LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд373/727/20

від 05.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 373/727/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/12186/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 року м. Київ колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого Болотова Є.В., суддів: Іванченка М.М., Лапчевської О.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Опанасюка І.О.,- встановила: У червні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із названим позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 89 484 грн 15 коп. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року у задоволенні названого позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що банком не надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладення з відповідачем кредитного договору, факту видачі кредиту та наявності заборгованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком. Обґрунтовуючи пред`явлений позов, банк зазначив, що 21 грудня 2012 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву № б/н. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 1 700 грн. Крім того, банк вказав, що відповідач належним чином не виконала умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 31 березня 2020 року складає 89 484 грн 15 коп., з яких: - 1 548 грн 85 коп. - заборгованість за тілом кредита; - 81 297 грн 96 коп. - загальний залишок заборгованості за відсотками; - 1 900 грн 00 коп. - нарахована пеня; - 0 грн 00 коп. - нараховано комісії; - 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина); - 4 237 грн 34 коп. - штраф (процентна складова). Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором. Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження позовних вимог банком надано: розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, довідку про зміну умов кредитування, анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Проте у анкеті-заяві, підписаній сторонами, містяться лише анкетні дані відповідача, та відсутні відомості про тип картки, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того, анкета-заява містить ніким не завірені виправлення щодо дати її підписання. Надані позивачем розрахунок заборгованості, виписка по рахунку, довідка про зміну умов кредитування не містять підпису уповноваженої особи та не скріплені печаткою банку. Вищезазначені обставини унеможливлюють об`єктивне встановлення виникнення кредитних правовідносин між сторонам, а тому висновки суду першої інстанції про залишення позовних вимог без задоволення є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про те, що позичальник отримав кредитний ліміт на кредитну картку та користувався кредитним лімітом, що підтверджується випискою про рух коштів та розрахунком заборгованості, колегія суддів не приймає, оскільки банком не надано належних та допустимих доказів на підтвердження видачі відповідачу кредитної картки із встановленим кредитним лімітом. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 17 липня 2020 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,- постановила: Апеляційнускаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»залишити без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2020 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: М.М. Іванченко О.Ф. Лапчевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»