Постанова 4856 № 560/918/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/918/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 23 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (ухвалене у м. Хмельницькому 18.03.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1,00% при призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до абзацу першого п.п. 4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 01 грудня 2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% відповідно до абзацу першого п.п. 4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вже отриманих сум пенсії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Вказано, що оскільки пенсія позивачу призначається не вперше, підстави для застосування положень, які регулюють первинне призначення пенсій, у тому числі застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% відсутні. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Вказав, що з 01.12.2017 йому було призначено пенсію по Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначив, що відповідач невірно застосував розмір величини оцінки одного року страхового стажу, а саме замість 1,35% було застосовано 1%, та відмовився виправляти таку помилку. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10.08.2011 ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". 01.12.2017 позивачеві призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копією розпорядження №121464 від 07.12.2017. При цьому, у полі "вид перерахунку" вказаного розпорядження зазначено: "перехід з виду на вид". 18.07.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 08.08.2019 №М-409-П-02.26-04 позивачу повідомлено, що оскільки пенсію йому було призначено по інвалідності з 08.05.2003, тому підстави для застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% при переведенні на пенсію за віком відсутні. Позивач не погодився із вказаною відмовою, а тому звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що положення абз.1 п.4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Тому, відповідачем при обчисленні розміру пенсії за віком позивачеві відповідно до норм Закону №1058-IV, було безпідставно використано положення п.4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно з пунктом 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, у редакції Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ, який набрав чинності з 11.10.2017, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень. Водночас, пункт 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачає, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017. Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивач отримував пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", а з 01.12.2017 пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" йому призначено вперше. Отже, позивачеві призначено пенсію за іншим законом, а не переведено з одного виду пенсії на інший вид в межах регулювання одним законом. Разом з цим, положення ч.3 ст.45 Закону №1058-IV регулює переведення між видами пенсії, які визначені саме Законом №1058-IV, а тому застосування цієї норми до спірних відносин суд вважає безпідставним. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 22.12.2015 у справі №2-а/199/138/14 та від 31.03.2015 у справі № 21-612а14. З урахуванням наведено, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком починаючи з 01 грудня 2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% відповідно до абзацу першого п.п. 4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вже отриманих сум пенсії. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.