Прокурор вважає, що норми Кодексу України з процедур банкрутства та ГПК України не передбачають такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, як не застосування ліквідаційної процедури у справах про банкрутство державних підприємств. Водночас, жодних вказівок на необхідність припинення уже існуючої ліквідаційної процедури чи процедури санації, яка була розпочата до 20.10.2019 року, Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ, не містить. Норми даного закону не передбачають можливість припинення уже застосованої ліквідаційної процедури та закриття з цих підстав провадження у справі про банкрутство. Прокурор зауважує, що за цей час у справі залишились нерозглянутими досить багато заяв та клопотань від учасників процесу, через яких заява ТОВ «Краян Ліфт» про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ ХК Краян (надійшла до суду 02.01.2019), аналогічна заява ОСОБА_2 (на розгляді з липня 2017 року), заява ВАТ «Укрінкран» про визнання частково недійсними результатів першого аукціону з продажу майна боржника (з початку 2017 року), ОСОБА_1 про визнання частково недійсними результатів першого аукціону з продажу майна боржника (з початку 2017) та інші. Судом протиправно не зазначено про результат розгляду всіх клопотань та заяв при винесенні оскаржуваної ухвали. 24.09.2020 року до суду надійшла апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року (суддя Волков Р.В.) по справі №1-24-7-5/297-06-7817, в якій апелянт просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що ліквідаційну процедуру було відкрито ухвалою суду від 25.07.2014 року, Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ набрав законної сили 20.10.2019 року. Апелянт зауважує, що закон зворотної сили не має, якщо інше не сказано в тексті законодавчого акту. В тексті Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ не вказано, що він має зворотну силу, тому його норми не можуть бути підставою для закриття провадження по справі, яка знаходиться на стадії процедури ліквідації. З аналізу тексту Закону України Про визнання таким, що втратив чинність Закон України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» №145-ІХ, вбачається що він врегульовує правовий режим об`єктів права державної власності, які були включені Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» № 847-XIV від 07.07.1999 року у список об`єктів державної власності які не підлягають приватизації. Зазначене знаходить своє підтвердження зокрема, у ч.3 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» № 145-ІХ, відповідно до якої забороняється вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом № 145-ІХ від 02.10.2019 року, були включені до переліків затверджених Законом № 847-XIV від 07.07.1999 року. Зазначене коригується з положеннями ч.3 ст.214 ГК У країни та статті 96 КУзПБ, вимога щодо незастосування процедур санації та ліквідації до боржників у справах про банкрутство встановлена лише для підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, та включені у встановленому порядку до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації. Боржник - ВАТ ХК Краян, не включений до списку об`єктів права державної власності, які не підлягають приватизації. Також скаржник посилається на лист Міністерства Юстиції України від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", згідно якого зазначено, що неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя самого регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права. Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акту, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим загальним актом. Кодекс України з процедур банкрутства, є спеціальним актом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника. Кодексом не встановлена така підстава як заборона застосування ліквідаційної процедури, для закриття провадження по справі про банкрутство. ЗУ №145-IX від 02.10.2019 року набрав законної сили 20.10.2019 року, Кодекс України з процедур банкрутства набрав законної сили 21.10.2019 року. Таким чином, застосовуються норми права, які були прийняті пізніше, в даному випадку норми Кодексу України з процедур банкрутства. Заборона застосування ліквідаційної процедури, яка встановлена Законом № 145-ІХ від 02.10.2019 року, не встановлена як підстава для закриття провадження по справі про банкрутство Кодексом України з процедур банкрутства. Всупереч вимогам ч.2 ст.231 ГПК України, суд в ухвалі про закриття провадження по справі не надав ВАТ «Укрінкран» роз`яснення, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд спору між ВАТ «Укрінкран» та боржником. Скаржник вважає, що ухвалюючи рішення про закриття провадження по справі про банкрутство ВАТ ХК Краян, суд позбавляє сторони та інших учасників справи поновити свою участь у провадженні по справі про банкрутство ВАТ ХК Краян, та відповідно позбавляє їх і права на захист своїх порушених прав, т.я. справа закрита та повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. При ухваленні рішення про закриття провадження по справі, суд не врахував що спір між ВАТ Укрінкран та ВАТ ХК Краян розглядається в порядку ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 7 Кодексу, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Таким чином, на думку скаржника, суд ухвалюючи рішення про закриття провадження по справі про банкрутство ВАТ ХК Краян, в межах якої розглядався спір, стороною якого був боржник, повинен був, по перше: винести окреме рішення щодо спору між ВАТ Укрінкран та ВАТ ХК Краян, та, по друге: це рішення суд повинен винести за правилами, які встановлені Господарським процесуальнім кодексом України, а не Кодексом України з процедур банкрутства. 05.10.2020 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року (суддя Волков Р.В.) по справі №1-24-7-5/297-06-7817, в якій апелянт просить скасувати ухвалу, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга містить аналогічне обґрунтування, як і апеляційні скарги прокуратури, Пенсійного фонду та ВАТ «Укрінкран». Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі №1-24-7-5/297-06-7817 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року. Призначено розгляд справи №1-24-7-5/297-06-7817 на 24 листопада 2020 року о 10-30 год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року (суддя Волков Р.В.) по справі №1-24-7-5/297-06-7817, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань. Призначено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області по справі №1-24-7-5/297-06-7817. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року. Призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області по справі №1-24-7-5/297-06-7817. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі №1-24-7-5/297-06-7817 за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року. Призначено апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування" до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області по справі №1-24-7-5/297-06-7817. 24.11.2020 року до суду надійшли письмові пояснення по справі від ОСОБА_2 , в яких останній підтримує апеляційні скарги, ухвалу суду першої інстанції від 19.08.2020 року, вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з аналогічних мотивів, які викладені в апеляційних скаргах. У судове засідання 24.11.2020 з`явились представник прокуратури Одеської області, представник ОСОБА_1 - Федько Г.М., представник ОСОБА_2 - адвокат Лепеха К.Г., представник Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції, та кредитори - фізичні особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Представники інших учасників судового процесу, в тому числі інші кредитори фізичні особи, в судове засідання не з`явились. Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином Південно-західним апеляційним господарським судом. 24.11.2020 року до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Фоменко Мілени Сергіївни про відкладення розгляду апеляційних скарги на іншу дату, мотивоване тим, що у працівників підприємства, керівником якого являється Фоменко М.С., за результатами тестування виявлено інфікування вірусом COVID-19, тому остання перебуває на самоізоляції до 01.12.2020 року та не зможе прийняти участь в судовому засіданні. До клопотання додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Нікапласт-Україна», з якого вбачається, що керівником товариства є ОСОБА_8 , та наказ ТОВ «Нікапласт-Україна» №57к від 17.11.2020 року «Про самоізоляцію працівників, контактувавших з хворими на COVID-19». При розгляді даного клопотання, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України"). Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини"). Колегія суддів зауважує, що учасники справи мають можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис"; мають право доступу до матеріалів справи в електронному вигляді в системі "Електронний суд" після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку. Частиною 4 ст.197 ГПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Водночас арбітражний керуючий Фоменко М.С. та інші представники, які не з`явились до суду, не скористались правом подання письмових пояснень по справі шляхом направлення їх поштою або в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, на електронну пошту суду, не повідомляли про намір взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у резолютивних частинах ухвал суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що кредитори по справі №1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство ВАТ «ХК «Краян» про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлялись, в тому числі через комітет кредиторів відповідно до приписів ч. 6 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства. Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне: Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019, якою було призначено розгляд справи на 13 січня 2020 року о 14:00год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 26.12.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отримавши апеляційну скаргу сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».) Враховуючи викладені обставини, а також те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання арбітражного керуючого Фоменко М.С. про відкладення розгляду справи та здійснення розгляду касаційної скарги у визначену дату за наявними у матеріалах справи документами. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків. Предметом апеляційного перегляду у даному випадку є ухвала Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року про закриття провадження у справі №№ 1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Краян". Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2006 (т. 1 а.с 1-3) прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕКСТІЛЬМАШ» до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «КРАЯН», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2006 (т. 1 а.с. 157-160) визнано ТОВ «Укртекстільмаш» кредитором ВАТ «Холдингова компанія «Краян», введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майном боржника призначено арбітражного керуючого Сафронову С.В., залучено до участі у справі Фонд державного майна України як учасника у справі про банкрутство ВАТ «Холдингова компанія «Краян». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007 (т. 19 а.с. 131-137) затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «Холдингова компанія «Краян» з вказівкою сум визнаних вимог та черговістю їх задоволення. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2007 (т. 32 а.с.113-118) введено процедуру санації ВАТ «ХК «Краян», призначено керуючим санацією ВАТ «ХК «Краян» арбітражного керуючого Нестеренко С.С. Постановою господарського суду Одеської області від 25.07.2014 припинено процедуру санації ВАТ «Холдингова компанія «Краян» та припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Фоменко М.С., визнано ВАТ «Холдингова компанія «Краян» - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, передбачену ст.ст. 37 - 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначено ліквідатором ВАТ «Холдингова компанія «Краян» арбітражного керуючого Фоменко М.С.. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015р. затверджено поданий ліквідатором ВАТ „Холдінгова компанія „Краян" арбітражним керуючим Фоменко М.С. реєстр грошових вимог кредиторів ВАТ „Холдінгова компанія „Краян" з вказівкою визнаних сум та черговістю їх задоволення. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2015р. затверджено поданий ліквідатором ВАТ „Холдінгова компанія „Краян" арбітражним керуючим Фоменко М.С. реєстр грошових вимог кредиторів до ВАТ „Холдингова компанія „Краян" з вказівкою визнаних сум та черговості їх задоволення. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2015р. визнано вимоги кредиторів ВАТ „Холдингова компанія „Краян" по заборгованості із заробітної плати у відповідності з положеннями Закону (№2343-ХІІ) у визначених ліквідатором банкрута розмірах та внесено до реєстру вимог кредиторів з вказівкою черговості задоволення. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. визнано кредиторські вимоги колишніх працівників ВАТ „Холдингова компанія „Краян" відповідно до поданих ліквідатором ВАТ „Холдингова компанія „Краян" - арбітражним керуючим Фоменко М.С. реєстрів грошових вимог кредиторів до ВАТ „Холдингова компанія „Краян", з нарахованих, але не виплачених сум належних працівникам при звільненні. 04.01.2016 проведено аукціон з продажу майна боржника (т. 111, а.с. 53-69), за результатами якого між боржником в особі ліквідатора Фоменко М.С. (продавець) та UAB NASTER (покупець) укладеного договір від 10.02.2016 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні (т. 111, а.с. 70-73) та складено акт про передання права власності на куплене нерухоме майно (цілісний майновий комплекс ВАТ «ХК «Краян») (т. 111, а.с. 74-84). 15.06.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про закриття провадження у справі №1-24-7-5/297-06-7817, мотивоване посиланням на пункт 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ, ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник зазначив, що враховуючи те, що боржник є державним товариством відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно нього не застосовується судова процедура ліквідації, а перехід до іншої процедури після визнання боржника банкрутом чинним Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено. (т.143 а .с.97-98) 30.07.2020 до суду надійшли заперечення Фонду державного майна України щодо закриття провадження у справі, в яких Фонд зазначав, що ст.231 ГПК України містить виключений перелік підстав для закриття провадження, серед яких не має жодної, на яку посилався заявник (т.143 а.с.239). Дослідивши матеріали справи, з урахуванням доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків. 21.10.2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Згідно з частиною 1 статті 2 названого Кодексу, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до ч. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно з ч. 4 "Прикінцевих та перехідних положень" цього Кодексу з дня введення в дію його подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. 02.10.2019 прийнято Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ (далі - Закон №145-ІХ). Даний закон набрав законної сили 20.10.2019. Пунктом 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Тобто, вказаною нормою Закону до боржника, як державного підприємства, встановлено обмеження в застосуванні процедур санації чи ліквідації, з єдиним виключенням щодо процедури санації, яке полягає у належності боржника до державних підприємств, які задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, а також виключенням щодо процедури ліквідації - за умови здійснення ліквідації боржника за рішенням власника. Судом встановлено, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що єдиним засновником Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "КРАЯН" є Фонд державного майна України. Таким чином, боржник є акціонерним товариством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, як вірно зазначено судом першої інстанції. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що до боржника, як державного підприємства, не застосовується судова процедура ліквідації до 20.10.2022, враховуючи дату набрання законної сили Законом України №145-ІХ 20.10.2019. Згідно з ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника; 4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 9) в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом. Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. Отже, встановивши, що боржник є акціонерним товариством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, як зазначено вище, стосовно нього не застосовується судова процедура ліквідації, з огляду на норми Закону №145-ІХ, а перехід до іншої процедури після визнання боржника банкрутом чинним Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що справа про банкрутство ВАТ "Холдингова компанія "КРАЯН" не підлягає подальшому розгляду господарським судом, а провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства. Доводи апелянтів про відсутність такої підстави для закриття провадження у справі банкрутство, як не застосування ліквідаційної процедури у справах про банкрутство державних підприємств, судовою колегією відхиляються, з огляду на встановлені пунктом 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" приписи про те, що у справах про банкрутство державних підприємств не застосовується судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Судова колегія зауважує, що вищезгадані норми Закону є нормою матеріального права, яка дійсно не містить прямої вказівки про закриття провадження у справі про банкрутство державних підприємств. Разом з тим, встановлені цією нормою обмеження є передумовою для застосування судом відповідної процесуальної норми, якою у даній справі є пункт 7 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, у названому Законі відсутні норми, які б передбачали можливість повернення (перехід) у справах про банкрутство до іншої процедури у зв`язку із застосуванням пункту 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. До винятків, зазначених у вказаній статті, ВАТ "ХК "Краян" не належить, оскільки ліквідується не за рішенням власника. Наслідком виявлення після порушення провадження у справі обставини, з якою закон пов`язує неможливість судового розгляду справи господарським судом, є закриття провадження у справі. Встановивши наявність законодавчого обмеження в застосуванні процедури ліквідації державного підприємства, а також неможливість повернення провадження у справі про банкрутство до іншої процедури після визнання боржника банкрутом, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що справа про банкрутство не підлягала подальшому розгляду господарським судом та про наявність правової підстави для закриття провадження у справі, передбаченої у пункті 7 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ст. 234 ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. При цьому, "відсутність предмета спору" в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. У цьому випадку таким законодавчим приписом є норми п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства державних підприємств, до яких входить боржник у справі, щодо переходу до процедур санації та ліквідації, та Кодексу України з процедур банкрутства. Отже, процедура ліквідації може завершитися в даному випадку закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України. Аналогічної правової позиції щодо можливості закриття судами провадження у справах про банкрутство боржників - державних підприємств, наведена у постановах Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 21.11.2018 у справі №910/3704/13. Колегія суддів відхиляє доводи апелянтів про те, що норми пункту 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не застосовуються у даному випадку, оскільки забороняють застосування ліквідаційної процедури у справах про банкрутство державних підприємств, якщо така ліквідаційна процедура не була застосована раніше, тобто забороняє переходити у справах про банкрутство державних підприємств від процедури розпорядження майна чи санації до ліквідаційної процедури протягом трьох років з дня набрання чинності такою нормою. Зміст пункту 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" дає підстави для висновку, що встановлені обмеження відносно процедур санації чи ліквідації державних підприємств підлягають застосуванню незалежно від того, на яких стадіях розгляду перебуває справа про банкрутство. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Одеської області від 25.07.2014 припинено процедуру санації ВАТ «Холдингова компанія «Краян» та припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Фоменко М.С., визнано ВАТ «Холдингова компанія «Краян» - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, передбачену ст.ст. 37 - 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначено ліквідатором ВАТ «Холдингова компанія «Краян» арбітражного керуючого Фоменко М.С. В контексті зазначеного, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 та є частиною національного законодавства, кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини у Рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке тривало у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини. Колегія суддів звертає увагу, що справа про банкрутство боржника ВАТ «Холдингова компанія «Краян» триває з 2006 року - 14 років, з яких процедура ліквідації боржника введена з 2014 року та триває вже більше 6 років, тому слід обов`язково дослідити та з`ясувати реальну можливість затвердження у даній справі мирової угоди, врахувати при вирішенні спору, що діючий у справі мораторій упродовж значного строку забороняє задоволення вимог кредиторів боржника, а безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном може привести до порушення прав боржника, кредиторів та заподіяння додаткових витрат у даній справі. Судом встановлено, що за цей час сторонами не було укладено мирову угоду у відповідності до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка була б затверджена господарським судом. Водночас, нормами чинного законодавства, що регулюють провадження у справі про банкрутство (Кодекс України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019) не передбачено такої судової процедури, як укладення мирової угоди у справі про банкрутство. В свою чергу, за приписами Кодексу України з процедур банкрутства, судові процедури банкрутства, в тому числі і ліквідаційна процедура, мають строковий характер. Враховуючи законодавчі обмеження щодо застосування до боржника (ВАТ «Холдингова компанія «Краян») таких судових процедур банкрутства як санація та ліквідація, не укладення впродовж тривалості процедури ліквідації під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирової угоди між кредиторами та боржником, суд вважає, що подальше провадження справи про банкрутство ВАТ «Холдингова компанія «Краян» втрачає юридичну доцільність та унеможливлює досягнути меті банкрутства -відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Отже, врахувавши приписи наведених вище норм, надавши оцінку наявним у справі доказам, беручи до уваги, що провадження у даній справі про банкрутство ВАТ «Холдингова компанія «Краян» триває понад 14 років, з яких 6 років лише на стадії ліквідації і за цей період та до моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства у справі не укладено мирової угоди в ліквідаційній процедурі, а чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода; норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні процедур санації та ліквідації щодо державних підприємств протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ВАТ «Холдингова компанія «Краян» відповідно до ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, загальних процесуальних норм (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України) та ст. 6 Конвенції. Водночас, розглянувши доводи апелянтів про те, що у справі залишились нерозглянутими досить багато заяв та клопотань від учасників процесу, зокрема, заява ТОВ «Краян Ліфт» про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ ХК Краян (надійшла до суду 02.01.2019), аналогічна заява ОСОБА_2 (на розгляді з липня 2017 року), заява ВАТ «Укрінкран» про визнання частково недійсними результатів першого аукціону з продажу майна боржника (з початку 2017 року), ОСОБА_1 про визнання частково недійсними результатів першого аукціону з продажу майна боржника (з початку 2017) , колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду клопотання про закриття провадження у справі нерозглянутими по справі залишились наступні клопотання. 01.09.2017р. ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Фоменко М.С. звернулася до Господарського суду Одеської області із клопотанням про зобов`язання ВАТ „Український інститут кранобудування" здійснити перевірку випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну у відповідності до вимог п.2 ст.20 розділу IV Закону України „Про акціонерні товариства", передання Фонду державного майна України державного пакету акцій ВАТ „Український інститут кранобудування" у розмірі 30% після переведення акцій ВАТ „Український інститут кранобудування" у бездокументарну форму існування (т.119 а.с. 65-67). 01.09.2017р. ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Фоменко М.С. до Господарського суду Одеської області надано клопотання про визнання неправомірними дій РВ ФДМУ по Одеській області щодо відмови у схваленні поданого до РВ ФДМУ по Одеській області звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу доданого до листа арбітражного керуючого, ліквідатора ВАТ „Холдингова компанія „Краян" від 27.03.2017р. №02-13/27/03-01/17 (т.119 а.с.78-82). 07.12.2017р. ОСОБА_9 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання кредитором ВАТ „Холдингова компанія „Краян" з грошовими вимогами у розмірі 109653,15 грн. в порядку ст.25 ГПК України (т.126 а.с.48-49). 06.03.2018р. ТОВ „Юг-Сервіс-06" звернулося до Господарського суду Одеської області із клопотанням про винесення ухвали про затвердження звіту ліквідатора ВАТ „Холдингова компанія „Краян" арбітражного керуючого Фоменко М.С., винесення ухвали про ліквідацію юридичної особи банкрута ВАТ „Холдингова компанія „Краян". 07.03.2018р. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого. 07.03.2018р. ОСОБА_10 звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого. 07.03.2018р. ОСОБА_11 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про зобов`язання ліквідатора ВАТ „Холдингова Компанія „Краян" арбітражного керуючого Фоменко М.С. вчинити певні дії. 07.03.2018р. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області звернулося до Господарського суду Одеської області із клопотанням про заміну кредиторів та об`єднання їх вимог. 27.04.2018р. за вх.№3-404/18 ОСОБА_12 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про зобов`язання ліквідатора ВАТ „Холдингова Компанія „Краян" арбітражного керуючого Фоменко М.С. перерахувати внески в Пенсійний фонд на його ім`я. 02.01.2019р. за вх.№3-3/19 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "Краянліфт" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ "ХК "Краян", оформленого протоколом про проведення аукціону №200945 від 04.01.2016р., складеного ТБ "Електронні торги України", визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута на аукціоні від 10.02.2016р., укладеного між ЗАТ "UAB NASTER" та ВАТ "ХК "Краян". 25.02.2019р. за вх.№3836/19 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 13.09.2017р. щодо зобов`язання ОМР прийняти на баланс захисні споруди цивільного захисту, що перебувають на балансі ВАТ "ХК "Краян" та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська,2. 24.09.2019р. за вх.№3-771/19 до Господарського суду Одеської області від ГУ ПФУ в Одеській області надійшло клопотання про заміну сторони з Малиновського об`єднаного УПФУ у м. Одесі на ГУ ПФУ в Одеській області по справі №1-24-7-5/297-06-7817. Також, до суду надійшло клопотання щодо заміни учасника у справі про банкрутство (вх.№3-397/20) від 11.06.2020, а також клопотання щодо закриття провадження у справі про банкрутство (вх№15296/20 від 15.06.2020). Суд першої інстанції вірно зазначив, що при вирішенні черговості дослідження та винесення процесуальних рішень щодо клопотань та заяв, які знаходяться на розгляді у суді, первинно має бути розглянуто клопотання щодо закриття провадження у справі про банкрутство ВАТ "Холдингова компанія "Краян" (вх.№152296/20 від 15.06.2020), оскільки при позитивному вирішенні питання щодо закриття провадження інші клопотання не мають розглядатися господарським судом у межах даного провадження. При цьому, судова колегія роз`яснює, що особи, які вважають свої права та законні інтереси порушеними, не позбавлені права на звернення до суду в порядку загального позовного провадження. З огляду на таке, апелянт ВАТ «Укрінкран» помилково вважає, що ухвалюючи рішення про закриття провадження по справі про банкрутство ВАТ ХК Краян, суд позбавляє учасників справи права на захист своїх порушених прав. За таких обставин, оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року по справі №1-24-7-5/297-06-7817 про закриття провадження у справі про банкрутство ВАТ "Холдингова компанія "Краян", що є підставою для залишення її без змін, а апеляційних скарг Заступника прокурора Одеської області, Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування", ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - без задоволення. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників. Керуючись статтями ст. ст. 240, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області, Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування", ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2020 року по справі №1-24-7-5/297-06-7817 залишити без змін. Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 26.11.2020 року Головуючий суддя А.І. Ярош Суддя Г.І. Діброва Суддя Н.М. Принцевська