Ухвала КЦС ВС № 127/21095/19

Ухвала 03 лютого 2020 року м. Київ справа № 127/21095/19 провадження № 61-1759ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення постійного сервітуту, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про встановлення постійного сервітуту. У серпні 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області відкрито провадження у справі. До позовної заяви ОСОБА_2 додала заяву, в якій просила призначити у справі земельно-технічну експертизу. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року призначено у даній справі судову земельно-технічну експертизу. Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року залишено без змін. 17 січня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 направив касаційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року. Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги закріплені у статті 392 ЦПК України. Пунктами 2, 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України особи, яка подає касаційну скаргу, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти за наявності; клопотання особи, яка подає скаргу. Усупереч вимогам наведених норм закону касаційна скарга ОСОБА_1 зазначених відомостей не містить. Згідно зі статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Прохальна частина касаційної скарги не узгоджується з вимогами статті 409 ЦПК України. ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року та відмовити у прийнятті позовної заяви. Однак за відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень вищевказаними ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року та постановою Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року питання щодо прийняття позовної заяви не вирішувалось. Разом із тим всупереч вимогам статті 409 ЦПК України, якою визначені повноваження суду касаційної інстанції, заявник не зазначає наслідків перегляду ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року за її касаційною скаргою. З огляду на викладене ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу разом із її копіями у відповідності до кількості учасників справи, в якій вказати свій реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України; номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти за наявності, уточнити свої вимоги у прохальній частині касаційної скарги, зазначивши вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, які передбачені статтею 409 ЦПК України. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до розмірів ставок, судовий збір за подачу касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2 120 грн. Таким чином розмір судового збору складає 420,40 грн. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення постійного сервітуту залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров