Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/25034/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25034/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Шурка О.І., за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд: - визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо не включення відомостей щодо ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, протиправною; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладних має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо ОСОБА_1 на суму 90000,00 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві час для усунення недоліків позовної заяви, а саме, для обґрунтування строків звернення до суду з даним позовом. 22.01.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та відкриття провадження у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020, враховуючи надані представником позивача пояснення, що про порушення своїх прав позивач дізнався 15.11.2019, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи. 18.02.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки останньому ще в 2016 році було відомо про настання обставин, з якими позивач пов`язує порушення його прав та інтересів. Аналогічне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду надійшло і від третьої особи. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2020 клопотання представника відповідача та представника третьої особи про залишення позову без розгляду в адміністративній справі № 640/25034/19 задоволено. Адміністративний позов залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаною ухвалою про залишення позову без розгляду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції помилково не були прийняті до уваги та уважно досліджені доводи сторони позивача, котрі були викладені в позовній заяві та клопотанні про усунення недоліків позовної заяви, а внаслідок постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, порушується право позивача на отримання гарантованої виплати коштів за вкладом у ПАТ «Дельта банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги. Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, виходив з наступного: - з метою з`ясування фактичних обставин щодо обізнаності позивача про настання обставин, якими останній обґрунтовує порушення його прав та інтересів, судом на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду було направлено судовий запит з проханням надати копію позовної заяви з додатками ОСОБА_1 по справі № 809/660/16; - з наданої Івано-Франківським окружним адміністративним судом копії позовної заяви вбачається, що вказані вимоги ОСОБА_1 , мотивовані тим, що між ним та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 13.02.2015 року № 001-08503-130215, проте, у зв`язку з процедурою ліквідації Банку, позивач звертався до Банку щодо виплати коштів за вкладом, однак, йому повідомлено, що його не включено до переліку вкладників; - як в адміністративній справі № 640/25034/19 так і в адміністративній справі № 809/660/16, правовідносини виникли у зв`язку не внесення позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів вкладу за рахунок Фонду саме відповідно до одного й того ж договору від 13.02.2015 № 001-08503-130215, а тому, позивач ще в 2015 році дізнався про порушення його прав. - за висновками суду першої інстанції, обставини справи та наявні матеріали вказують на пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, на підставі положень ст. 123 КАС України, позов підлягає залишенню без розгляду. Доводи апеляційної скарги: - про порушення своїх прав, які виявились у протиправній бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит, позивач дізнався починаючи з листопада 2019 року, а отже, строк на звернення до суду з позовом пропущено не було; - на момент подання позовної заяви до суду позивач так і не зміг отримати кошти гарантовані йому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», від Фонду та інформацію стосовно підстав такої не виплати; - апелянтом звертається увага на триваючий характер правопорушення з боку відповідача. Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступному. Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. (ч. ч. 2, 3 , 5 ст. 44 КАС України) Таким чином, до адміністративного суду з позовом має право звернутись кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, якій процесуальним законом визначено як її права так і певні обов`язки, що притаманно будь-якому виду судочинства, як а Україні, так і в міжнародній практиці. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з нормами ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Під час вирішення питання про пропуск позивачем строку на звернення до суду та залишення позову без розгляду, судом першої інстанції 10.03.2020 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду було направлено судовий запит з проханням надати Окружному адміністративному суду м. Києва копію позовної заяви з додатками ОСОБА_1 по справі № 809/660/16, у відповідь на який, до суду надійшли запитувані документи. Так, з матеріалів справи слідує, що 13.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 001-08503-130215. Відповідно до умов зазначеного договору, банк прийняв від позивача грошову суму в розмірі 90000 грн. (а.с. 7) Постановою правління Національного банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» № 150 від 02.03.2015 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. 02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» № 51, на підставі якого, з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. До рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» було внесено зміни, відповідно до яких, пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: «Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно». Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» № 147 від 03.08.2015 строки здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно. 15.09.2015 протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» від 29.05.2015 № 408, затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу. Також, відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладі рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та щодо застосування наслідків такої нікчемності. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» Кадировим В.В. 16.09.2015 видано наказ № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями». 02.10.2015 Національним банком України прийнято постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». На виконання постанови Правління Національного банку України 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Під час звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що дізнався про порушення його прав саме 15.11.2019 (ненадання відповіді на поданий попередньо представником позивача адвокатський запит) Проте, судом першої інстанції, за наслідком подання до іншого суду запиту (а.с. 49-50, 51), встановлено, що 02.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просив суд: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» стосовно не включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до загального переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 13.02.2015 № 001-08503-130215; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 13.02.2015 №001-08503-130215; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на шкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Дельта банк» відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 13.02.2015 № 001-08503-130215, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі додаткової інформації, наданої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадировим Владиславом Володимировичем. Тобто, як і у справі № 809/660/16 та і у цій справі вимоги пов`язані з договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 13.02.2015 № 001-08503-130215, на звернення з приводу якого (не внесення позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів вкладу за рахунок Фонду), було надано відповідь у 2015 році та повідомлено, що його не включено до переліку вкладників. (а.с. 52-61, 62-63) Тож, зібраними матеріалами справи підтверджується, що позивач ще в грудні 2015 року дізнався від уповноваженої особи ФГВФО про порушення його прав, при цьому, суд першої інстанції правильно вказав, що доводи представника позивача, викладені в клопотанні від 22.01.2020 не підтверджуються у частині дати, коли саме позивач дізнався про порушення його прав. У частині доводів про те, що позивач дізнався про порушення його прав, які виявляються у протиправній бездіяльності відповідача - 15.11.2019, а саме, ненадання відповіді на адвокатський запит, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач наразі звернувся з позовом не про оскарження бездіяльності уповноваженої особи ФГВФО щодо ненадання відповіді на адвокатський запит, а про визнання бездіяльності уповноваженої особи щодо не включення відомостей про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом та зобов`язання внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, про передумови яких (наказ уповноваженої особи про невключення позивача та про застосування наслідків нікчемності правочину), як встановлено судом першої інстанції, позивач був обізнаний ще в 2015 році. Крім того, що посилань апелянта на висновки Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/14209/19, колегія суддів наголошує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, зазначив, що позивач дізнався починаючи з квітня 2019 року, а отже, звернувся до суду відбулось в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, адже докази того, що в момент недоотримання позивачем частини грошових коштів, а саме 28 грудня 2016 року, позивач вже знала про невключення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, матеріали справи не містять, та позовна заява була передчасно повернута позивачу. Натомість, у даній справі, судом першої інстанції було належним чином перевірено обставини обізнаності позивача з рішенням відповідача про відсутність підстав для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО, відомості про що, отримано з матеріалів справи № 809/660/16. Щодо посилань апелянта на наявність триваючого правопорушення, колегія суддів вказує на те, що відповідно до норм ч. ч. 2, 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. А тому, законом визначені чіткі строки для формування уповноваженою особою повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також, для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат, які на час вручення позивачеві повідомлень від 02.12.2015 № 05-3158662 та від 24.12.2015 № 053212401 вже закінчилися. (а.с. 62-63) Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 під час звернення до суду з даним позовом було пропущено, встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, строк на звернення до суду з даним позовом, а об`єктивно непереборних, які не залежать від волевиявлення особи, чи пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних обставин позивачем не було доведено, а судом не встановлено, що і давало суду першої інстанції правові підстави для застосування наслідків, визначених приписами ст. 123 КАС України. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та полягають у намаганні позивача, пов`язуючи з надісланням адвокатського запиту у 2019 році, поновити правовідносини, про які йому було достименно відомо ще у 2015 році, та за захистом яких, він вже звертався до суду. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2020 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко О.І. Шурко Повний текст постанови складено 21.10.2020.