Постанова Київський апеляційний суд № 758/15934/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Будзан Л.Д. Єдиний унікальний номер справи № 758/15934/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10771/2024 ПОСТАНОВА Іменем України 25 червня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року про повернення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року задоволено позов АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідачка ОСОБА_1 18 березня 2024 року подала до Подільського районного суду м. Києва заяву про перегляд вказаного заочного рішення. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року заяву повернуто відповідачці без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заяву подано з пропуском установленого процесуальним законом строку, при цьому, ОСОБА_1 не заявила клопотання про його поновлення. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Так, повертаючи ОСОБА_1 її заяву про перегляд заочного рішення, суд мотивував своє рішення тим, що заяву подано з пропуском установленого процесуальним законом строку, при цьому, ОСОБА_1 не заявила клопотання про його поновлення Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Як видно із матеріалів справи, не погоджуючись із ухваленим судом першої інстанції заочним рішенням, відповідачка, реалізуючи своє право на перегляд такого рішення судом першої інстанції, подала відповідну заяву. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки оскаржуване заочне рішення було ухвалене судом 20 лютого 2024 року, останнім днем строку на подання відповідачкою заяви про його перегляд є 21 березня 2024 року. Як видно із матеріалів справи, заяву про перегляд заочного рішення направлено до суду засобом поштового зв`язку 18 березня 2024 року (а.с. 68), тобто, у межах встановленого законом тридцятиденного строку. Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про пропуск відповідачкою строку на подання заяви та, відповідно, наявність підстав для повернення заяви без розгляду. Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: М.В. Мережко Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова