Постанова 4814 № 538/1483/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 538/1483/20 Номер провадження 33/814/710/20Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С. І. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., з участю секретаря судового засідання Коротун І.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кузьменка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 17.09.2020,- ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заводське Лохвицького р-ну Полтавської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушеня, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн 40 коп судового збору. Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 10.07.2020 приблизно о 1 год 58 хв по вул. Озерній у м. Заводське Чорнухинського р-ну керував скутером марки «Хонда» без номерного знака з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР). Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 17.09.2020, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано те, що: він, ОСОБА_1 рухався на скутері разом з ОСОБА_2 , якому належить даний транспортний засіб та який перебував за кермом; злякавшись відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп`яніння ОСОБА_2 втік, натомість він, ОСОБА_1 залишився біля скутера; він, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з тим, що не керував скутером, не був учасником дорожнього руху; ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи, через що не міг з`явитись в судове засідання та здійснювати свій захист; на час розгляду справи ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою лікаря. Водночас апелянт в поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної постанови він отримав 24 вересня 2020 року. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. З матеріалів судового провадження вбачається, що оскаржувана постанова винесена 17.09.2020 без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 . У матеріалах справи наявний супровідний лист від 21.09.2020, яким направлено копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції, в той час як докази її отримання ОСОБА_1 відсутні. У зв`язку з цим апеляційний суд виходить з повідомлених апелянтом даних щодо дати отримання копії оскаржуваної постанови - 24.09.2020, а отже, в останнього була відсутня можливість оскаржити постанову у встановлений ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк. Водночас апеляційну скаргу ОСОБА_1 направлено на адресу суду 2.10.2020, що підтверджується вхідним штампом на конверті (а.с. 31). За таких обставин, зважаючи на те, що апелент ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскаржувана постанова стосується інтересів ОСОБА_1 та винесена без його участі, враховуючи, що останній направив апеляційну скаргу в межах десятиденного строку з моменту отримання копії судового рішення, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, передбачений положеннями ст..294 КУпАП не пропущено. Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кузьменка В.О., які просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та стверджували про відсутність доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , допитавши свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно з положеннями статті 294 КУпАП судове рішення переглядається в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.9 a) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У відповідності до п.1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Відповідно до викладених вище нормативних положень, відповідальність за ст.130 КУпАП настає лише в разі якщо особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу. Місецвий суд в оскаржуваній постанові послався на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, встановлених судом, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №245619 від 10.07.2020; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження медичного обстеження з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Під час апеляційного перегляду встановлено, що за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №245619 10.07.2020 приблизно о 1 год 58 хв по вул. Озерній у м. Заводське ОСОБА_1 керував скутером марки «Хонда» без номерного знака з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності свідків. Відеозапису як доказу на підтвердження зазначених у протоколі обставин, поліцією до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 додано не було. Допитаний у судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 , якого у встановленому законом порядку було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, повідомив, що 10.07.2020 він, ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом належного йому транспортного засобу - скутера, рухався разом з ОСОБА_1 , який сидів позаду нього на пасажирському сидінні; його, ОСОБА_2 зупинила поліція. Після зупинки він, ОСОБА_2 , поїхав, оскільки не мав посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а ОСОБА_1 залишився на місці зупинки. Апелянт у судовому засіданні апеляційного суду надав аналогічні показання щодо обставин 10.07.2020 та, зокрема щодо його перебування позаду ОСОБА_2 на пасажирському сидінні, який керував належним йому транспортним засобом. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначив, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, оскільки не керував транспортним засобом, протокол про адміністративне правопорушення не підписував, поліцейські в нього ОСОБА_1 пояснення не відбирали. Вказані вище показання свідка ОСОБА_2 та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 узгоджуються між собою. У свою чергу, письмові пояснення свідків, на які суд першої інстанції послався як на доказ винуватості ОСОБА_1 не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були запрошені поліцією як поняті вже після зупинки транспортного засобу (більше ніж через годину, а саме 10.07.2020 приблизно о 3:00). З огляду на відсутність відеозапису, на якому було б зафіксовано вчинення правопорушення та його оформлення, інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд апеляційної інстанції не має жодних підстав не довіряти наведеним вище показанням апелянта та свідка ОСОБА_2 , оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення у відсутності інших доказів винуватості не може беззаперечно підтверджувати вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою є актом обвинувачення, в якому викладені фактичні обставини вчинення правопорушення, які повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумнівів у суду. Разом з тим, поясненнями свідків, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. У даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення , не надано суду переконливих, належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом - скутером «Хонда» 10.07.2020 приблизно о 1 год 58 хв по вул. Озерній у м. Заводському. За таких обставин, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП припустився помилки у питанні встановлення та оцінки фактичних обставин, вчиненого адміністративного правопорушення та неповно встановив фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення. Посилання ОСОБА_1 про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП є слушними, однак можливість реалізації даних процесуальних прав ОСОБА_1 та його представнику було надано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, якими останні й скористалися в повному обсязі. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, враховуючи, що в ході апеляційного розгляду не здобуто переконливих та об`єктивних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Чорнухиснького районного суду Полтавської області від 17.09.2020 щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Постанова набирає законної сили з момент її винесення й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.М.Корсун