LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд758/12224/20

від 14.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Захарчук С.С. Єдиний унікальний номер справи № 758/12224/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12562/2021 ПОСТАНОВА Іменем України 14 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Верланова С.М., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кепіталкемп» про відшкодування збитків, встановив: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ТОВ «Кепіталкемп» про відшкодування збитків. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року позовну заяву повернуто заявнику. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до вимог ухвали Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року про залишення позову без руху. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175, 177 ЦПК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до суду із позовом, в якому просить суд стягнути із ТОВ «Кепіталкемп» збитки у розмірі 1 386 000 грн. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвала про залишення позовної заяви без руху мотивована тим, що позивачем не викладені обставини на обґрунтування його позовних вимог, не зазначено якими саме діями чи бездіяльністю відповідача завдано збитків, не подано обґрунтованого розрахунку заданих збитків. Докази отримання позивачем вказаної ухвали у матеріалах справи відсутні. Разом з цим, на виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_1 10 червня 2021 року направив до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. Однак, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції посилався на те, що позивач недоліки не усунув у повному обсязі, а саме - позивачем не викладені обставини на обґрунтування його позовних вимог, не зазначено якими саме діями чи бездіяльністю відповідача завдано збитків, не подано обґрунтованого розрахунку заданих збитків, а тому позов підлягає поверненню на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Так, за правилом ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Разом з цим, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 10 червня 2021 про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 45-52), у якій заявник викладає обставини на підтвердження позовних вимог, надає додаткові докази та просить прийняти позовну заяву до розгляду. Як вбачається із заяви про усунення недоліків позову, позивач вказав, що має право на звернення до суду із відповідним позовом, зазначив, що невиконання ремонтних робіт у його будинку є незаконним та завдало йому як власнику однієї з квартир шкоди у розмірі 1 386 000 грн. Як визначено ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За правилами ч.ч. 1-2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Зі змісту позовної заяви та заяви про усунення недоліків вбачається, що позивачем зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи він надав докази якими, на його думку, ці обставини підтверджуються. Згідно з роз`ясненнями пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху. Позивач виправив недоліки позовної заяви на власний розсуд. Колегія суддів вважає, що позивач виконав вимоги суду першої інстанції, а тому підстав повертати йому позовну заяву у суду не було. Крім цього, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а недоліки, встановлені судом, могли бути усунуті під час підготовчого провадження та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України») Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: М.В. Мережко Судді: С.М. Верланов С.І. Савченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»