Постанова Київський апеляційний суд № 758/14487/19

справа № 758/14487/19 провадження № 22-ц/824/7511/2020 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, оскільки у позовній заяві чітко не вказано, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права, яка саме інформація поширена відповідачами із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, не викладено обставини на обґрунтування позовних вимог про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію, не зазначені докази на обґрунтування зазначених позовних вимог. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто разом з доданими до неї матеріалами. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на виконання вимог ухвали від 19 лютого 2020 року було подано позовну заяву у новій редакції, в якій конкретизовано яка інформація, що порушує особисті немайнові права була поширена, у який спосіб її було поширено із вказівкою часу та осіб, яким така інформація була повідомлена, конкретизовано обставини на обґрунтування позовних вимог та наведено посилання на докази, додані до позовної заяви. Відповідачі у визначений судом строк не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною першою статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтею 379 ЦК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Вирішуючи питання про визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її разом з додатками позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач надіслав заяву, проте недоліки, зазначені в ухвалі, не були усунуті. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви. Так, відповідно до частини третьої даної статті позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Частиною шостої статті 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України). Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року позовну заяву було залишено з підстав не виконання вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, оскільки у позовній заяві чітко не вказано, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права, яка саме інформація поширена відповідачами із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, не викладено обставини на обґрунтування позовних вимог про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати інформацію, не зазначені докази на обґрунтування таких позовних вимог. На виконання вимог даної ухвали позивач 2 березня 2020 року подав супровідний лист на виконання ухвали з уточненнями позовної заяви, а також позовну заяву у новій редакції у необхідній кількості. Позовна заява містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у додатку зазначені докази на підтвердження вказаних обставини. Остаточне визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів є завданням підготовчого засідання згідно із частиною 1 статті 189 ЦПК України. Таким чином позивач усунув вказані в ухвалі від 19 лютого 2020 року недоліки позовної заяви, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та її повернення. За таких обставин оскаржувану ухвалу постановлено без додержання норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 379 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд , - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба