Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/1893/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/1893/20 Головуючий у 1-й інстанції: Нестеренко Є.В. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 06 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування винесеної в.о. начальника Буковинської митниці Держмитслужби - Самушко І.К. постанови по справі про порушення митних правил № 0287/40800/20 від 27.03.2020 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 46 064,76 грн. Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 0287/40800/20 від 27.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України . Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з неповним з`ясуванням обставинам, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Буковинська митниця Держмитслужби оскаржила його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень встановлених чинним законодавством України. Зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України на основі наданих литовськими митними органами документів, за результатами аналізу яких, митним органом встановлено різницю в ціні транспортного засобу, відповідно перераховано митні платежі та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося. Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 14.09.2019 року в зоні діяльності Волинської митниці гр. України ОСОБА_1 з Литовської республіки був ввезений на митну територію України легковий автомобіль марки "CITROEN", модель С4 PICASSO", VIN-код НОМЕР_1 , що був у користуванні, рік випуску - 2007» тип кузова - універсал, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм двигуна - 1560 см.куб., потужність двигуна - 80 кВ, номер двигуна - НВ колір - чорний. При ввезенні даного транспортного засобу на митну територію України гр. України ОСОБА_1 до митного контролю та митного оформлення подані наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.01.2008 року № НОМЕР_2 та рахунок-фактуру (КАU FERTAG) від 13.09.2019 року Б/Н, за змістом якого фактурна вартість транспортного засобу становить 1000 Євро(а.с.10). Посадова особа Буковинської митниці здійснила митне оформлення ввезеного ОСОБА_2 автомобіля за поданою декларантом ( митним брокером ОСОБА_3 декларацією ІМ40ДЕ № UA408010/2019/022601 (а.с.9). За митне оформлення спірного ТЗ при його митній вартості у 1000 євро (курс 27.41897200) було нараховано та сплачено 54 190,86 грн. митних платежів. В рамках міжнародної угоди митні органи Литовської республіки звернулись до митних органів України про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки незакінченої процедури експорту транспортних засобів, в тому числі автомобіля "CITROEN", модель С4 PICASSO", VIN-код НОМЕР_1 , оформленого Буковинською митницею згідно МД ІМ40ДЕ № UA408010/2019/022601 та копій товаросупровідних документів. При вивчені наданих митними органами Литовської Республіки документів встановлено, що в електронному витязі експортної митної декларації №19 LTLС0100EK1676F2 від 13.09.2019 року зазначено, що фактурна вартість транспортного засобу, бувшого у використанні, марки "CITROEN C4"PICASSO", VIN-код НОМЕР_1 рік випуску - 2007, становить 3100,00 Євро. З огляду на різницю вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення, стосовно вартості в литовській експортній митній декларації сума необхідних до сплати податків та зборів по ЕМД ІМ 40 ДЕ №408010/2019/022601 від 16.09.2019 року повинна була становити 69 545,48 гривень (мито 8 499,88 гри., акциз - 35 288,22 гр., ПДВ - 25 757,3В грн.), що на 15 354,92 гривень більше, ніж фактично сплачено (54 190,86 гривень), 04 березня 2020 року Головним державним інспектором ВМО №3 м/п "Чернівці" Буковинської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил № 287/40800/20 щодо ОСОБА_1 , згідно якому останнім вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів в сумі 15354,92 грн. шляхом подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості транспортного засобу. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України. За результатами розгляду протоколу, в.о. начальника Буковинської митниці Держмитслужби - Самушко І.К. винесено постанову по справі про порушення митних правил № 0287/40800/20 від 27.03.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 46 064,76 грн. Позивач, вважаючи це рішення протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, оскаржив його в суді. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, відповідачем не доведена. Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України (далі - МК України). Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно з частиною четвертою статтею 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Згідно статті 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Положеннями статті 495 Кодексу визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів. Як вбачається з досліджених письмових доказів, наданих представником відповідача, зокрема, копії електронної декларації № 19 LTLC0100EK1676F2 , що була подана ОСОБА_1 Литовській митниці, у графі 22 зазначено митну вартість транспортного засобу марки "CITROEN", модель С4 PICASSO", VIN-код НОМЕР_1 - 3100 Євро(а.с.38). Однак, під час здійснення електронного митного декларування зазначеного транспортного засобу на території України ОСОБА_1 було вказано митну вартість 1000 Євро на підставі рахунку-фактури (КАU FERTAG) від 13.09.2019 року Б/Н, за змістом якого фактурна вартість транспортного засобу становить 1000 Євро. Між тим, як вбачається із змісту цього рахунку, при виїзді з митної території Литовської республіки він не був поданий ОСОБА_1 для відмітки митного контролю. Відповідно до статті 485 МК України порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Колегія суддів зауважує, що диспозиція статті 485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в цьому випадку, з урахуванням вимог п. 8 частини першої статті 4 та частини восьмої статті 264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа. При вирішенні питання щодо наявності/відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, необхідно також врахувати норми законодавства, які регулюють питання митного оформлення товарів (транспортних засобів). Так, згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною другою ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст. 335 МК України, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. Згідно із частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. А відповідно до частини п`ятої статті 255 МК України митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином, у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України, та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним. З матеріалів справи видно та не заперечується сторонами, митне оформлення автомобіля марки "CITROEN", модель С4 PICASSO", VIN-код НОМЕР_1 за митною декларацією ІМ40ДЕ № №408010/2019/022601 проведено декларантом (митним брокером) ФОП ОСОБА_3 . При цьому, відповідно до графи 9 згаданої митної декларації, відповідальним за фінансове врегулювання є ОСОБА_1 , графи 8 одержувачем зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_1 , тобто позивач. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до статті 416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кодон України. Згідно зі статтею 417 МК України взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором. Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме замовник, в цьому випадку ОСОБА_1 , несе відповідальність за достовірність даних (відомостей), що заявлені у наданих митному органу документах. Таким чином, відповідальною особою у цих правовідносинах щодо подання органу доходів і зборів документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості ТЗ, з метою ухилення від сплати митних платежів (за ст. 485 МК України), є саме ОСОБА_1 , як замовник брокерських послуг. Факт недостовірності задекларованих даних про вартість розглядуваного ТЗ за МД ІМ 40 ДЕ №408010/2019/022601 від 16.09.2019 року , підтверджується матеріалами справи. За результатами перевірки було встановлено, що митним брокером позивача задекларовано недостовірну інформацію про вартість спірного ТЗ. Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин є підстави вважати, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі) Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів). Суд апеляційної інстанції вважає, що у даній справі декларантом свідомо, з метою зменшення митних платежів при декларуванні ввезеного транспортного засобу, в декларації МД ІМ 40 ДЕ №408010/2019/022601 заявлено неправдиві відомості, що вплинуло на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. У матеріалах адміністративної справи відсутні і за період апеляційного розгляду справи судом не отримано доказів того, що задекларовані відомості про вартість спірного ТЗ за вказаною МД, є достовірними, а висновки митного органу є необ`єктивними. Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження Буковинської митниці про правомірність оскарженої постанови; ця постанова винесена в межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення. Адміністративне стягнення на позивача накладено в межах санкції статті 485 МК України. Отже, відсутні підстав для скасування цієї постанови та закриття провадження у справі. З врахуванням наведеного, а також приписів статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції від 19 травня 2020 року винесене з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому це рішення суду необхідно скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби задовольнити повністю. Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 19 травня 2020 року скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил , - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.