Постанова 4824 № 758/2170/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 758/2170/2020 Головуючий у І-й інстанції - Ларіонова Н.М. апеляційне провадження № 22-ц/824/8277/2020 Доповідач Заришняк Г.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М. при секретарі - Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Холднінг», про визнання частково недійсним договору факторингу,- В С Т А Н О В И В : Ухвалою Подільського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року у відкритті провадженні в даній справі - відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу передати для розгляду по суті до Подільського районного суду м Києва. У поданому відзиві ТОВ «Українська металургійна компанія» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. АТ «Укрсиббанк» у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачки апеляційну скаргу підтримав з підстав та доводів, викладених в ній. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до АТ «Укрсиббанк», ТОВ «Українська металургійна компанія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «Авто-Холднінг», про визнання частково недійсним договору факторингу. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того , що даний спір відноситься до господарської юрисдикції. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.(ч.1 ст. 19 ЦПК України). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Згідно з п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України, ГПК України, КТТК України або КУпАП - віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв`язку з наведеним, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). З позовної заяви слідує, що 03 травня 2007 року між АТ Украсиббанк» та ТОВ «Авто-Холдинг», в особі директора Каменюки Г.І., був укладений кредитний договір про надання коштів. Протягом 2007-2008 р.р. між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Авто-Холдинг», в особі директора Каменюки Г.І., було укладено додаткові угоди до кредитного договору. 20 листопада 2017 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Українська металургійна компанія» було укладено договір факторингу №81/FФФ від 20 листопада 2017 року, за умовами якого Банк відступив Товариству права на грошові вимоги за кредитним договором, а саме - весь обсяг заборгованості божника ТОВ «Авто-Холднінг» за кредитним договором, що існує на дату укладення договору факторингу. В цей же день, 20 листопада 2017 року та 15 грудня 2017 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Українська металургійна компанія» були укладені додаткові угоди. Так, абзацом 5 п.1.1. договору факторингу (в редакції додаткової угоди №2) передбачено, що укладенням цього договору Клієнт також безумовно, безвідклично і остаточно відступає Фактору усі та будь-які існуючі та можливі права вимоги за не договірними зобов`язаннями Боржника та будь-яких пов`язаних із ним осіб (включаючи вимоги щодо відшкодування будь-якої шкоди, та вимоги, що можуть бути пред`явлені в майбутньому), що виникли та/або виникнуть з кредитного договору та/або договорів забезпечення або у зв`язку з ним/ними, як до сторін кредитного договору та/або договорів забезпечення, включаючи (без обмеження) всі вимоги у зв`язку з наданням неправдивої інформації, шахрайством та злочинною змовою, і незалежно від того, чи права вимоги регулюються законодавством та/або юрисдикцією України, законодавством та/або юрисдикцією Англії або будь-якою іншою системою права. При цьому п.1.10 договору факторингу погоджено, що фактор підтверджує, що йому відомо про судові справи, виконавчі провадження та кримінальне провадження №12013110000001043, що зазначені у додатку до цього договору. Також, вказаним договором визначено, що з дати переходу права вимоги до Фактора переходять всі процесуальні права Клієнта за усіма судовими справами та кримінальним провадженням, що зазначені у п.1.10 та додатку №4 до цього договору та стосуються кредитного договору та договорів забезпечення. Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка вказувала на те, що заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних між особою кредитора. Закон не містить вичерпного переліку таких зобов`язань. Отже, в не договірних зобов`язаннях, зокрема тих, які виникають у зв`язку з наданням неправдивої інформації, шахрайством та злочинною змовою ( а саме такі вимоги були відступлені Банком на користь ТОВ «Українська металургійна компанія» за договором факторингу), не допускається заміна кредитора, оскільки такі зобов`язання нерозривно пов`язані з особою директора. Предметом договору факторингу та договору про відступлення права вимоги не можуть бути права, які виникають з не договірних зобов`язань. На момент укладення кредитного договору та додаткових угод до нього позивач ОСОБА_1 була директором ТОВ «Авто-Холдінг», тобто посадовою особою, уповноваженою здійснювати від імені Товариства юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин. При цьому позивачка вказувала, що вона була пов`язаною з ТОВ «Авто-Холдінг» особою на момент укладення кредитного договору та додаткових угод до нього, укладала від імені ТОВ «Авто-Холдінг» кредитний договір та додаткові угоди до нього з АТ «УкрСиббанк». Отже, позивачка ОСОБА_1 належить до пов`язаних з ТОВ «Авто-Холдінг» осіб, вимоги до яких за не договірними зобов`заннями були відступлені Банком на користь ТОВ «Українська металургійна компанія» на підставі договору факторингу. Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що позивачка звернулась до суду з даним позовом як фізична особа з метою захисту своїх прав, свобод та законних інтересів, а не прав та інтересів ТОВ «Авто-Холдінг», що слідує із змісту позовної заяви. За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що цей спір стосується саме ТОВ «Авто-Холдінг», як боржника у кредитних відносинах, оскільки в поданій заяві позивачка вказувала про порушення своїх власних прав і обов`язків оспорюваними умовами договору факторингу, яким передбачено передачу (відступлення) АТ «Укрсиббанк» на користь ТОВ «Українська металургійна компанія» прав вимоги до ОСОБА_1 , як пов`язаної з ТОВ «Авто-Холдінг» особи у не договірних зобов`язаннях. Суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, наданим доказам не дав належної оцінки й прийшов до передчасного висновку про те, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду заслуговують на увагу, в зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повна постанова виготовлена 16 вересня 2020 року. Головуючий Судді: