Постанова 4814 № 536/1367/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/1367/19 Номер провадження 33/814/167/20Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Гонтар А.А. з секретарем судового засідання - Гринь А.В. за участі: адвоката - Самойленка А.О. особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.11.2019 року в с т а н о в и л а : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 22 вересня 2019 року в 00.20 год. керував т/з ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. В. Чорновола в с. Максимівка, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначає, що він не керував транспортним засобом, а разом з друзями перебував у припаркованому на узбіччі дороги транспортному засобі. Апелянт стверджує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, йому не вручалося направлення на проходження огляду на стан сп`яніння затвердженої форми, матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення його від керування транспортним засобом. Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 вважаю, що вона підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Під час апеляційного перегляду встановлено, що місцевим судом не дотримано вищевказаних вимог Закону, а висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи, на які суд послався, як на докази вини ОСОБА_1 . Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається зі змісту судового рішення, в його основу покладений протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , а також письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Проте, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому адміністративному правопорушенні, суддя формально підійшов до розгляду справи про адміністративне правопорушення, пославшись лише на письмові матеріали, в тому числі, на письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не були перевірені шляхом безпосереднього допиту в суді. Під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 пояснив, що 22.03.2019 року о 16.00 год. приїхав в с. Максимівку Кременчуцького району Полтавської області. Збираючись повертатись додому, близько 23.00 год. в своєму припаркованому автомобілі сидів і спілкувався з друзями. Приїхали працівники поліції, які стверджували, що він у стані сп`яніння керував транспортним засобом. У поліцейських з собою не було алкотестеру Драгеру, а тому близько 00.00 год йому запропонували їхати в диспансер у м. Кременчук. Працівники поліції здійснювали на нього психологічний тиск, погрожували забрати документи, під тиском він написав пояснення в протоколі, що відмовляється їхати в наркодиспансер. Пізніше приїхали свідки, але в їх присутності ОСОБА_1 більше не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Допитаний в апеляційній інстанції свідок ОСОБА_2 пояснив, що не бачив руху автомобіля ОСОБА_1 .. Свідок ОСОБА_2 пояснив, що працівник поліції пояснив, що чоловік біля автомобіля ( ОСОБА_4 ) перебуває в стані алкогольного сп`яніння і запросив його разом з ОСОБА_3 бути свідками. Близько до ОСОБА_1 свідок не підходив, запаху алкоголю від нього не чув. В їх присутності ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Працівник поліції просто запитав у ОСОБА_2 анкетні дані і попросив розписатися в поясненнях, які свідок ОСОБА_2 не читав, оскільки поспішав. Під час апеляційного перегляду встановлено, що відеозапис, який би міг спростувати твердження апелянта та свідка ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутній. Свідок ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судові засідання апеляційної інстанції не з`явився. Зі слів ОСОБА_2 він знаходиться на заробітках в місті Києві. Таким чином, безпосередньо допитати свідка ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції не представилося можливим. Отже, його письмові пояснення не можуть бути використані, як доказ в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин один лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин вважаю, що суддя місцевого суду, передчасно дійшов висновку щодо доведеності вини та наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Таким чином, переглянувши справу в межах поданої апеляційної скарги вважаю, що вона підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП суддя апеляційного суду, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.11.2019 року, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: А.А.Гонтар