Постанова 4855 № 826/4621/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4621/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2020 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У березні 2016 року позивачі звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просили: - визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (ПАТ «Дельта банк») Кадирова Владислава Володимировича (Кадиров В.В.) щодо нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая», а саме: - №013-09510-190215 від 19.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк»; - №017-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»; - №001-09510-200215 від 20.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк»; - №016-09510-250215 від 25.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 26.05.2015, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк»; - №010-09509-200215 від 20.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ «Дельта Банк»; - №015-09511-230215 від 23.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «Дельта Банк»; - №006-09511-230215 від 23.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_7 та ПАТ «Дельта Банк»; - №019-09511-230215 від 23.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_8 та ПАТ «Дельта Банк»; - №016-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_9 та ПАТ «Дельта Банк»; - №003-09510-200215 від 20.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_10 та ПАТ «Дельта Банк»; - №013-09511-200215 від 20.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_11 та ПАТ «Дельта Банк»; - №018-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_12 та ПАТ «Дельта Банк»; - №003-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_13 та ПАТ «Дельта Банк»; - №009-09511-240215 від 24.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 25.05.2015, укладеного між ОСОБА_14 та ПАТ «Дельта Банк»; - №003-09509-230215 від 23.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_15 та ПАТ «Дельта Банк»; - №014-09511-240215 від 24.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 25.05.2015, укладеного між ОСОБА_16 та ПАТ «Дельта Банк»; - №003-09510-240215 від 24.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 25.05.2015, укладеного між ОСОБА_17 та ПАТ «Дельта Банк»; - №011-09509-230215 від 23.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_18 та ПАТ «Дельта Банк»; - №017-09510-190215 від 19.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_19 та ПАТ «Дельта Банк»; - №007-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_20 та ПАТ «Дельта Банк»; - №014-09510-240215 від 24.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 25.05.2015, укладеного між ОСОБА_21 та ПАТ «Дельта Банк»; - №008-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_22 та ПАТ «Дельта Банк»; - №005-09509-200215 від 20.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_23 та ПАТ «Дельта Банк»; - №004-09509-240215 від 24.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 25.05.2015, укладеного між ОСОБА_24 та ПАТ «Дельта Банк»; - №015-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_25 та ПАТ «Дельта Банк»; - №008-09509-200215 від 20.02.2015 на суму 200000 грн., строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_26 та ПАТ «Дельта Банк»; - №010-09511-230215 від 23.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_27 та ПАТ «Дельта Банк»; - №024-09509-190215 від 19.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 20.05.2015, укладеного між ОСОБА_28 та ПАТ «Дельта Банк»; - №016-09511-200215 від 20.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_29 та ПАТ «Дельта Банк»; - №013-09509-200215 від 20.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_30 та ПАТ «Дельта Банк»; - №016-09509-200215 від 20.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_31 та ПАТ «Дельта Банк»; - №020-09510-200215 від 20.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_32 та ПАТ «Дельта Банк»; - №010-09511-200215 від 20.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 21.05.2015, укладеного між ОСОБА_33 та ПАТ «Дельта Банк»; - №008-09509-230215 від 23.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_34 та ПАТ «Дельта Банк»; - №009-09509-250215 від 25.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 26.05.2015, укладеного між ОСОБА_35 та ПАТ «Дельта Банк»; - №003-09511-230215 від 23.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 24.05.2015, укладеного між ОСОБА_36 та ПАТ «Дельта Банк»; - №008-09511-240215 від 24.02.2015 на суму 7000 дол. США, строком по 25.05.2015, укладеного між ОСОБА_38 та ПАТ «Дельта Банк». - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_19 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_20 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_21 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_22 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_23 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_24 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_25 ), ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_26 ), ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_27 ), ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_28 ), ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_29 ), ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_30 ), ОСОБА_31 (РНОКПП НОМЕР_31 ), ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_32 ), ОСОБА_33 (РНОКПП НОМЕР_33 ), ОСОБА_34 (РНОКПП НОМЕР_34 ), ОСОБА_35 (РНОКПП НОМЕР_35 ), ОСОБА_36 (РНОКПП НОМЕР_36 ), ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_37 ), як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2020 року позовні вимоги задоволено: зобов`язано Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_19 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_20 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_21 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_22 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_23 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_24 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_25 ), ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_26 ), ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_27 ), ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_28 ), ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_29 ), ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_30 ), ОСОБА_31 (РНОКПП НОМЕР_31 ), ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_32 ), ОСОБА_33 (РНОКПП НОМЕР_33 ), ОСОБА_34 (РНОКПП НОМЕР_34 ), ОСОБА_35 (РНОКПП НОМЕР_35 ), ОСОБА_36 (РНОКПП НОМЕР_36 ), ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_37 ), як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт наполягає, що дії відповідача щодо не включення позивачів до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є правомірними та такими, що відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 12 травня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив представника позивачів адвоката Падалки К.В., в якому представник повністю підтримує рішення суду першої інстанції. Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в лютому 2015 року ПАТ «Дельта Банк» уклав договори банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая», а саме: №013-09510-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_1 ; №017-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_2 ; №001-09510-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_3 ; №016-09510-250215 від 25.02.2015 з ОСОБА_4 ; №010-09509-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_5 ; №015-09511-230215 від 23.02.2015 з ОСОБА_6 ; №006-09511-230215 від 23.02.2015 з ОСОБА_7 ; №019-09511-230215 від 23.02.2015 з ОСОБА_8 ; №016-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_9 ; №003-09510-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_10 ; №013-09511-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_11 ; №018-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_12 ; №003-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_13 ; №009-09511-240215 від 24.02.2015 з ОСОБА_14 ; №003-09509-230215 від 23.02.2015 з ОСОБА_15 ; №014-09511-240215 від 24.02.2015 з ОСОБА_16 ; №003-09510-240215 від 24.02.2015 з ОСОБА_17 ; №011-09509-230215 від 23.02.2015 ОСОБА_18 ; №017-09510-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_19 ; №007-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_20 ; №014-09510-240215 від 24.02.2015 з ОСОБА_21 ; №008-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_22 ; №005-09509-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_23 ; №004-09509-240215 від 24.02.2015 з ОСОБА_24 ; №015-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_25 ; №008-09509-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_26 ; №010-09511-230215 від 23.02.2015 з ОСОБА_27 ; №024-09509-190215 від 19.02.2015 з ОСОБА_28 ; №016-09511-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_29 ; №013-09509-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_30 ; №016-09509-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_31 ; №020-09510-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_32 ; №010-09511-200215 від 20.02.2015 з ОСОБА_33 ; №008-09509-230215 від 23.02.2015 з ОСОБА_34 ; №009-09509-250215 від 25.02.2015 з ОСОБА_35 ; №003-09511-230215 від 23.02.2015 з ОСОБА_36 ; №008-09511-240215 від 24.02.2015 з ОСОБА_39 (Договори). Пунктом 1.4 вказаних Договорів визначено процентну ставку за договорами банківського вкладу. Положенням пункту 1.6 Договорів банківського вкладу визначено, що Банк відкриває Вкладнику рахунок (далі - Рахунок). При цьому, за умовами пункту 1.8 Договорів встановлено, що зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, Договір вважається таким, що не був укладений. Окрім того, між позивачами та ПАТ «Дельта Банк» укладено додаткові угоди №1 до Договорів, за умовами яких Сторони домовилися викласти пункт 1.8 вказаних Договорів у наступній редакцій, а саме: «Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовилися, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не укладений». Позивачами надано копії платіжних доручень, якими підтверджується виконання умов Договорів щодо внесення коштів на депозитні (вкладні) рахунки. З вказаних платіжних доручень вбачається, що на рахунок позивачів перераховано визначені у Договорах суми з рахунку, що належить ОСОБА_40 . Разом з тим, згідно з постановою Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02.03.2015 №150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» №51, згідно з яким з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. Тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 №71 в ПАТ «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно. Також судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» від 02.10.2015 №664, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» №181, згідно з яким з 05.10.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк»; уповноваженою особою Фонду на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В. та останньому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк». 05.10.2015 на офіційному сайті Фонду було опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк» згідно даних Загального реєстру. 07.10.2015 на офіційному сайті Фонду розміщено оголошення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 до 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк». Як зазначено у позовній заяві, листами від 23.09.2015 позивачів повідомлено про нікчемність Договорів, укладених між позивачами та ПАТ «Дельта Банк» згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вважаючи рішення та дії відповідача протиправними, позивачі звернулись з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що Уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивачів до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. За змістом п. 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Відповідно до ч. 2 та п. 1 ч. 4 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі - Цивільний кодекс України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Згідно ст. 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. За змістом пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492 (далі - Інструкція) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. Порядок відкриття вкладного (депозитного) рахунку визначений у п. 10.1 Інструкції. Відповідно до абз. 2 п. 10.12 Інструкції на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім`я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок. Згідно пунктів 1.5, 1.6 Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. З аналізу наведених положень Інструкції вбачається, що при відкритті вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи (вкладника) кошти на цей рахунок зараховуються саме від особи, яка укладає договір. Окрім цього, вказані положення також передбачають зараховування коштів, які надійшли на ім`я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. Як вбачається з матеріалів справи, позивачів не включено до переліку вкладників банку у зв`язку тим, що на думку відповідача договори банківських вкладів є нікчемними на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI. Так, ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для цілей отримання в подальшому гарантованої суми вкладу. Колегія суддів звертає увагу на те, що спірні договори вкладів не передбачають жодних умов, які б надавали не встановлені законом переваги будь-яким кредиторам банку. Надходження коштів на рахунок позивача від іншої особи не свідчить про нікчемність ні договорів вкладів, ні самих транзакцій щодо перерахування коштів, оскільки ці правочини вчинені у межах чинного законодавства, що регулює договірні відносини та відносини у сфері банківської діяльності. Водночас, норми чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням чи належністю саме йому розміщених на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Підставою для розповсюдження на особу гарантій, передбачених Закону №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я. Відповідно до пунктів 1 та 3 постанови правління Національного банку України від 16.09.2013 № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України» надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку. На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить цій постанові. Колегія суддів наголошує на тому, що положення наведеної постанови містять заборону щодо перерахування коштів на поточний валютний рахунок фізичної особи з рахунків третіх осіб. Проте, наведені приписи не регулюють питання зарахування коштів на валютні депозитні (вкладні) рахунки, тому зазначені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що спірні правочини є таким, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Варто зауважити, що в матеріалах справи відсутнє судове рішення про визнання недійсними спірних договорів. При цьому, як було вірно визначено судом першої інстанції, додатковими угодами до Договорів внесено зміни та пункт 1.8 Договорів викладено в іншій редакції, яка передбачала можливість перерахування суми вкладу, у тому числі з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Щодо твердження апелянта про те, що договори укладено у період дії постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк», якою зупинено відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в АТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленимстаттею 73 цього Закону. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Законом України «Про банки та банківську діяльність», а саме статтею 75 передбачено обов`язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012 року. Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення). Згідно з підпунктами 5.2, 5.3 Положення, Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України. Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні та карткові рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивачі не могли знати про віднесення Банку до категорії проблемних. Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання Уповноваженої особи подати додаткову інформацію щодо позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Інші доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2020 року. До того ж, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивачів до до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2020 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст виготовлено 20.05.2020 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна