Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/4082/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4082/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 30 червня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року (ухвалене у м. Хмельницькому 03.02.2020 о 11:46, повний текст якого виготовлено 05.02.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій, рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій просила суд: - визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про припинення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності 2-ї групи загального захворювання з 01.05.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності 2-ї групи загального захворювання з 01.05.2019. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно проведеної перевірки щодо періоду роботи ОСОБА_1 в Сокольському дошкільному навчальному закладі "Соколятко" страховий стаж позивача становить 10 років 5 днів, при необхідних 13 роках. Тому, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно припинено з 01.05.2019 виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності 2 групи. Позивач не подала відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. При цьому, у заяві від 25.06.2020 про здійснення апеляційного розгляду даної справи у порядку письмового провадження зазначила, що просить суд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020, з урахуванням ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 16.10.2018 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності загального захворювання довічно, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №1109004. З 21.12.2018 позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про припинення виплати пенсії від 07.05.2019 (пенсійна справа №222550001471) ОСОБА_1 з 01.05.2019 припинено виплату пенсії, у зв`язку з наявними виправленнями в додатково наданій довідці про період роботи. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності 2 групи загального захворювання. Листом від 21.11.2019 за № 7212/03-09 позивачу надано відповідь, згідно якої виплату пенсії по інвалідності 2 групи загального захворювання припинено з 01.05.2019 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 13 років. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.10.2019 №222550001471 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності 2 групи загального захворювання, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 13 років. Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернулася до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, які призвели до припинення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності 2-ї групи загального захворювання з 01.05.2019 є протиправними. Також суд зауважив, що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, а тому для повного забезпечення захисту прав позивача суд вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про припинення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності з 01.05.2019 року і скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.10.2019 №222550001471 "Про відмову у призначенні пенсії по інвалідності", від 07.05.2019 №222550001471 "Про припинення виплати пенсії" та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності 2-ї групи загального захворювання з 01.05.2019. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Стаття 46 Конституції України закріплює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV). З огляду на статтю 5 Закону №1058-IV інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом №1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону. Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Згідно із частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом. За змістом рішення про припинення виплати пенсії від 07.05.2019 (пенсійна справа №222550001471), в якості підстави для його винесення зазначено, що ОСОБА_1 з 01.05.2019 припинено виплату пенсії, у зв`язку з наявними виправленнями в додатково наданій довідці про період роботи. Крім того, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.10.2019 року №222550001471 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності 2 групи загального захворювання, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 13 років. Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Стаття 32 Закону №1058-IV закріплює право осіб, яким установлено інвалідність, на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років. Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи: згідно наказу № 55 від 02.06.1986 року з 02.07.1986 року на 24 робочі дні тимчасово прийнято на роботу ОСОБА_1 ; згідно наказу № 58 від 01.07.1986 року тимчасово прийнято на роботу вихователя ОСОБА_1 з 01.07.1986 по 11.08.1986 рік; згідно наказу № 60 від 25.08.1986 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на період з 25.08.1986-28.08.1986 рік; згідно наказу № 61 від 01.09.1986 року ОСОБА_1 тимчасово прийнято на посаду повара з 01.09.1986 року по 20.09.1986 рік; згідно наказу № 63 від 01.10.1986 року ОСОБА_1 тимчасово прийнято на посаду завгоспа з 01.10.1986 року; згідно наказу № 65 від 01.01.1987 року ОСОБА_1 звільнена з посади завгоспа з 01.01.1987 року; згідно наказу № 66 від 01.01.1987 року доручено виконувати обов`язки в/х ОСОБА_1 з 01.01.1987 року по 07.02.1987 рік; згідно наказів у період з 07.02.1987 року по 03.01.1990 року ОСОБА_1 виконувала обов`язки няні, вихователя, завгоспа та повара тимчасово на підміну відсутнього працівника; згідно наказу № 116 від 03.01.1990 року прийнято на посаду повара ОСОБА_1 тимчасово з 03.01.1990 року; згідно наказу № 79 від 11.02.1991 року переведено на постійну посаду повара 11.02.1991 року ОСОБА_2 ; згідно наказу № 9 від 15.02.1991 року надано чергову відпустку повару ОСОБА_1 з 15.02.1991 року; згідно наказу № 26 від 02.09.1991 року в зв`язку з хворобою повара ОСОБА_1 переведено з посади помічника вихователя мол. групи на посада повара ОСОБА_3 постійно. Суд враховує доводи відповідача, що у наказі №55 від 02.06.1986 по Сокольському дошкільному навчальному закладу щодо надання чергової відпустки няні старшої групи ОСОБА_4 з 02.06.1986 на 24 робочих дні наявне виправлення прізвища тимчасово прийнятої на посаду няні старшої групи на ОСОБА_1 . Наказ №55 від 02.06.1986 по Сокольському дошкільному навчальному закладу не скасований та не визнаний судом не дійсним. Разом з цим, судом встановлено, що вказане виправлення у наказі є технічною помилкою завідувача Сокольського дошкільного навчального закладу, яка видавала наказ. Крім того, судом першої інстанції допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - колишні працівники ДНЗ "Соколятко", які підтвердили, що в період з 02.06.1986 по 02.09.1991 ОСОБА_1 працювала в дошкільному навчальному закладі "Соколятко" Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Серед іншого, свідок ОСОБА_4 зазначила, що у наказі №55 від 02.06.1986 по Сокольському дошкільному навчальному закладу, яким їй було надано чергову відпустку, завідувачем Сокольського дошкільного навчального закладу помилково було вказано прізвище іншої особи замість ОСОБА_1 тимчасово на посаду няні старшої групи. До того ж, період роботи позивача з 02.06.1986 по 02.09.1991 у дошкільному навчальному закладі "Соколятко" підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки №1 від 26.11.2018 виданої завідувачем ДНЗ "Соколятко". Відтак, період роботи позивача в дошкільному навчальному закладі "Соколятко" з 02.06.1986 по 02.09.1991 включається до страхового стажу та підлягає зарахуванню для призначення позивачу пенсії по інвалідності, що свідчить про протиправність дій та рішень відповідача щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності 2-ї групи загального захворювання. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що для належного та повного захисту й відновлення прав позивача, порушених спірними діями та рішеннями відповідача, необхідно вийти за виходу за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про припинення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності з 01.05.2019, визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.10.2019 №222550001471 "Про відмову у призначенні пенсії по інвалідності", від 07.05.2019 №222550001471 "Про припинення виплати пенсії", а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності 2-ї групи загального захворювання з 01.05.2019. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.