Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1553/20
від 19.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1553/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 19 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року (ухвалене у м. Хмельницькому 17.07.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання неправомірними дій в частині відмови у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03 січня 2019 року та зобов`язання відповідача призначити пенсію відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03 січня 2019 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пенсія позивачу призначена в межах вимог законодавства. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 13.06.2019 по справі №669/521/19, яке набрало законної сили 16.07.2019, встановлений факт видачі та належності архівної довідки від 30.11.2018 №626 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 . Зазначає, що відповідач не був зобов`язаний призначати пенсію позивачу з більш ранньої дати, ніж дата подання останнім другої заяви у липні 2019 року, оскільки позивачем пропущений тримісячний строк від дати досягнення пенсійного віку, встановлений для звернення з заявою про призначення пенсії. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що оскільки з заявою про призначення пенсії він звернувся у вказаний тримісячний строк з дати досягнення необхідного віку, однак йому було відмовлено з протиправних підстав, відповідач зобов`язаний призначити пенсію саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 03.01.2019. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.01.2019 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 після досягнення пенсійного віку, маючи відповідний страховий стаж, звернувся до Білогірського відділу обслуговування громадян з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява ОСОБА_1 була прийнята та зареєстрована. 11.02.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що рішенням №1 від 01.02.2019 заявнику відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи. У вказаному листі зазначається, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 1979 року по 1998 рік в ТзОВ "Залужжя", оскільки записи в трудову книжку внесені на підставі книг розрахунків по оплаті праці, у яких зазначено " ОСОБА_1 ", тобто відсутнє "по батькові" позивача. Зважаючи на це, прізвище, ім`я та по батькові особи, якій видано архівну довідку, не збігаються з прізвищем, ім`ям та по батькові позивача. ОСОБА_1 звернувся до Білогірського районного суду Хмельницької області з позовною заявою про встановлення факту належності йому архівної довідки про заробіток для обчислення пенсій, виданої Білогірським районним трудовим архівом 30.11.2018 №626. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 13.06.2019 у справі №669/521/19 заяву позивача задоволено. Суд встановив факт видачі і належності вказаного документу ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 16.07.2019. 25.07.2019 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, до якої надав вищезгадане рішення суду. Відповідач зарахував ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 1979 року по 1998 рік в ТзОВ "Залужжя", призначивши йому пенсію з 25.07.2019, тобто дати повторного звернення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно призначив йому пенсію не з 03.01.2019, а тому звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач подав первинну заяву про призначення пенсії в межах трьохмісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, і станом на той час мав підтверджений трудовою книжкою і іншими доказами стаж роботи (страховий стаж), його право на призначення пенсії виникає саме з дати первинного звернення. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Згідно статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 13 червня 2019 року у справі №669/521/19 встановлено, що архівна довідка про заробіток для обчислення пенсій Білогірського районного трудового архіву від 30 листопада 2018 року №626 видана та належить ОСОБА_1 . У даному випадку, як вбачається з тексту рішення суду, суд фактично встановив, що період роботи позивача з 1979 року по 1998 рік в ТзОВ "Залужжя" підтверджується архівною довідкою про заробіток для обчислення пенсій від 30 листопада 2018 року №626, отже належить до страхового стажу позивача. Крім того, частиною 3 ст.44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. У той же час, відповідач не звертався до будь-яких органів, організацій та установ з метою підтвердження або спростування спірного періоду роботи позивача. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, позивач взагалі не був зобов`язаний подавати повторну заяву про призначення пенсії, оскільки така заява вже була подана ним у січні 2019 року з усіма необхідними документами, які були достатніми для підтвердження необхідного стажу. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повинно було зарахувати позивачу підтверджений належними документами та рішенням суду страховий стаж, який позивач набув до первинного звернення, і який був достатнім для призначення пенсії, вирішивши питання про призначення пенсії на підставі первинної заяви від 28 січня 2019 року. Однак, відповідач провів зарахування стажу та призначення пенсії позивачу виходячи з дати отримання другої заяви, тим самим обмеживши право особи на пенсійне забезпечення. Оскільки позивач подав первинну заяву про призначення пенсії в межах трьохмісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, і станом на той час мав підтверджений трудовою книжкою і іншими доказами стаж роботи ( страховий стаж), його право на призначення пенсії виникає саме з дати первинного звернення. Також апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту права є визнання протиправним непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати набуття ним права на призначення пенсії, а саме з 03.01.2019, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вирішити питання про призначення позивачу пенсії з дня, що настає за днем досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, та провести відповідний перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням висновків суду. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.