Постанова 4801 № 127/21095/19

Справа № 127/21095/19 Провадження № 22-ц/801/1627/2020 Категорія: 16 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К.П. Доповідач:Матківська М. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 рокуСправа № 127/21095/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: Головуючого: Матківської М. В. Суддів: Войтка Ю. Б., Сопруна В. В. Секретар: Кузьменко Б. І. За участю: представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горобця Д. Г.; відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення постійного сервітуту, Ухвалу постановив суддя ОСОБА_3 . Ухвалу постановлено о 10:56 год у м. Вінниці Дата складення повного тексту ухвали не відома, встановив: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення постійного сервітуту. У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Горобець Д. Г. підтримав заяву про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Горобця Д. Г. про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено два питання:

1. Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0031, яка належить ОСОБА_2 , а саме: право проходу та проїзду ОСОБА_1 від належної їй частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на плані відображено як КЖ 0,0038) до АДРЕСА_2 . Якщо існує технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0031, яка належить ОСОБА_2 , а саме: право проходу та проїзду ОСОБА_1 від належного їй частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на плані відображено як КЖ 0,0038) до АДРЕСА_2 , які варіанти такого сервітуту? Проведення експертизи доручено експертам Вінницької торгово-промислової палати (м. Вінниця вул. Соборна, 67). На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначила, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що перешкоджає належному розгляду справи і підлягає до скасування, оскільки справа розглядалася без участі відповідача; судом порушені основні принципи цивільного судочинства, встановлені ч. 3 ст. 2 ЦПК України, зокрема щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласності і відкритості судового процесу; змагальності сторін; диспозитивності; пропорційності, а також фактично оскаржувана ухвала абсолютно неефективно захищає права фізичних осіб, що є учасниками справи, не відповідає завданню та принципам цивільного судочинства. В апеляційні скарзі відповідач вказала про те, що порушено її конституційне право на захист, зокрема, шляхом участі у судовому процесі, де у її відсутності постановлено оскаржувану ухвалу. Суд не дослідив зібрані у справі докази; не з`ясував обставин, що мають значення для справи; необґрунтовано не розглянув клопотання про витребування, огляд її доказів та інші її клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Судом не вирішено питання про залучення третьої особи, що є співвласником домоволодіння; не взято до уваги, що з аналогічними позовними вимогами представник позивача уже подавав позов від її імені; не враховано чинних рішень з цього ж питання; не враховано того факту, що порядок користування земельною ділянкою судом уже вирішено. Також суд допустив порушення принципу пропорційності цивільного судочинства при формулюванні питань, поставлених перед експертами. Окрім цього, відповідач зазначила, що має сумніви у правосуб`єктності позивача, оскільки позивач ОСОБА_4 не уповноважений подавати позовні заяви від імені ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу, як необґрунтовану, залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити в силі ухвалу суду. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За правилами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Збирання доказів у цивільних справа не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 2). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3). Згідно положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина 2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3). Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6). Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина 1). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частина 4). Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частина 5). Як свідчать матеріали справи, звернувшись в суд з позовом про встановлення постійного сервітуту, як на підставу позову позивач ОСОБА_1 послалась на те, що їй на праві власності належить 7/50 часток жилого будинку по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину від 23 грудня 2008 року, який знаходиться на належній їй земельній ділянці площею 0,014 га з кадастровим номером 0510100000:02:051:0221. З метою встановлення меж земельної ділянки і влаштування проїзду і проходу з належного їй житла вона зверталася до Департаменту архітектури та містобудування, до ТОВ «ЖЕО», до мешканців багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 , на що їй була надана відповідь про те, що Генеральним планом міста не передбачено влаштування проїзду і проходу з належного їй житла. Це також підтверджується висновком експерта, який на питання «Чи є у ОСОБА_1 можливість проходу і проїзду з частини будинку на АДРЕСА_1 ?» надав відповідь, що такої можливості немає. Проте, вона не може належним чином користуватися належним їй будинком без влаштування проїзду і проходу до належного їй житла. Суміжною земельною ділянкою є належна відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 0510136600:02:051:0031, на якій розташовані ворота і хвіртка на АДРЕСА_2 . У січні 2018 року вона звернулася до ОСОБА_2 із пропозицією укласти договір сервітуту на право проходу і проїзду по належній відповідачу суміжній земельній ділянці. Дана пропозиція залишена відповідачем без уваги. Питання встановлення земельного сервітуту вимагає застосування спеціальних знань, тому позивач разом із позовною заявою подала заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи (том 1 а. с. 2-3, 33). Суд першої інстанції розглянувши у підготовчому судовому засідання заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи, задовольнив її і призначив по справі експертизу. Крім цього, матеріали справи свідчать про те, що відповідач, згідно вимог частини 5 статті 103 ЦПК України маючи право запропонувати суду свої питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, не скористалась таким правом і своїх питань не запропонувала. З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що для забезпечення об`єктивності, неупередженості та повноти розгляду справи та забезпечуючи при цьому принцип рівності прав учасників справи щодо подання доказів, сприяючи реалізації вказаних прав сторін, оскаржувана ухвала про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи є законною та обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі та про порушення її конституційного права на захист, зокрема, шляхом участі у судовому процесі, де у її відсутності постановлено оскаржувану ухвалу, не відповідають дійсності, оскільки не узгоджують із матеріалами цивільної справи та вимогами Цивільного процесуального кодексу України. Згідно ухвали Вінницького міського суду, постановленої під головуванням судді Сичука М. М., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення постійного сервітуту провадження відкрито 09 серпня 2019 року, призначено проведення підготовчого судового засідання на 11:00 10 вересня 2019 року; наданий строк для відзиву для відповідача 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (том 1 а. с. 41). Відповідачу ОСОБА_2 надіслана копія ухвали про відкриття провадження і копія позовної заяви з доданими матеріалами (том 1 а. с. 42) та повістка на ім`я ОСОБА_2 (том 1 а. с. 43). Згідно наявної в матеріалах цивільної справи розписки відповідач ОСОБА_2 копію позовної заяви із додатками, в числі яких була заява про призначення експертизи, отримала 10 жовтня 2019 року (том 1 а. с. 56). В цей же день 10 жовтня 2019 року, відповідач ОСОБА_2 уклала із адвокатом Бардином М. Б. договір № 31/19 про надання правової допомоги (витяг) (том 1 а. с. 59, 60, 57-58). 23 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 , скориставшись наданим їй статтею 178 ЦПК України правом, надала відзив на позовну заяву з переліком документів та інших доказів, доданих до нього та виклала у відзиві клопотання (том 1 а. с. 61-64, 65-76, 77). У тому числі 23 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду підписане її представником адвокатом Бардином М. Б., клопотання про визнання явки позивача у судове засідання обов`язковим (том 1 а. с. 77). Ухвалою Вінницького міського суду від 05 лютого 2020 року дану цивільну справу прийняв до свого провадження суддя Гуменюк К. П. і призначив по справі підготовче судове засідання на 10:30 год 20 лютого 2020 року (том 1 а. с. 210), про що відповідачу ОСОБА_2 надіслано копію даної ухвали для відома (том 1 а. с. 211) та судову повістку (том 1 а. с. 212). 17 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому не висловила своєї думки щодо заяви позивача про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи (том 1 а. с. 216-220). У судовому засіданні 20 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_2 була присутня разом із своїм представником ОСОБА_5 , де заявила клопотання про відкладення справи, яке судом задоволено і розгляд справи відкладений на 10:00 год 10 березня 2020 року (том 1 а. с. 249, 250). При цьому відповідач ОСОБА_2 , користуючись наданими їй процесуальними правами, подала 19 лютого 2020 року і 20 лютого 2020 року ряд клопотань: про залучення до участі у справі третьою особою третього співвласника будинку ОСОБА_6 ; про витребування архівних цивільних справ; про виклик у судове засідання свідка (том 1 а. с. 246-248); про залучення третьою особою Вінницьку міську раду; про визнання явки позивача в судове засідання обов`язковою (том 2 а. с. 1, 2-3). У підготовчому судовому засіданні 10 березня 2020 року була присутня відповідач ОСОБА_2 , в якому відкладено підготовче судове засідання на 14:30 год 26 березня 2020 року, про що відповідач ОСОБА_2 повідомлена судом під розписку (том 2 а. с. 9, 10). 26 березня 2020 року судове засідання не відбулося, про що свідчить довідка суду. Наступне судове засідання призначено на 11:00 год 22 квітня 2020 року (том 2 а. с. 15). Про перенесення судового засідання з 22 квітня 2020 року на іншу дату ОСОБА_2 надіслала суду клопотання, яке отримано судом 21 квітня 2020 року (том 2 а. с. 21-23). Наступне підготовче судове засідання по справі призначено на 10:00 год 26 травня 2020 року, про що відповідачу ОСОБА_2 надіслано судову повістку (том 2 а. с. 24-25; 28). 25 травня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про перенесення на іншу дату судового засідання по справі по причині її захворювання (том 2 а. с. 31-34). Про призначене наступне судове засідання на 12:00 год 10 червня 2020 року відповідачу ОСОБА_2 надіслана судова повістка (том 2 а. с. 35-36, 37). Про перенесення судового засідання з 10 червня 2020 року по причині її хвороби, відповідач надіслала до суду відповідне клопотання, отримане судом 09 червня 2020 року (том 2 а. с. 41-44). Підготовче судове засідання відкладено на 10:00 год 29 липня 2020 року (том 2 а. с. 48, 49), про що суд повідомив відповідача ОСОБА_2 судовою повісткою (том 2 а. с. 53). 29 липня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про перенесення на іншу дату судового засідання, із зазначеною підставою наявність консультативного висновку лікаря (том 2 а. с. 68-70). Відповідно до статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина 1). Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2). За правилами статті 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом (частина 1). Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні (частина 2). Відповідно до частини 2 статті 223 (глава 6) ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка у судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Наведені матеріали цивільної справи, які узгоджуються із вимогами цивільного процесуального закону, свідчать про обізнаність відповідача ОСОБА_2 про заяву позивача ОСОБА_1 про призначення експертизи, про призначені підготовчі судові засідання та про відсутність законних підстав для відкладення судового засідання, призначеного на 29 липня 2020 року, до якого не з`явилася відповідач ОСОБА_2 . Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції постановивши ухвалу про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, протиправно обмежив її права на захист своїх прав шляхом внесення заяв і клопотань, залучення інших учасників справи та подання доказів, є помилковими, оскільки не узгоджуються із вимогами цивільного процесуального закону, а саме із вимогами статті 252 ЦПК України, яка надає суду право як за заявою учасника справи так і з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи (п. 5 частини 1). Доводи апеляційної скарги про те, що судом не вирішено питання про залучення третьої особи, яка є співвласником домоволодіння; що суд необґрунтовано не розглянув клопотання про витребування, огляд її доказів та інші її клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи оскаржувана ухвала про призначення експертизи постановлена судом першої інстанції 29 липня 2020 року у підготовчому судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Відповідно до частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (п. 3); вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше (п. 4); може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи (п. 5); з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі (п. 6); з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (п. 7); вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (п. 8); за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення (п. 9); вирішує заяви та клопотання учасників справи (п. 10); призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (п. 15); встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання (п. 16); здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (п. 19). Згідно правил, визначених статтею 200 ЦПК України суд у підготовчому засіданні постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частина 1). За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу: про залишення позовної заяви без розгляду, або про закриття провадження у справі, або про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2). Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті (частина 5). Суд по даній справі таку ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, згідно вимог статті 200 ЦПК України, не постановив, тобто, підготовче засідання суд не закінчив, що свідчить про те, що всі ці необхідні дії, що передбачені статтею 197 ЦПК України і про які вказала у своїй апеляційній скарзі відповідач, суд має виконати при послідуючому розгляді справи у підготовчому судовому засіданні. Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача в тому, що суд не дослідив зібрані у справі докази; не з`ясував обставин, що мають значення для справи; а також, що судом не взято до уваги, що з аналогічними позовними вимогами представник позивача уже подавав позов від її імені; не враховано чинних рішень з цього ж питання; не враховано того факту, що порядок користування земельною ділянкою судом уже вирішено, то вони не беруться до уваги апеляційною інстанцією при перегляді ухвали суду про призначення судової експертизи, з огляду на те, що всі ці питання мають бути розглянуті та вирішені судом першої інстанції при розгляді справи по суті. Отже, ці доводи є передчасними при розгляді даної апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції не постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті. Також є безпідставними доводи апеляційної скарги в тому, що суд допустив порушення принципу пропорційності цивільного судочинства при формулюванні питань, поставлених перед експертами, оскільки відповідач, згідно вимог частини 5 статті 103 ЦПК України вправі запропонувати суду свої питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, проте цим правом не скористалась і своїх питань не запропонувала, а також не висловила своїх міркувань щодо заявленого позивачем клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи. Також відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначила про те, що вона має сумніви у правосуб`єктності позивача, вважаючи, що позивач ОСОБА_4 не уповноважений подавати позовні заяви від імені ОСОБА_1 . Такі сумніви відповідача не заслуговують на увагу, оскільки вони є надуманими і такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами цивільної справи, які містять довіреність від 17 травня 2019 року, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Гайдейчук Г. В., видану ОСОБА_1 , якою вона уповноважила ОСОБА_4 , діючого як адвоката на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 0000020, виданого Радою адвокатів Вінницької області 23 січня 2015 року, на представництво її інтересів у судових органах України будь-якої ланки, з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу; за цією довіреністю представник також вправі підписувати та подавати від її імені та у її інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення клопотання, скарги (у тому числі апеляційну та касаційну), доповнення до них, додаткові документи тощо; замовляти проведення експертизи; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання цієї довіреності (том 1 а. с. 32). Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Повноваження представника в суді визначені статтею 64 ЦПК України, за вимогами якої представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина 1). Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частина 2). З урахуванням такого змісту довіреності, що відповідає вимогам закону, адвокат Горобець Д. Г. є повноважним представником позивача ОСОБА_1 . Крім того враховуються вимоги статті 110 ЦПК України, за якою висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Окрім цього, по даній справі Вінницьким міським судом 23 жовтня 2019 року постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи. Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької торгово-промислової палати, на вирішення якої поставлено цих же два питання:

1. Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0031, яка належить ОСОБА_2 , а саме: право проходу та проїзду ОСОБА_1 від належної їй частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на плані відображено як КЖ 0,0038) до АДРЕСА_2 ?;

2. Якщо існує технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0031, яка належить ОСОБА_2 , а саме: право проходу та проїзду ОСОБА_1 від належного їй частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на плані відображено як КЖ 0,0038) до АДРЕСА_2 , які варіанти такого сервітуту? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (том 1 а. с. 80). Дана ухвала суду залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року (том 1 а. с. 153-155), тобто ухвала про призначення судової земельно-технічної експертизи не скасована, отже є чинною, проте не виконана. Виходячи із наведеного, апеляційний суд не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та цивільного судочинства при вирішенні питання про призначення судової земельно-технічної експертизи. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіЮ. Б. Войтко В. В. Сопрун Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2020 року