Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 153/1897/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 153/1897/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гаврилюк Т.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 07 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Вінницької області Зарванського Василя Григоровича, Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про закриття справи, В С Т А Н О В И В : В грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванського В.Г., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №06/420 від 16.12.2019 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП-у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 06.11.2019 позов задоволено: -скасовано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванського В.Г. про закриття справи про адміністративне правопорушення №06/420 від 16.12.2019; -адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за ст.65-1 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При цьому, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Відтак, на переконання скаржника, при винесенні рішення від 07.09.2020 суд першої інстанції не повинен був з`ясовувати наявність вини позивача у його вчиненні, а прийняти рішення про відмову у задоволенні позову в зв`язку з безпідставністю, оскільки оскаржувана постанова не може і не потребує дослідження. Сторони в судове засідання не з`явилися та повноважних представників не направили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшла заява про розгляд справи без участі її представника. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 20.03.2019 старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванський В.Г. склав протокол про адміністративне правопорушення №009502, в якому зафіксував факт вчинення позивачем порушення ст.ст. 66, 69 Лісового кодексу України, відповідальність за яке передбачена статтею 65-1 КУпАП, статтями 105, 107 Лісового кодексу України, а саме- 16.02.2019 ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_3 вчинили знищення та пошкодження полезахисної смуги, а саме- здійснили незаконну порубку дерев різних порід та діаметрів в кількості 13 штук, а також здійснили пошкодження 12 дерев різних порід та діаметрів до ступеня неприпинення росту в полезахисній смузі, яка розташована біля поля 04 за межами села Клембівка на території Клембівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Протокол від 20.03.2019 №009502 складено у присутності свідка ОСОБА_4 , а позивач відмовився підписувати протокол, про що у протоколі проставлено відповідну відмітку. Однак, зі слів ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення при ньому не складався. 01.04.2019 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванським В.Г. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №04/128 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 595 гривень. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.04.2019 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №04/128 від 01.04.2019 року, а справу про адміністративне правопорушення надіслано на новий розгляд до компетентної посадової особи Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. 13.05.2019 начальником Державної екологічної інспекції у Вінницькій області направлено на адресу позивача повідомлення №2153/06 щодо проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення 27.05.2019 о 10:00 в приміщенні Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, яке отримано адресатом особисто 20.05.2019. 27.05.2019 старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванський В.Г. за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення прийняв постанову від 27.05.2019 №06/93 про закриття справи про адміністративне правопорушення. Не погодившись з даною постановою ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №06/93 від 16.12.2019 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП-у зв`язку із відсутністю події та в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 06.11.2019 позов задоволено. Вказане судове рішення оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: -визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванського В.Г. №06/193 від 27.05.2019, а справу про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65-1 КУпАП, надіслано на новий розгляд до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Зарванського В.Г. 16.12.2019 року заступник начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища Вінницької області Зарванський В.Г. виніс постанову № 06/420 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 . Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Згідно ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; 2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; 3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; 4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; 5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; 7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; 8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу; 9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; 10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо; 11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів; 12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів; 13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки; 14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах; 15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об`єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів; 16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення; 18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; 19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 20) порушенні вимог з охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства. Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. За правилами статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Статтею 65-1 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об`єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень у вигляді штрафу на громадян від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти п`яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За нормами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності. Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Так, нормами вказаної статті передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За змістом ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до статтей 283 та 284 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. За приписами п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Так, із наявних у матеріалах справи копій письмових пояснень від 16.02.2019 наданих ОСОБА_5 та іншими особами (прізвища, імена та по-батькові через нерозбірливість почерку неможливо прочитати) вбачається, що у селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області проводилася чистка полезахисної лісової смуги, а саме: обрізка гілля дерев, які заважають спеціальній техніці проїхати на поле. У копіях польових перелікових відомостей від 20.03.2019 зазначено, що здійснено незаконну порубку дерев в кількості 13 шт. різних порід та діаметрів, а також здійснено пошкодження до ступеня неприпинення росту 12 дерев різних порід та діаметрів стовбура біля шийки кореня в полезахисній лісовій смузі, яка розташована біля поля

04. Крім того, у копії рапорту від 16.02.2019 старшого інспектора-чергового СРПП №5 Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП УУНП у Вінницькій області міститься інформація, що 16.02.2019 о 15 год. 37 хв. у селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області відомі особи крадуть дрова в підприємстві Агроліс. Заявник: ОСОБА_6 . Поряд з цим, із пояснень ОСОБА_2 , наданих в позовній заяві вбачається, що останній однозначно заперечує факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення. При цьому, стверджує, що не був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього. Так, допитані судом першої інстанції в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 пояснили, що 16.02.2019 вони разом з позивачем їхали польовою дорогою у с.Яланець Томашпільського району Вінницької області і зупинились біля людей, які стояли на дорозі щоб запитати як проїхати в це село, бо заблукали. В подальшому, до них під`їхали працівники поліції і сказали що потрібно підписати якісь документи. Вони поставили підписи на документах, однак з їх змістом не знайомились, після чого поїхали далі по своїх справах. В свою чергу, представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в суді першої інстанції, як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення послався виключно на протокол про адміністративне правопорушення від 20.03.2019 № 009502. Надаючи оцінку вказаному доказу, колегія суддів виходить із такого. Відповідно до статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. За частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Окремими положеннями статей 94 та 79 КАС України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи. Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи. При дослідженні вказаного протоколу судом апеляційної інстанції з`ясовано, що останній є ксерокопією. При цьому, за змістом рішення суду першої інстанції, оригінал протоколу суду для огляду не надавався. Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено, що копія письмового доказу-протоколу про адміністративне правопорушення, не засвідчена в установленому законом порядку, що унеможливлює її використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано не взято останні до уваги. Водночас, колегія суддів зазначає, що інших доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст.65-1 КУпАП відповідачами не надано. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України). Отже, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваної постанови. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 77,79, 94,243, 250, 272, 286, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.